Встигнути до виборів
16 квітня 2012 р.«Встигнути до виборів», - таке найпоширеніше пояснення підвищеної активності забудовників в історичній частині Києва. Київський «Замок Ричарда», історична споруда на вулиці Тарасової 4, зведення багатоповерхівки по вулиці Гончара, 17-23, що знаходиться в буферній зоні національної культурно-історичної пам'ятки Софія Київська, будівництво залізобетонної конструкції біля метро «Театральна», зазіхання на Пейзажну алею – ось далеко не повний список скандального нищення історичної частини Києва під виглядом реконструкцій та відновлень. На місці пам’яток архітектури у столиці всі частіше з’являються торгівельно-розважальні центри.
Андріївський узвіз: точка кипіння
Апогеєм знищення старого Києва стало знесення будинку на Андріївському узвозі. Раніше під виглядом реконструкції столична влада дозволила будівництво там сучасного офісного центру зі скла та бетону. Кілька днів тому компанія «ЕСТА Холдинг», яка входить до групи компаній «СКМ» бізнесмена та депутата Ріната Ахметова, почала зносити комплекс будівель по вулиці Фролівській, що примикає до узвозу. Встигли знести й фасад одного з історичних будинків.
Після низки акцій протесту Рінат Ахметов заявив, що його компанія відмовляється від планів будівництва бізнес-центру на вулиці Фролівській. «Я обіцяю, що компанія СКМ поверне первозданний вигляд зруйнованим фасадам. Крім того, ми допоможемо місту у відновленні Андріївського узвозу», - пообіцяв Ахметов визнавши, що дії його компанії «не були правильно роз’яснені громадськості».
Дієві протести?
Якщо Ахметов дотримається обіцянки, це можна було би вважати перемогою киян. Однак громадські активісти не ймуть віри таким обіцянкам. 21 квітня громадські організації збираються знову на акції протесту на захист Андріївського узвозу. «Якщо ми захистимо Андріївський, то захистимо Київ», - каже Володимир Бондар, представник громадської організації «Кияни, об’єднуймося». Він констатує, що нині в Києві до сотні незаконних забудов, зокрема і в історичній його частині.
Попри те, що здебільшого громадські виступи та судові позови до забудовників не допомагають, втім виходити на вулицю все ж треба, впевнений Бондар. «В місті немає господаря. Голову київської адміністрації призначили і він залежить від тих, хто зверху. Мера немає. Депутати міськради вибирались ще за Черновецького. Забудовники бояться поки ще вуличних протестів», - зауважив він в інтерв’ю Deutsche Welle.
Знищене самоврядування
Володимир Бондар та його соратники сподіваються тільки на нові вибори у Києві. «Потрібні вибори. Тільки вони можуть щось змінити в місті», - припускає громадський активіст. Голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець теж переконаний, що вибори можуть змінити ситуацію на краще, але не місцеві, а парламентські. «Зараз забудовники бояться, що після виборів восени може все змінитися і новий парламент може прийняти інші рішення. Тому вони хочуть якомога швидше реалізувати свої незаконні проекти у Києві», - пояснив Deutsche Welle Олександр Бригинець активізацію скандальних забудов у столиці.
Депутат міськради впевнений, що забудовникам «розв’язав руки» новий закон про містобудівну діяльність, який був прийнятий у 2011 році. Відповідно до закону, зараз діє декларативна форма подачі заявок на початок будівельних робіт, тобто для цього необхідно лише подати відповідне повідомлення у Державну архітектурно-будівельну інспекцію, не погоджуючи проект з громадою. «Те, що ми сьогодні бачимо - це наслідки знищення самоврядування і зменшення прав громад», - переконаний Бригинець. За його словами, якщо вибори нічого не змінять, то київська громада може «вдатися до самосуду над занадто знахабнілими забудовниками».