Андреас Умланд: не треба забувати, за яких умов підписувалися газові контракти 2009 року

Deutsche Welle: Пане Умланд, як Ви оцінюєте арешт Тимошенко?

Андреас Умланд: За умов, коли б в Україні було cтверджено верховенство права і діяло б чітке розмежування владних повноважень, арешт відомого політика можна було б лише вітати. Це було б у випадку, колу б в Україні демократія була б функціональною, а арешт колишнього прем’єр-міністра доводив би незалежність дій юридичної системи. Тоді можна було б говорити про діючу ліберальну систему урядування і це стало б доказом тому, що навіть високі владні посади та великий політичний вплив не стали б на заваді рівності перед законом, коли політик опиняється у суді. Такою, наприклад, є справа колишнього президента Франції Жака Ширака. Там прокуратура розслідує його дії на посаді мера Парижа. Це є свідченням того, що правосуддя у Франції не робить різниці між звичайними громадянами та високопосадовцями. На жаль, ці умови майже відсутні у сьогоднішній Україні.

Важко говорити про правову державу і розмежування владних повноважень, розділення виконавчої, законодавчої та судової влади. Цей арешт радше вписується у цілу серію заходів, спрямованих на ще дужчу концентрацію влади у руках чинного президента Віктора Януковича.

DW: Чи можна вважати цей процес політично вмотивованим? Що на це може вказувати?

А.У.: Підозри у політичній вмотивованості цього процесу з’являються після докладнішого вивчення новітньої історії судових переслідувань Юлії Тимошенко. Зокрема, це характеризується постійною мінливістю обвинувачень, які їй висували. Спочатку екс-прем'єрці закидали нецільове використання коштів, отриманих за Кіотськими угодами. Далі йшов обвинувальний висновок щодо можливої протизаконної закупівлі машин швидкої допомоги. Крім того, йдеться і про проблематичну угоду, що визначає ціну на закупівлю російського газу та перевищення владних повноважень під час переговорів з цієї угоди.

При розгляді цього невигідного сьогодні для України контракту часто забувають, однак, що переговори у січні 2009-го між Тимошенко і Путіним відбувалися за умов значного тиску на Україну, у тому числі з боку Заходу. В України було замало часу для маневру, оскільки ЄС наполягав на якнайшвидшому розв’язанні газової кризи. Крім того, вплив мала і глобальна економічна криза, яка вразила українську економіку та соціальну систему. Український уряд, вірогідно, тому й пристав на російську пропозицію.

Тоді ця угода видавалася прийнятною, але з підняттям цін на газ за останні два роки стала дуже непривабливою. Гадаю, що серед іншого, відсутність часу на адекватне вивчення та обговорення цього контракту зіграло велику роль у швидкому його підписанні. Навіть якщо Тимошенко порушила правила підписання контракту, слід взяти до уваги, що внутрішній та зовнішній політичний тиск, що вимагав швидкого завершення "газової війни" чинився тоді дуже сильно.

Саме тому ці звинувачення проти Тимошенко та особливо її арешт виглядають неадекватними. Навіть якщо не виключати можливість змови у підписанні контрактів, все ж не полишає відчуття того, що за арештом Тимошенко стоїть радше політична мотивація, ніж її можливі кримінальні дії.

DW: А які наслідки цей арешт може мати на внутрішню ситуацію в країні?

А.У.: Не можу собі уявити, щоби цей арешт мав позитивні наслідки. Радше, існують побоювання, що арешт політика, яка здобула на останніх президентських виборах 45 відсотків голосів виборців, сприятиме подальшій поляризації вже глибоко розколотого українського суспільства. Непримиренність, з якою чинна влада наступає на опозицію викликає справжнє занепокоєння.

DW: Що це означатиме для відносин з ЄС? Чи під ризиком тепер підписання угоди про асоціацію?

А.У.: Так може статися. Якщо ЄС та країни-члени дійдуть висновку, що судова система в Україні використовується для запобігання ефективній діяльності політичної опозиції, важко буде укладати угоду про асоціацію. Тоді б ЄС довелося піти проти власних принципів.

DW: Чи ризикує Україна потрапити у міжнародну ізоляцію?

А.У.: Цього теж треба побоюватися. Цікаво, що навіть Росія днями заступилася за Тимошенко. Будемо сподіватися, що українські можновладці знайдуть таке рішення, яке поверне Україну на шлях послідовної "європеїзації".

Інтерв´ю провів Роман Гончаренко.
Редактор: Євген Тейзе