Антиміграційний указ Трампа торкнувся 100 тисяч німців

Омід Нуріпур (Omid Nouripour) - один із яскравих німецьких прикладів, які ілюструють ірраціональність міграційної політики нового президента США Дональда Трампа. Глава Білого дому своїм указом заборонив на три місяці в'їзд до країни громадянам семи країн, більшість населення яких є мусульманами, а також призупинив на чотири місяці дію програми з прийому біженців.

І хоч суд у Нью-Йорку своїм рішенням дозволив в'їхати до країни тим, хто вже мав дійсні візи чи Green card, нові правила в'їзду до Сполучених Штатів зачепили й понад 100 тисяч німців, які також мають громадянство Ірану, Іраку, Лівії, Сирії, Сомалі, Судану чи Ємену. Взагалі-то віза їм як німцям не потрібна, але як громадяни інших країн двері до США для них поки що зачинені. Це підтвердили і в німецькому МЗС.

Абсурдність ситуації

Нуріпур - один із таких німців. Депутат Бундестагу від нині опозиційної партії "Союз 90/Зелені", крім німецького паспорта, має також іранський. Народжений в Ірані, він переїхав до Німеччини разом зі своїми батьками у віці 13 років і натуралізувався в країні 2002 року. Утім, позбутися іранського громадянства він не може - це забороняє іранський закон. Більше того, Тегеран розглядає як іранського громадянина і його семирічного сина - попри те, що він народився в Німеччині, а його мати німкеня.

Безрозбірну заборону в'їзду до США, мета якої, за словами Трампа, полягає в "прискіпливому відборі" тих, хто потрапляє до країни, німецький депутат називає "обурливою". "Тут ідеться не про безпеку (США - Ред.), а про брудну символічну політику, яка отруює наші суспільства", - каже він у розмові з DW. Як заступник голови німецько-американської парламентської групи, а також член низки інших партнерських трансатлантичних організацій, Нуріпур уже встиг відвідати понад 40 з 50 штатів США. Тепер зустрічі з колегами по інший бік Атлантики під питанням. Депутат хоч і має дипломатичний паспорт, але дипломатом не є і відповідним імунітетом, відповідно, не захищений.

Рух у небезпечному напрямку

"Ми хочемо впускати в нашу країну лише тих, хто підтримуватиме нашу країну та гаряче любитиме наш народ", - заявив американський президент 27 січня, підписуючи сумнозвісний указ. Він наголосив на тому, що документ не є забороною в'їзду для всіх мусульман та віддає перевагу біженцям, які є представниками меншин, яких переслідують у країнах походження за релігійною ознакою.

Та варто нагадати, що заборона в'їзду до США для мусульман була однією з передвиборних обіцянок американського президента. І хоч його нинішній указ поки що не втілює її в життя, ситуація може легко змінитися в цьому напрямку, переконаний Нуріпур. Тому численні протести, які пройшли в різних куточках Сполучених Штатів після підписання документа, надзвичайно важливі, каже він: "Ці люди - для мене найкраща причина сказати: неважливо, що ще задумує уряд, але я завжди любитиму США".

Перша перемога юристів

Війну Трампові оголосили і юристи. Часткова судова заборона компенентним органам депортувати біженців та деяких інших громадян, які були затримані на кордонах США згідно з антиіміграційним указом президента, - їхня перша перемога. І, можливо, не остання, адже справа може в підсумку навіть дійти до Верховного суду країни.

Критично відреагував на новий документ і офіційний Берлін. Канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) у своїй телефонній розмові з Трампом в суботу сказала, що їй прикро через його рішення. "Вона переконана, що загальну підозру щодо людей певного походження чи певного віросповідання, не можна виправдати навіть необхідною рішучою боротьбою з тероризмом", - заявив речник федерального уряду Німеччини Штеффен Зайберт (Steffen Seibert). Він також пообіцяв, що уряд Німеччини, "якщо потрібно", захищатиме перед американцями інтереси німців із подвійним громадянством, яких стосується новий указ.

Зворотній ефект

На думку депутата Бундестагу Нуріпура, ефект від таких методів боротьби з тероризмом може полягати якраз навпаки - в "посиленні джихадистів". "Головний меседж, із яким джихадисти звертаються до молодих мусульман по всьому світу, полягає в тому, що західні суспільства їх, мовляв, не хочуть мати в себе", - каже він, тож заборона в'їзду до США - додатковий аргумент для радикалів. "Я можу поставити гроші на те, що через кілька днів на платформах джихадистів (в інтернеті) з'являться відео, в яких п'ятирічних дітей розлучатимуть із матерями", - каже політик.

Питання викликає і перелік країн, які потрапили до сумнозвісного документа. За даними американського аналітичного інституту Катона (СATO Institute), починаючи з 1975 і до кінця 2015 року жоден громадянин країн, які потрапили під заборону, не був причетний до жодної терористичної атаки, у якій би загинули американські громадяни на американській території. При цьому криваві напади в Нью-Йорку 11 вересня 2001 року були вчинені громадянами з Об'єднаних Арабських Еміратів, Саудівської Аравії, Лівану та Єгипту. Жодна з цих країн, як і Туніс, з якого походить найбільша кількість бійців "Ісламської держави" на душу населення, в указ Трампа, приміром, не потрапили. На думку Нуріпура, "причини цього можуть полягати в бізнес-зв'язках між корпорацією Трампа та цими країнами".