Активісти занепокоєні через список кандидатів у судді ВСУ

Вища рада правосуддя (ВРП) України нарешті визначилася з кандидатами на посади суддів Верховного суду України (ВСУ). Зі 120 претендентів - які дійшли до фінального етапу суддівського відбору,  ВРП  рекомендувала 111 осіб, президенту України Петру Порошенку для призначення суддями ВСУ.

Серед цих кандидатів переважно судді - їх 82 особи, троє суддів у відставці, 15 науковців та одинадцять адвокатів і юристів. Найімовірніше, що саме ці правники обіймуть посади суддів Касаційного господарського, Касаційного адміністративного, Касаційного кримінального та Касаційного цивільного судів у складі Верховного Суду.

Конкурс на посади суддів ВСУ - перший і унікальний у своєму роді для України. Для участі в ньому зареєстрували 1436 осіб. 846 кандидатів подали документи на участь, з яких до конкурсу було допущено 653, з них 625 - взяли участь у кваліфікаційному оцінюванні. Перший етап конкурсу включав тестування з права та виконання практичного завдання, а вже з тими кандидатами, які дійшли до фінального етапу конкурсу, протягом останнього часу проводили співбесіди.

25 з 30 недоброчесних - у списку

Попри таку кропітку процедуру, представники громадськості б'ють на сполох. "Хоча багато-хто хвалить безпрецедентну відкритість та прозорість нових конкурсних процедур, вони таки недостатні, адже результат виявився плачевним", - пояснює керівник відділу адвокації громадської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ" (РПР) Вадим Міський. До фінального рейтингу потрапили аж 25 "відверто недоброчесних кандидатів", які, за словами експерта, "підірвуть довіру до судової влади".

Ще раніше активісти вимагали від ВРП "відсіяти" 30 недоброчесних кандидатів, які у судах займалися політичними переслідуваннями та ухвалювали замовні рішення в інтересах режиму екс-президента Віктора Януковича, а також - не можуть пояснити походження своїх численних статків, вказаних у електронних деклараціях.

"Вища рада правосуддя знехтувала законом та суспільною думкою, а довіра людей до нового Верховного суду членів ВРП не хвилює", - переконана також Галина Чижик, координаторка кампанії "ЧЕСНО. Фільтруй суд!" та представниця Громадської ради доброчесності (ГРД), яка надала згаданим особам негативні висновки.

Так, попри рекомендації ГРД як представників правозахисних громадських об'єднань, науковців-правників, адвокатів тощо, Вища рада правосуддя підтримала кандидатуру судді з Одеси Олександра Золотнікова, який залишив у силі рішення щодо заборони проведення масових заходів у центрі міста, тобто підтвердив "законність" розгону силовиками людей на акціях протесту в Одесі під час Майдану. Водночас ВРП відклала розгляд кандидатури Вікторії Мацедонської - "єдиної судді, яка у січні 2014 року публічно наважилась сказати, що заборона Майдану - це порушення Конституції", наголошує Чижик.

Крім того, "Вища рада правосуддя, схоже, вважає (генерального прокурора - Ред.) Юрія Луценка злочинцем, бо порекомендувала на посади верховних суддів В'ячеслава Наставного та Сергія Слинька, які посадили Луценка за ґрати", - додає представниця ГРД. Як відомо, у 2013 році судді Наставний та Слинько підтвердили законність рішення Печерського районного суду Києва щодо позбавлення волі нинішнього генерального прокурора України.

У цьому списку чимало й інших суддів, які виносили рішення у резонансних справах. Це і суддя Вищого господарського суду Лариса Рогач, яка у колегії суддів визнала законною передачу землі природно-заповідного фонду під маєток для скандально відомого колишнього народного депутата від "Партії Регіонів" Юрія Іванющенка (Юри Єнакіївського). Тепер Рогач претендує на місце судді Касаційного господарського суду.

До Касаційного адміністративного суду ВРП рекомендувала також низку суддів, які забороняли мирні зібрання, зокрема, крім Золотнікова, Ірину Саприкіну та Світлану Пасічник. Є в рейтингу й ті, чиї дії можна розцінити як допомогу "суддям Майдану" уникнути відповідальності, як наприклад, чинний член ВРП Алла Лесько.

Водночас ВРП припинила участь у конкурсі суддів Володимира Матюхіна та Тетяни Франтовської, яку ГРП не рекомендувала до призначення суддею Касаційного кримінального суду через "ухвалення сумнівних рішень". Справи ще сімох кандидатів - уже згадуваної Вікторії Мацедонської, Тетяни Стрелець, Олександри Яновської, Валентини Симоненко, Ольги Ступак, Сергія Погрібного та Вадима Коротуна - були відкладені, оскільки, як пояснили DW у ВРП, стосовно них або відкриті дисциплінарні провадження, або є інші зауваження, що потребують додаткового з'ясування.

Останнє слово - за президентом

Перезапуск Верховного суду з новими суддями - головна умова проведення судової реформи в Україні. Новий Верховний суд в країні запрацює, якщо на відкритому конкурсі буде заповнено половину зі 120 відкритих суддівських вакансій. Це може статися уже найближчим часом, але до такого складу ВСУ, імовірно, потраплять кандидати, яких "забракувала" громадськість.

Перешкодити їх потраплянню до Верховного суду ще може глава держави. "Президент видає указ зі своїм списком, у нього можуть потрапити не всі кандидати, яких рекомендувала ВРП", - зауважує Вадим Міський. Хоча у глави держави, за його словами, в цьому разі церемоніальне повноваження - підписати, але він виступає ще й гарантом Конституції України, яка гласить, що суддя має бути доброчесним. "Саме президент Петро Порошенко як ініціатор судової реформи несе особисту політичну відповідальність за доброчесність майбутнього Верховного суду, - наголошує експерт. - Він має виконати свої неодноразові публічні обіцянки щодо оновлення суддівського корпусу (…) і не призначати одіозних кандидатів до ВСУ, якщо їхні кандидатури потраплять до нього на підпис".