«Багатовекторність» – новий-старий принцип зовнішньої політики України у 2010-му

Україна 2010 року офіційно проголосила курс на реформи. Внутрішні перетворення в країні відбилися і на пріоритетах зовнішньої політики. Українські дипломати переконували світ, що Київ таки проводить реформи, яких від нього чекають і робить це цілком демократично. «Зовнішня політика цього року не ставила перед собою здійснення якихось відірваних, абстрактних зовнішньополітичних проривів, а головне завдання – забезпечити максимально сприятливе середовище для проведення внутрішніх реформ», - наголосив директор департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин. Більше того, економічне підґрунтя співпраці з партнерами стало пріоритетним завданням для українського зовнішнього-політичного відомства України. Хто з дипломатів про це забув, то неодмінно попаде під скорочення. «Є країни, де буде дуже ретельно оцінено, наскільки та кількість дипломатів, яка є дійсно необхідна. Наскільки там хтось працює в повну силу, чи хтось філософствує з приводу наших майбутнього двосторонніх відносин», - каже Волошин.

Як би ж усім догодити

В МЗС наголошують, що у році, що минає Україна вибудувала партнерські відносини з багатьма країнами, зокрема з США, Венесуелою, Польщею, Швецією, Туреччиною, Аргентино, Індією. Нарешті підписано міждержавну угоду про скасування візового режиму з Ізраїлем, яка почне діяти вже у лютому. Наступного року ключовим завданням дипломатів буде тісна економічна співпраця з Китаєм та нормалізація стосунків з Румунією, аби ця країна не мала жодних територіальних претензій до української сторони.

За двома зайцями

Втім найбільшим досягненням року у зовнішній політиці Україна вважає відновлення співпраці з Росією та продовження діалогу з Євросоюзом. Експерти певні, що повернення до багатовекторності у зовнішній політиці, яка була за часів Кучми, призведе до того, що Україна залишиться ні з чим на обох напрямках співпраці, як на Заході, так і на Сході. Однак державні чиновники переконують у зворотному. «Конфронтаційні відносини з Росією стали істотною перешкодою інтеграції України в Євросоюз у попередні роки. Покращення відносин з Росією це те, що наші європейські партнери вітали передусім», - підкреслив директор департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин.

Рік скандалів

Покращення це, варто нагадати, відбулося ціною підписання суперечливих «харківських угод» про подовження перебування Чорноморського флоту Росії у Криму до 2042-го року та зняття з порядку денного питання про вступу до НАТО. Особливо яскраво «багатовекторність» у дії проявилася під час вручення Нобелівської премії миру в Осло у грудні. Київ, як переконані оглядачі, побоюючись гнівної реакції Пекіна, спочатку під технічними поясненнями вирішив ігнорувати церемонію і лише після критики Єврокомісії таки надіслав туди свого представника. Іншим скандальним випадком стало затримання у аеропорту «Бориспіль» керівника київського філіалу німецького фонду ім. Конрада Аденауера Ніко Ланґе. Західні журналісти довго намагалися отримати від українських дипломатів відповіді про причини затримання та у відповідь чули лише мляві коментарі. Остаточно скандал було врегульовано після візиту президента Януковича до Берліна у вересні. Так само мляво, зазначають політологи, Україна реагувала і на післявиборчі події у сусідній Білорусі, де непропорційне застосування сили до представників опозиції засудили ЄС, США та інші країни світу.

Завдання на рік

У 2011-у у стосунках з Євросоюзом програма мінімум для України це підписати угоду про зону вільної торгівлі з ЄС, виконати умови плану дій щодо отримання безвізового режиму з європейськими державами. Принаймні такі завдання поставив перед підлеглими президент Віктор Янукович. Українським дипломатам, втім, стає дедалі важче говорити із західними колегами про економіку і розширення партнерства, коли першою темою переговорів часто стають питання дотримання демократії в Україні.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Дмитро Каневський