Передвиборча боротьба в Австрії - проти мусульман
14 жовтня 2017 р.
Хакіма Р. супроводжує до школи свого сина Таріка. Їхній щоденний шлях пролягає через довгу каштанову алею, особливо приємно освітлену осіннім сонцем. Це приємна прогулянка, але вже кілька тижнів на цій алеї висить багато передвиборчих плакатів, у тому числі і правопопулістської Австрійської партії свободи (АПС). Імміграція та ісламізація мають бути зупинені, промовляють вони. Це псує настрій, каже Хакіма, навіть у погожий день. "Якщо я правильно розумію, то один пан закидає іншому, що той якось сказав, що іслам є частиною Австрії, і він тепер хоче зупинити ісламізацію. Ми приїхали з Сирії та є мусульманами. І, звісно, ми відчуваємо, що це стосується нас", - розповідає жінка.
Хакіма разом зі своєю сім'єю вже три роки живе в Австрії. Її син ходить у перший клас школи на площі Йоганн-Гоффманн-Плац у 12-му районі Відня. Оскільки тут багато дешевого соціального житла, багато дітей іммігрантів відвідують цю школу. Водночас у цьому районі можна побачити набагато більше плакатів АПС, ніж у інших частинах міста. "Все ж таки я здивована. Ми приїхали до Європи, тому що вірили, що Австрія є відкритою демократією. Але коли я дивлюся на ці плакати, то почуваюся недобре", - додає Хакіма.
Боротьба на правому фланзі
Передвиборча боротьба в Австрії виходить на фінішну пряму, і цього разу, на відміну від попередніх, особливо гостро обговорюються такі теми, як імміграція, ісламізація, біженці та захист кордонів. Передусім представлена в уряді Австрійська народна партія (АНП) та опозиційні "свободівці" ведуть запеклу боротьбу. Лідер АНП Себастіан Курц (Sebastian Kurz) хоче краще захищати кордони країни, побороти політичний ісламізм та обмежити імміграцію. АПС пропагує, по суті, те ж саме, при цьому почувається обманутою. Тож передвиборча боротьба провідного кандидата від АПС Гайнца-Крістіана Штрахе (Heinz-Christian Strache) побудована переважно на критиці нинішнього міністра закордонних справ та інтеграції Курца. Останній, за його словами, є "тугодумом" і лише через кілька років слідом за АПС визнав важливість таких тем, як ісламізм та імміграція.
Тим часом обидві партії виглядають однаковою мірою популістськими, вважає Мохаммед Аміні, віденський соціальний працівник, який сам походить з Ірану. Що його обурює в цій дискусії, так це те, що ісламізація асоціюється тільки з біженцями та людьми, які в останні роки прибули до країни. "Популістам потрібен лише образ ворога, і зараз ним є іслам. При цьому ісламізацію часто пов'язують тільки з біженцями, але ісламізація набагато частіше відбувається з людьми, які довший час живуть у країні, які стикаються з дискримінацією на ринку праці та житла і, попри свої зусилля, не можуть нічого досягти", - зазначає Аміні.
Узагальнені звинувачення
У передвиборчій боротьбі ця тема обговорюється лише поверхово, передусім у популістському ключі. Так, минулого тижня було оприлюднене дослідження, згідно з яким кожна третя мечеть у Відні активно працює проти успішної інтеграції мусульман в австрійське суспільство. При цьому із близько 400 мечетей Відня до дослідження були залучені лише 16. Дослідження було замовлене та презентоване лідером АНП Курцом. Мусульманська релігійна громада в Австрії відреагувала на це дослідження надзвичайно критично. "Ми виходимо з того, що йдеться про дослідження на замовлення, яке переслідує політичну мету: публічний наклеп на мусульманські установи та ставлення під сумнів достовірності їхнього вчення. З науковою етикою це політичне замовлення не має нічого спільного", - ідеться в заяві релігійної громади.
Узагальнені звинувачення дратують і Вільдану Арнаутович із Боснії і Герцеговини, викладачку професійного коледжу у Відні. Кілька років тому вона була послом з інтеграції в команді Себастіана Курца - у рамках акції "Разом Австрія". Курц відправляв успішних та добре інтегрованих іммігрантів до віденських шкіл, аби ті послужили гарним прикладом для дітей іммігрантів. Але Арнаутович відмовилася від подальшої участі в цьому. "Себастіан Курц, як на мене, більше не має права представляти цей проект. Раніше говорилося: інтеграція через досягнення, іслам є частиною Австрії, не має бути жодних відмінностей між людьми з різним кольором шкіри чи віросповіданням і так далі. Сьогодні він говорить зовсім інакше, наголошуючи, що мусульмани не хочуть інтегруватися, каже, що біженці є загарбниками", - критикує Арнаутович лідера АНП. Вона не заперечує наявності проблем та необхідності їхнього вирішення. Та при цьому додає: "Але не можна казати, що всі, хто прибув до Австрії, є дикунами, яким треба показувати, як жити цивілізовано".
Стратегія Курца приносить йому популярність
Згідно з опитуваннями, Себастіан Курц зараз лідирує. Тож йому може вдатися переманити колишніх виборців АПС на бік АНП, аби партія й надалі перебувала при владі. У Відні всі погоджуються, що теми на зразок податкових планів, економічного зростання чи певних заходів у освітній політиці відіграють швидше другорядну роль.
Один із найвідоміших аналітиків країни Петер Фільцмаєр (Peter Filzmaier) після теледебатів за участі Курца зауважив: "Курцу пощастило, що сьогодні не йшлося про транспортну політику, тому що… він би, імовірно, також стверджував, що транспортною проблемою Австрії є жінки в бурках, які незаконно паркуються у другому ряду перед ісламськими дитячими садками".
Однак людям, які мають за плечима важкий досвід війни, не до сміху, вважає Мохаммед Аміні. "Людям і без того досить швидко стає зрозуміло, що їм тут не по-справжньому раді, тож не обов'язково ще раз на цьому наголошувати", - вважає Аміні.
А як думає Хакіма Р. - їй смішно чи радше страшно від цих плакатів? "Ні, - відповідає вона, - страху в мене немає. Але я запитую себе, що буде далі і чи не буду я змушена невдовзі знову їхати геть, щоб забезпечити своїй родині життя без дискримінації".