Експерт про справу Литвиненка
27 січня 2015 р.
У вівторок, 27 січня, в Лондоні розпочалося публічне розслідування обставин загибелі колишнього агента ФСБ Олександра Литвиненка, який у 2006 році помер від отруєння радіоактивним полонієм. Улітку 2014 року розслідування справи Литвиненка перевели з формату судового дізнання у статус відкритого слідства. Це означає, що адвокати одержать доступ до матеріалів, які раніше могли бути закриті з міркувань секретності. Про перспективи розслідування і про те, як саме воно зможе вплинути на відносини Лондона з Москвою, DW запитала аналітика з Королівського інституту міжнародних відносин Ендрю Монагана.
DW: Чого ви очікуєте від відкритого розслідування і чому знадобилося так багато часу на його відновлення? Чи було це зроблено з юридичних чи політичних міркувань?
Ендрю Монаган: Я не адвокат, тож не можу роз'яснювати юридичні тонкощі самого розслідування, але політичні мотиви тут наявні. Позаторік британська сторона згорнула слідчі дії і таким чином зробила певний внесок у розвиток економічних та політичних відносин з росіянами. Звісно, здавалося, що вже саме це справить певний вплив на процес ухвалення рішень.
Чи спонукала торішня трагедія з рейсом MH17 до оголошення про відновлення розслідування? Чи став тепер тиск на Путіна стратегією Великобританії, адже раніше мали місце спроби покращення відносин?
По-перше, у справі Литвиненка йдеться передусім про те, щоб звершилось правосуддя. Юридична справа не має стати політичною грою. По-друге, відтоді як Литвиненка вбили, між Великобританією та Росією запанували досить напружені відносини. Хоч і підтримувалися економічні відносини, годі було вести мову про якійсь політичні зносини будь-якого характеру…, а зараз простежується тенденція до їхньої цілковитої зупинки через війну в Україні.
Під час свого перебування на посаді міністра закордонних справ Вільям Хейг прагнув не допустити завершення розслідування…
З огляду на попередній досвід, Великобританія намагалася звести до мінімуму розголос, якого набула ця справа. Це робилося як з міркувань внутрішньої безпеки, так і з огляду на спроби відновити відносини з Росією, адже вбивство Литвиненка дійсно справило вкрай негативний вплив на відносини з Москвою.
Тож заява про продовження розслідування одразу після катастрофи з рейсом MH17 - випадковість?
Звісно, це - прикрий збіг. Обрано напрочуд несприятливу мить. Неясно, чи ця заява пролунала цілеспрямовано. Якщо так, то вона, мабуть, не привела до чогось особливо позитивного. І навряд чи суттєво підвищить тиск на росіян. Ті одразу припускатимуть, що це - частина якоїсь задуманої інтриги і відповідатимуть у такому ж дусі.
Що думають чи думали росіяни про цю справу?
З 2007 року російська сторона зі зростаючою непохитністю відхиляла запити на екстрадицію (двох головних підозрюваних, які є російськими громадянами - Ред.) і відмовилася від можливості допомогти британським слідчим у розслідуванні. Путін кілька років тому зробив низку заяв, згідно з якими британцям не вдасться змінити російську конституцію, аби чинити те, що їм заманеться. Здається, він ще згадав і те, що колоніальні часи вже давно минули.
Чого слід чекати після розслідування? Як Лондон зможе використати будь-які потенційні результати розслідувань?
Слід чекати величезної та пильної уваги до розслідувань та будь-яких фактів, які виявлять слідчі дії, у разі, якщо з'явиться нова інформація чи буде витік даних про якійсь попередні секрети, які, можливо, нікого не влаштують та створять нові проблеми. На мій погляд, нині взагалі дуже складно побачити успішний політичний результат щодо російсько-британських відносин, саме у політичному плані.
Чи зможуть розслідування прояснити цю справу?
Не думаю, що зможуть. Можливо, з'являться певні вказівки, може, якісь поради, та навіть з огляду на це варто визнати певні обмеження. Приміром, не можна буде будь-кого, на кого вкажуть слідчі, притягти до відповідальності.
Чи Росія співпрацюватиме по всьому, про що ви думаєте?
Я був би дуже здивований, якби Росія робила бодай щось, що виходить за рамки мінімально можливої співпраці. Мені здається усе так через те, що росіяни вважають, що все це відбувається у вкрай невдалий час і тут немає нічого, крім політичних мотивів.
Ендрю Монеген глава дослідницького відділу по Росії та Євразії у науково-дослідному Королівському інституті міжнародних відносин Великобританії. Його дослідження сфокусовані на російському стратегічному мисленні та плануванні. Працював у дослідницькому відділі Коледжу оборони НАТО у Римі.