Як у НАТО збираються посилити боєготовність своїх військ

НАТО посилює свою обороноздатність. Так, очікується, що цього року видатки на оборону європейських країн і Канади збільшаться на майже в зрівнянні з 2017-м майже на чотири відсотки. Про це повідомив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг у четвер, 7 червня.

Більше того, це стане четвертим роком поспіль, коли видатки на оборону членів Альянсу збільшуються. Така динаміка демонструє значний контраст із тенденцією скорочення як видатків, так і персоналу НАТО, яка панувала в Альянсу до 2014 року, коли Росія анексувала Крим і розпочалася війна на Донбасі.

Більше персоналу

Крім того, міністри оборони НАТО на своєму засіданні 7-8 червня погодилися збільшити персонал у структурі органів військового управління Альянсу на 1200 осіб. Зараз у ній працюють майже сім тисяч осіб. Для порівняння, на момент завершення "холодної війни" у структурі командування були задіяні 22 тисячі людей.

Дії Росії щодо України занепокоїли передусім східні країни-членів НАТО. У відповідь на це Альянс уже укріпив свій східний фланг, зокрема розмістивши чотири батальйони на ротаційній основі у Польщі та країнах Балтії. Тепер же ціль НАТО - бути здатним швидко перекидати підкріплення цим підрозділам, пояснив Єнс Столтенберг.

Головне - швидкість

Утім, у НАТО багато рішень останнім часом втілюються в життя дуже повільно. Наприклад, Альянсу знадобилося майже два десятиліття на те, щоб організувати собі нову штаб-квартиру в Брюсселі. Рішення про необхідність її побудови ухвалили ще 1999 року, й лише тепер міністри оборони НАТО вперше змогли зібратися у "штаб-квартирі ХХІ століття для Альянсу ХХІ століття", як її рекламував Столтенберг.

Але в одному організація прагне стати суттєво швидшою - а саме, у можливості її військ швидко реагувати на загрози. Для цього міністри оборони дали згоду на дві ініціативи. Одна з них - створення двох нових командних центрів: для Атлантики - у Норфолку, США, та із забезпечення та логістики - у німецькому місті Ульм. Їхню ціль Столтенберг пояснив так: "Забезпечити, щоб у нас правильні сили були в правильному місці у правильний час". Це означає, що американський центр має дозволити швидше та ефективніше перекидати війська через Атлантичний океан, а німецький - те саме, але вже на території Європи. Місцем розташування Ульм обрали через те, що там уже розміщено командний центр Бундесверу, де й зараз присутні військові з низки інших країн.

"Гігантське" завдання Альянсу

Міністерка оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) пояснила, що командування із забезпечення буде координувати усі пересування військ. Це стосується питань документації та бюрократії, інфраструктури, а також комунікацій. У цілому завдання, у виконанні якого Берлін бере на себе лідерство, фон дер Ляєн назвала "гігантським".

І недарма, адже після завершення "холодної війни" інфраструктура у Європі створювалася для цивільного використання. І потреби військових часто не бралися до уваги. Тепер багато мостів не розраховані на переміщення ними танків, залізниця часто не передбачає можливість завантаження бронетехніки, а її переміщення автодорогами теж буває дуже клопітною справою. Не менше труднощів створює і бюрократія, пов'язана з переміщенням військ через кордон. У НАТО розуміють, що лише створенням командувань проблему не вирішити і тому раніше передали Євросоюзу список своїх потреб стосовно інфраструктури. Адже покращення військової мобільності - також один з пріоритетів ЄС.

"Чотири по 30"

Якщо обговорення двох нових центрів триває вже певний час, то друга ініціатива - запропонована США - є цілковито новою. Її називають "чотири по 30". "Сьогодні держави-члени Альянсу зобов'язалися до 2020 року мати 30 механізованих батальйонів, 30 авіаційних ескадрилей и 30 бойових кораблів, готових до застосування протягом 30 днів або менше", - уточнив Єнс Столтенберг.

В Альянсі наголошують, що у рамках ініціативи жодних нових підрозділів створювати не будуть, а будуть підвищувати готовність уже наявних сил НАТО. "Ідеться про культуру готовності військ. А саме - можливості підтримувати підрозділи у високій бойовій готовності, щоб їх можна було швидше передислокувати", - зазначила міністерка оборони ФРН. За її словами, старт цій ініціативі дадуть на саміті НАТО у липні, а деталі мають продумати до кінця цього року.

Тож поки не відомо ні якою буде чисельність цих 90 підрозділів, ні які саме це будуть частини. Також незрозуміло, як саме рахуватимуть ці 30 днів. За словами одного зі співрозмовників DW у НАТО, коли раніше йшлося про готовність, то це означало час від ухвалення рішення до моменту, коли підрозділи залишать казарми. Як буде цього разу - поки невідомо.

Кого боїться НАТО?

Під час нинішнього засідання міністрів оборони ЄНС Столтенберг згадував Росію частіше, ніж зазвичай. Так, відповідаючи на запитання про критичну позицію нового уряду Італії щодо санкцій ЄС, він висловив підтримку обмежувальним заходам. Генсек НАТО зауважив, що порушення міжнародних правил не повинно залишатися без наслідків. У той же час, за його словами, "НАТО не ставить собі за ціль ізолювати Росію".

На запитання, кого боїться Альянс, запускаючи ініціативу "чотири по 30", Столтенберг відповів: НАТО "не боїться". Але з тієї причини, що світ змінюється, НАТО доводиться пристосовуватися. Перша з названих причин - політика Росії.

Після запровадження США мит на сталь та алюміній, у тому числі з ЄС та Канади, чи не головною темою у запитаннях журналістів стали розбіжності між США, які забезпечують понад дві третини бюджету НАТО, й іншими країнами Альянсі. Наявність розбіжностей у НАТО визнають, але у питанні безпеки не бачать підстав для послаблення трансатлантичних зв'язків. "Багато міністрів наголошували на важливості єдності НАТО. Ми повинні залишатися єдиними, особливо коли ми бачимо, що Росія намагається нас розділити. Тому єдність всередині Альянсу - наш найважливіший сигнал під час підготовки до саміту", - підсумував Столтенберг.