АСТА ла віста

Упродовж місяців Ян Філіпп Альбрехт боровся проти АСТА. Німецький європарламентар від фракції Зелених був одним з тих, хто запекло протистояв ухваленню Угоди щодо боротьби з контрафактною продукцією (Anti-Counterfeiting Trade Agreement – АСТА). Тепер Альбрехт може тріумфувати. Але 30-річний політик розуміє, що без підтримки з боку активістів, які організовували масові протести по цілій Європі, відхилення угоди в Європарламенті не було б таким переконливим.

Звісно, протести дуже посприяли тому, що «увага до аргументів противників АСТА у Європейському парламенті зросла», зазначив Альбрехт в інтерв'ю Deutsche Welle. «У такий спосіб великі партії змушені були чітко сказати «так» чи «ні» цій угоді». Після того, як також п'ять важливих парламентських комітетів ЄС вказали на значні недоліки АСТА, відхилення документу в Європарламенті було вже, фактично, передбачуваним.

Доказ демократичності

Такий вплив громадської думки на процес ухвалення угоди Альбрехт розцінює як доказ демократичності брюссельських структур. Європарламент дослухався до аргументів громадян: «Гадаю, партії не можуть дозволити собі затверджувати щось, зміст чого піддається різкій критиці».

А почалося все, як це часто буває, з благих намірів: АСТА мала б стати на заваді імпорту підробок, насамперед з Далекого Сходу, та запровадити міжнародні стандарти у боротьбі проти порушення авторських прав в інтернеті, приміром, нелегальне скачування відео- чи музичної продукції. Через підробки Європа щорічно не дораховується до восьми мільярдів євро.

А збитки через нелегальне скачування взагалі неможливо порахувати. За оцінками Німецького об’єднання музичної індустрії, міжнародне піратство у сфері музики, відео та мистецтва щорічно завдає шкоди на суму в кілька сотень мільйонів євро. До того ж це ставить під удар десятки тисяч робочих місць у креативній галузі.

Масові протести

Над угодою АСТА продовж років працювали Євросоюз, США та ще 11 країн. Готовий документ до січня цього року підписали в Брюсселі та ще в десяти столицях. Однак поки що у жодній з них документ не було ратифіковано. Річ у тім, що коли придивилися до деталей угоди, стало зрозуміло, що документ містить чимало суперечливих пунктів. Це викликало хвилю протестів у багатьох європейських країнах.

Насамперед інтернет-користувачі вийшли на вулиці єдиним фронтом. Їхнє невдоволення було викликано побоюваннями, що АСТА призведе до збільшення цензури в інтернеті і що власники авторських прав навіть за незначних порушень зможуть притягти користувачів до надмірно високої відповідальності. Крім того, розробникам угоди закидали, що вони зовсім не врахували інтереси нових індустріальних держав та країн, що розвиваються, піддавшись вимогам представників галузі.

За зачиненими дверима

Також критикували те, що угоду написали за зачиненими дверима, не залучивши і не врахувавши дуки громадськості. «Переговори щодо цієї угоди роками велися непрозоро за зачиненими дверима, - стверджує Альбрехт. - Депутатів залучили, але жодних громадських дебатів щодо цієї важливої угоди так і не відбулося».

Натомість євродепутат від німецького ХДС Даніель Каспарі висловлює жаль з приводу того, що його колеги в Європарламенті проголосували проти АСТА, оскільки для нього ухвалення цієї угоди означало б значний поступ у справі захисту авторських прав: «Адже ми маємо десятки тисяч робочих місць у Європі, які або вже закрилися через піратство, або перебувають під загрозою». Є мільйони випадків, коли здоров’я споживачів піддавалося небезпеці через підроблені або низькопробні продукти, за які вони заплатили чималі гроші. «І сьогодні ми проґавили шанс поліпшити ситуацію у цій сфері», - каже Каспарі.

План «Б»

Залишається запитання: що далі? У брюссельських шухлядах вже здавна лежать проекти інших подібних угод. Схоже, тепер їх знову витягнуть на світ божий та будуть доопрацьовувати. Але як би там не було із захистом авторських прав, випадок з АСТА, ймовірно, змусить замислитися брюссельських чиновників про те, що такі важливі рішення не можна ухвалювати у вузькому колі за зачиненими дверима за участю лише політиків та лобістів. До обговорення слід залучати громадськість.