Африка: рік без Каддафі

На Заході його називали диктатором і деспотом з пустелі. Сам себе він іноді називав «королем королів». Від нього в Африці залежало дуже багато. Як змінилася ситуація за рік?

У столиці Уганди Кампалі є мечеть імені Каддафі, до якої веде вулиця, названа на честь Каддафі. «Каддафі був добрим другом Уганди», - каже Фред Ополот, речник угандійського уряду. Як одна з ключових фігур руху за незалежність Уганди Каддафі вписав себе в історію цієї африканської країни.

Хвалебні гімни на адресу Каддафі мають, зокрема, і економічне підґрунтя. Він платив за дружбу. 375 мільйонів доларів колишній лівійський правитель інвестував в Уганду. Це були гроші, одержані за нафту. Кошти пішли серед іншого в угандійське телефонне товариство та в Tropical Bank.

Плата за дружбу

Каддафі був бажаним грошедавцем для африканської економіки. Лівійські інвестиції розпорошені по всьому континенту. Розкішні готелі від Кенії до Гани, каучукова фабрика в Ліберії та виробництво фруктових соків у Гвінеї. Телефонні товариства та заправки по всій Східній Африці. Однак під час війни африканські країни виконали резолюцію ООН, заморозившии закордонні статки та бізнес клану Каддафі. Нині санкції вже скасовано. Лівійське інвестиційне відомство LIA існує і донині. Його капітал походить з золотих нафтових часів, що передували кризі в Лівії.

Справам з лівійським бізнесом покладено край, каже Себастіан Шпіо-Ґарбрах, засновник консалтингової компанії DaMina у Нью-Йорку, котрий аналізує ризики в Африці. «Немає жодних нових інвестицій з Лівії в Африку». Лівія, за його словами, - банкрут, нафтова індустрія фактично паралізована, ситуація з безпекою надзвичайно погана.

Економічні втрати для Африки

Смерть Каддафі обернулася для багатьох африканських країн економічними втратами, переконаний аналітик Шпіо-Ґарбрах. Досі не зрозуміло, що буде далі з фірмами, готелями та плантаціями. Чимало африканських правителів не довіряють новій владі в Лівії, навіть якщо вони на дипломатичному рівні її й визнали, наголошує експерт. Більше того, дехто навіть має зиск від хаосу в Лівії. Контроль над лівійським бізнесом відповідно до санкцій ООН перебував в африканських країнах, тепер багато хто продовжує тримати його у своїх руках. Ще для нових правителів у Лівії погано те, що вони занадто зосереджені на собі. Тому можливостей на юридичному рівні вимагати повернення інвестицій поки що немає.

Але Каддафі вірив в Африку і виявляв солідарність. Що сталося з політичними інвестиціями? Що з панафриканськими мріями в Африканському Союзі? Цілі створення чогось на кшталт Сполучених Штатів в Африці вже не стоять на порядку денному, відзначає професор з африканістики університетиу в Лейпцизі Ульф Енґель. За його словами, багатьом президентам африканських країн влада Кадаффі видавалася завеликою. «Більшість країн Африканського Союзу відчували радше примус Каддафі», - каже Енґель. Особливо величезні розбіжності були стосовно питання, скільки власних владних повноважень країни повинні були передавати до центру.

Фінансові прогалини

Без Лівії як грошедавця Африканський Союз постав перед проблемами. Його влада в Африці певною мірою спиралася на гроші. Лівія забезпечувала 15 відсотків спільного бюджету, а також сплачувала членські внески за деякі бідні країни – купувала голоси, щоб мати політичних друзів. За словами Енґеля, це не дивина в Африканському Союзі.

Але без Каддафі Африканський Союз став ефективнішим. Ситуація стала менш напруженою, відзначає Енґель. «Більше не потрібно займатися ідеями, які поки не можуть бути реалізовані, натомість відбувається концентрація на тому, щоб краще інтегрувати наявні інституції».

Через рік після смерті Каддафі набувають ваги нові актори на африканській сцені. Наприклад, Південно-Африканська Республіка з Нкосазаною Дламіні-Зумою на чолі Комісії Африканського Союзу може сподіватися на одержання більшої ваги для своїх слів. Тим часом з'явилися й інші економічні інвестори. Яскравий приклад - штаб-квартира Африканського Союзу в Аддис-Абебі. Будівля за 200 мільйонів доларів - подарунок китайців.