Абхазія і Росія: поетапний аншлюс

Столиця - Сухумі. Міністерство закордонних справ, як і будь-яке інше МЗС, не краще і не гірше, кабінети скрізь однакові. Коли в дверях з'являється очільник відомства В'ячеслав Чірікба, підлеглі одразу ж схоплюються, аби привітати свого шефа. 56-річний політик - лінгвіст за освітою, спеціаліст з кавказьких мов. Багато років провів у Голландії, де захистив докторську в Лейденському університеті, там же займався наукою і викладав, тож Захід для нього - не далекий світ, та й Абхазію посадовець називає європейською державою.

Втім, краєвид з вікна мідівського кабінету дає чітко зрозуміти, що світ розподіляється на "своїх" і "чужих". Тут, у Сухумі -проросійський табір, а там, у Грузії - прозахідний. "На жаль, повернулися часи холодної війни", - нарікає Чірікба. Москва гарантує невизнаній Абхазії безпеку й цілісність території, тоді як Тбілісі досі вважає Сухумі частиною Грузії. Росія дає гроші на економічне відновлення регіону та субсидує є місцевий бюджет. "Але що в цьому поганого?" - трохи з роздратуванням запитує Чірікба.

Зміни за вказівкою "великого брата"

Погано це чи ні - предмет численних дискусій в Абхазії. Чимало громадян невизнаної республіки вважає, що Москва сама прагне до поступового аншлюсу й включення Абхазії до складу Російської Федерації. Депутат місцевого парламенту Тенгіз Джопуа критично оцінює вплив Москви на Сухумі.

Джопуа - голова відносно нової партії "Айнар". Вона постала з однойменного фонду із соціально-економічних питань. Нинішню дилему він змальовує так: Абхазія не втримається на плаву без військової допомоги Росії, але водночас, це і зменшує простір для маневрів. Тож його слова про те, що Сухумі "вчиться пливти у власному човні", радше сприймаються, як мрія, ніж реальність.

Російський рубль - офіційна валюта Абхазії. Більшість місцевих мають громадянство РФ - це єдина можливість потрапити закордон. Туристична галузь живиться також коштом гостей з Росії, яких очікується близько 4 мільйонів за підсумками року. Договір між Абхазією та Росією щодо зміцнення стратегічного партнерства, підписаний у листопаді 2014 року в Кремлі, надав Москві широкі повноваження. Відтоді західні спостерігачі вважають Сухумі російським військовим протекторатом.

Суперечки

Задля власної оцінки ситуації, знімальна група DW завітала до Абхазії в середині вересня. Втім запит на інтерв'ю з російськими представниками в республіці та дозвіл на зйомку військової бази РФ загубились ще в Москві. Джон Гуларія, заступник голови Гальського району, що межує з Грузією, виступив провідником кореспондентів DW до армійської бази.

Вона розташувалась на трасі Е60 - це головна дорога, що сполучає південь та північ республіки. Там абхазький чиновник запитав російського майора про відеозйомку казарм з боку дороги, на що отримав категоричне "ні". Гуларія почав наполегливо переконувати, мовляв, дорога - підконтрольна Сухумі, і тут кожен бажаючий може фотографувати й знімати все, що йому заманеться.

Зав'язалася суперечка. Згодом російський військовий сказав: "Звідки мені знати, хто ви? Може, ви друзі Саакашвілі". Гуларія обурився тим, що його запідозрили в співпраці з колишнім президентом Грузії, якого не шанують ані в Росії, ані в Абхазії. "Нам тут не потрібен ані Саакашвілі, ані Гітлер. Чому ви дозволяєте собі так зі мною розмовляти, ви, представник славетної російської армії?" Дозвіл на зйомку група DW так і не отримала, а навздогін майор пригрозив жорсткими наслідками, якщо його ослухаються.

Митниця каже своє "ні"

Незважаючи на схожі суперечки, більшість абхазів підтримує рішення влади захиститися за допомогою РФ від Грузії, чиє керівництво тримає курс на приєднання до НАТО. При цьому від російських військових баз на річці Інгур, південь Абхазії, до Супсінского нафтового терміналу на території Грузії, не більше 80 кілометрів. Військові об'єкти РФ - привабливі новобудови, де на кожній території стоять пофарбовані в червоно-білі кольори телекомунікаційні станції.

Демаркаційна лінія на річці Інгурі оснащена інфрачервоними датчиками фіксації руху, тепер перетнути кордон нелегально, як це було можливо раніше, не вдасться. На додаток, Сухумі стягує додаткове мито з експорту сільськогосподарських продуктів, що істотно обмежило доступ фермерів Гальського району на грузинські ринки.

Намагаючись знайти стару стежку, якою абхази діставалися Грузії, знімальна група DW відправилася з главою села Ахиска до річки Інгурі. Машину зупинив російський прикордонник, який зненацька вискочив із кущів. Правоохоронець забрав посвідчення абхазького супутника і зник поміж дерев, згодом повернувся з наказом розвертатися назад. Заперечення абхазького чиновника, що взагалі ось тут "його село", суворого прикордонника не переконали.

Окрім Росії, лише Венесуела, Нікарагуа та Науру визнали незалежність Абхазії. В'ячеслав Чірікба розповів DW у Сухумі, що нині веде переговори з багатьма країнами Африки та Південної Америки про встановлення дипломатичних відносин. Посадовець переконаний, що це - звичайні кроки на шляху до нормалізації політичного життя. Також міністр нагадав, що в основоположних документах вказується, що Абхазія "де-факто незалежна". Але реальність від написаного, судячи з усього, помітно відрізняється.