Асоціація Україна-ЄС - у заручниках нідерландської політики

Нідерландський прем'єр Марк Рютте опинився у непростій ситуації. За три місяці у країні - парламентські вибори, дані соцопитувань несприятливі для його Народної партії за свободу і демократію (VVD). За даними соціологічних опитувань, її підтримка падає, на перше місце в рейтингах вийшла політсила екс-члена VVD, лідера правої "Партії за свободу" (PVV) Герта Вілдерса. Ця євроскептична партія виступає, зокрема, і проти ратифікації Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. 

У четвер, 15 грудня, очільник нідерландського уряду презентує на саміті ЄС у Брюсселі пропозиції королівства щодо угоди про асоціацію України та Євросоюзу. Початково Нідерланди ратифікували угоду, проте у квітні 2016 року відбувся референдум щодо цього питання. За явки у 32 відсотки шість з десяти виборців сказали угоді "ні". Попри консультативний статус голосування, уряд Рютте змушений відреагувати на позицію нідерландців.

Страхи нідерландців: перспектива членства і корупція

Нідерландці побоюються, що Україна стане членом Євросоюзу чи претендуватиме на виділення коштів з європейського бюджету. Принаймні так настрої виборців бачать у партії Рютте, пояснив у розмові з DW депутат нижньої палати парламенту країни Хан тен Бруке. "Крім того, у людей є страх щодо того, що асоціація з Україною зробить ЄС учасником збройного конфлікту на Донбасі", - каже депутат. Реагуючи на ці занепокоєння, уряд після довгих дискусій пропонуватиме Євросоюзу компромісний варіант - додати до тексту угоди з Україною низку положень.

Так, у листі міністра закордонних справ Берта Кундерса до парламенту від 12 грудня йдеться, що уряд вважає найбільш придатним вирішенням "юридично зобов'язуючий" документ у рамках Європейської Ради. Голова МЗС наголосив, що такий документ має "більш явно" закріпити, що ЄС не надає гарантій колективної безпеки Україні, не матиме зобов'язань щодо військового співробітництва чи фінансової підтримки. А також те, що українці не отримають доступ до ринку праці ЄС, а Україна - перспективу членства. У документ пропонують включити і положення, що зміцнення верховенства права і боротьба з корупцією є центральною частиною угоди.

Ці тези з'явилися не заради риторики. Чимало оглядачів та медіа змальовували результат референдуму як наслідок протестного голосування - проти чинної еліти та ЄС загалом. Утім, дослідження Нідерландського фонду виборчих досліджень (SKON) засвідчило, що занепокоєння українською корупцією стало головним чинником "ні" на референдумі. Цю причину назвали 34 відсотки опитаних, тоді як страх приєднання України до ЄС - 16. І лише сім відсотків сказали, що голосували проти Євросоюзу як такого, тож євроскептицизм не став головною причиною, каже експерт дослідження, професор Радбоуд університету Неймеген Крістоф Якобс.

Парламентські складнощі

Після референдуму Рютте передрік "місяці переговорів" для пошуку рішення - і не помилився. Тепер, коли компромісний варіант виходу із глухого кута буде погоджений у Брюсселі, відповідні пропозиції будуть винесені на голосування парламенту Нідерландів. 

Зі схваленням у парламенті у Рютте виникли складнощі. У нижній палаті його VVD у коаліції з Партією праці (PvdA) має більшість, тоді як у верхній, Сенаті, - ні. І якщо правлячі політсили  налаштовані повторно ратифікувати угоду, опозиційні сили закликають врахувати думку нідерландців та переписати угоду з Україною. Євроскептична "Партія за свободу", як і Соціалістична партія закликають взагалі відмовитися від договору. Інші сили вимагають  внесення "бодай символічних змін" до тексту, пояснює DW Якобс.

У правлячій партії VVD пояснюють, що готові повторно ратифікувати угоду із низкою застережень. У цьому їх підтримають соціал-ліберальна партія "Демократи 66", які виступали на підтримку України й під час референдуму. У Сенаті вирішальними стануть голоси депутатів від "Християнсько-демократичного заклику" (CDA), який до останнього не робив чітких заяв щодо угоди ЄС з Україною та не відповів на численні запити DW.

Позиція християнських демократів

Самі християнські демократи не мають єдності щодо українського питання. Політична сила була учасником правлячої коаліції у 2002-2010 роках, її представник очолював уряд. Проте на виборах 2010 року партія показала провальний результат, втративши близько половини місць у нижній палаті парламенту. У поточних рейтингах CDA посідає третю сходинку, слідуючи за VVD.

"Ми також голосували за угоду. Але якщо пройшов референдум, не можна прикидатися, що не помічаєте думку нідерландців", - наводить місцеве видання Het Financieele Dagblad слова депутата від CDA Петера Омтзіхта. Він додав, що члени Сенату від партії голосуватимуть на свій розсуд, без консультацій із фракцією. Омтзіхт також висловив сумнів, що повторна ратифікація пройде і нижню палату та закликає до відкритого обговорення пропозиції уряду та ЄС.

"Партійні пенсіонери" екс-генсек НАТО Яан де Гооп Схеффер та колишній міністр Ернст Хірш Баллін виступили на підтримку угоди. Утім, саме CDA активно критикувала Рютте за те, що він начебто намагається не прислухатися до думки людей. Лідер фракції у нижній палаті Герт-Ян Сегерс на дискусії у середу, 14 грудня, назвав пропозиції Рютте "косметичним рішенням" та заявив, що уряд має відмовитися від ратифікації.

Ляпас Рютте та Європі

"Чим довше це питання буде на порядку денному, тим більше соромно буде урядові, особливо прем'єру Рютте та його партії. На тлі прийдешніх виборів 15 березня 2017 року уряд хоче якнайшвидше покінчити з цим", - пояснює політолог Якобс DW. Сам прем'єр в інтерв'ю онлайн-виданню Nu.nl зранку середи сказав, що провал голосування щодо ратифікації фактично буде вотумом недовіри уряду. Утім, нідерландські оглядачі не вважають ратифікацію важливим для місцевої політики та наступних виборів питанням.

Дорадчий комітет із закордонних справ (AIV), незалежний консультант уряду, радить все ж ратифікувати угоду з Україною, щоб не шкодити позиції Нідерландів та єдності Європи. Провал ратифікації "можливо, буде сприйнятий президентом Росії Путіним як знак слабкості Європи" та посилить тиск Москви на Україну, вважають аналітики організації.