Міста без грошей

В українських містах бракує грошей на фінансування закладів освіти, охорони здоров’я, культури, спортивної інфраструктури. Зазвичай фінансові проблеми у місцевого самоврядування починаються наприкінці року, коли бюджет напівпорожній, потім ситуація вирівнюється. Натомість нині криза затягнулася. "Останній квартал 2012 року був важкий. Проблеми почалися ще тоді. І увесь цей час ситуація погіршується. Невиплати з держбюджету стали довготерміновими, а їхні обсяги більшими", - констатує експерт з бюджету та місцевих фінансів Асоціації міст України Олександр Слобожан. За його словами, якщо гроші на зарплатню медикам та вчителям  з держбюджету в регіони  ще надходять, то фінансування "незахищених" статей, зокрема на оплату відпусток, соціальних доплат, комунальних послуг, ремонтних робіт, приміром, у школах, відбувається вкрай погано.

Невдоволення зростає

"Держказначейство заборгувало органам місцевого самоврядування Донецької області кілька сот мільйонів гривень. Деякі платежі лежать тиждень, два, місяць", - сказав першого липня на прес-конференції голова Донецької облдержадміністрації Андрій Шишацький, слова якого наводять місцеві ЗМІ. Ця ситуація типова для більшості регіонів. Зокрема, в Івано-Франківську з’явилися біг-борди з написами "Казначейство, віддай гроші місту!", які розмістив депутат Верховної Ради від "Свободи" Руслан Марцінків.

"Самоврядування має повстати проти свавілля Держказначейства та уряду Азарова-Януковича, які безкарно присвоюють кошти місцевих громад", - написав на своїй сторінці у Facebook Марцінків. До протесаної акції доєдналися і Суми. "Більше терпіти таке знущання над місцевим самоуправлінням вже немає ніяких сил!", - зазначив на своїй сторінці у соціальній мережі і мер міста Суми Геннадій Мінаєв. Мер міста Кременчук, що у Полтавській області, Олег Бабаєв вважає, що така ситуація з місцевими фінансами може викликати соціальне невдоволення в регіонах. 

Безкоштовне кредитування уряду

Держказначейство запевняє, що гроші до регіонів надходять. Водночас, в регіональних управліннях Держказначейства пояснюють, що скрута тимчасова, бо бюджетники влітку масово йдуть у відпустки і відразу перерахувати їм всі соціальні виплати проблематично.  Але в Асоціації міст України не ймуть віри, що місцеве самоврядування отримає всі потрібні кошти. Там порахували, що через дефіцит у держбюджеті цього року міста недоотримають 27 мільярдів гривень. Та найбільше мерів міст обурює те, що окрім зростання заборгованості за делегованими їм повноваженнями з виплати зарплати та інших соціальних видатків, держказначейство ще й блокує гроші, які міста самі заробляють.

"За рахунок коштів місцевого самоврядування держава безвідсотково кредитується. Це як додаткова кишенька, в яку постійно влазять і вже дуже захопилися цим процесом", - наголошує експерт Асоціації міст України Олександр Слобожан. Він пояснює, що саме через це міста не розвиваються, а замість цього їм доводиться увесь час "латати дірки". "В програмі економічних реформ президента записано, що частина податку на прибуток має залишатися у місцевих бюджетах. Але у міст все забирають. Ми питаємо: чому? Міністерство фінансів відповідає, що це несвоєчасна ініціатива…!", - обурюється представник асоціації.

Надрукують грошей?

Ближче до осені ситуація, ймовірно, зміниться, припускає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. На його думку, тоді уряд "включить станок" для додаткової емісії гривні. "Буде більше грошей, збільшиться товарообіг, зросте ВВП і всі будуть задоволенні", - прогнозує експерт. Є ще кілька альтернативних варіантів, аби ситуація з місцевими фінансами вирівнялася – перевиконати держбюджет або отримати новий кредит від МВФ, зауважує Охріменко. Натомість в Асоціації міст  певні, що ці сценарії малоймовірні в Україні. Там наголошують, що країна вже давно потребує децентралізації фінансової системи.