Зміна влади в США: що варто пам'ятати Україні
12 листопада 2020 р.Зміна влади у Сполучених Штатах після президентських виборів відкриває для України нові перспективи, оскільки для новообраного президента США Джо Байдена українська тема - не нова. Під час розмов з низкою європейських лідерів Байден уже висловив готовність долучитися до пошуків вирішення конфлікту в Україні. Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який очолював зовнішньополітичне відомство в Києві з 2014 до 2019 року, не раз особисто зустрічався з Байденом, коли той обіймав посаду віцепрезидента США. І тому колишній міністр знає, як Києву варто будувати діалог з Вашингтоном для того, щоб створити спільну історію успіху. Про це Павло Клімкін розповів у інтерв'ю DW.
Deutsche Welle: Пане Клімкін, Джо Байден добре орієнтується в українському питанні, знає його сильні та слабкі сторони. Які акценти, на Вашу думку, зміняться у відносинах України та США з його приходом у Білий дім?
Павло Клімкін: У Байдена справді є позитивна емоція щодо України. Бо Україна була, так би мовити, сферою його особистої політичної відповідальності під час його каденції віцепрезидента. Він багато разів бував в Україні і знає тут багатьох. Це відрізняє його від Трампа, якого з Україною пов'язується емоція негативна, у тому числі у зв'язку з процедурою імпічменту. В американські історії від особистості президента залежить дуже багато. Тож мені здається, що Байден буде вкладати чимало у відносини з Україною, незважаючи на всі інші пріоритети. І найкращою відповіддю на спекуляції довкола історії з Burisma та Хантером Байденом були б не виправдовування, а спільна історія успіху.
У Росії часто жартують, що з демократами у США просто розмовляти, але складно домовлятися. У них справді є чітка стратегія, чітка інституційна система на відміну від особистої заангажованості Трампа, його бізнес-підходу у баченні зовнішньої політики як послідовності трансакцій. Тобто зміна цієї ментальності на чітку стратегію, плюс досвід Байдена у зовнішній політиці, плюс глибоке розуміння системи й глибини існуючих загроз, зокрема, того, що Росія загрожує самому існуванню американських демократичних інституцій, - все це допомагатиме Україні. Але лише в тому випадку, якщо Україна буде послідовно змінюватися у сенсі того, як функціонує держава, стійкість державних інституцій і суспільства щодо різноманітних загроз. Тож вплив внутрішніх українських реформ на діалог із адміністрацією Байдена буде визначальним.
Тобто, на Вашу думку, жодного токсичного післясмаку історія з Хантером Байденом на відносини адміністрації Зеленського з адміністрацією Байдена не матиме, попри те, що республіканці обіцяють продовжувати "копати" цю тему?
Гадаю, що республіканці як партія особливо "не копатимуть". З тієї інформації, яку я маю, це робитиме радше оточення Трампа і він сам, бо роздратовані поразкою. Але цілком імовірно, що такі спроби будуть. Але, як я вже казав, наш новий спільний успіх найкраще битиме по цих спекуляціях. І я вважаю, що адміністрація Байдена робитиме це досить послідовно. Справа за нами, чи ми готові підтримати з нашого боку бажання розвивати цей успіх? Нашою амбіцією у відносинах із США, хоча це і є суперскладно і суперамбітно, має бути поступовий перехід від відносин стратегічного партнерства до союзницьких відносин. А союзники - це така річ, де довіра одне до одного - умова абсолютна.
Читайте також: Хто такий Джо Байден: портрет майбутнього президента США
Пане Клімкін, Вам доводилося не раз спілкуватися з Джо Байденом. Які особливості цього спілкуванні Ви відзначили б?
Зараз усі швидко записалися у друзі Байдена. Їх стає більше, ніж дітей лейтенанта Шмідта (сміється). Я дуже поважаю Байдена за те, що у нього є цінності та переконання. За те, що він завжди у своїй політичній кар'єрі й у своєму житті їх дотримувався. Ось, наприклад, факт, що коли він був сенатором, то їздив на роботу звичайним потягом. Я таких історій знаю багато від тих, хто з ним працював. Окрім цього, мені імпонує його манера спілкування. Він дуже тонко й чутливо, з огляду на свій досвід у політиці, оцінює людей. Швидко вловлює якусь нещирість, те, що називають фальшивістю. І намагання його, вибачте за сленг, "розвести", - сто відсотків не пройде.
А що Ви порадили б українській владі враховувати при формуванні діалогу з новою адміністрацією?
Мені здається, що з Байденом можна або працювати щиро і дуже чесно, і це найкраще, що існує, або ніяк. Окрім цього, у нього в команді є багато людей, які чудово розуміються на наших проблемах і на зовнішній політиці взагалі, тому встановлення довірливих зв'язків із ними теж дуже важливе. Бо це люди, які справді переживають за успіх України. Для того, щоб їх переконати, що ми так само щиро цим переймаємося, треба діяти відповідно і ніколи не ставити цю довіру під питання. Бо довіра іноді вибудовується впродовж років, а потім її можна зруйнувати за 15 секунд. Насправді у міжнародній політиці є три важливі речі: чи маєш ти стратегію, чи є у тебе політична воля, щоб її реалізувати, і чи маєш ти довіру.
Я знаю, що Ви свого часу консультували президента Зеленського перед його першою зустріччю з Володимиром Путіним. Чи зверталися до Вас з Банкової з проханням проконсультувати президента перед першими контактами з майбутньою адміністрацією Джо Байдена і, можливо, з ним самим?
Я розмовляв із Зеленським напередодні інавгурації українського президента. Це були в тому числі й аспекти, пов'язані з Росією. Але це не було безпосередньо перед зустріччю у "нормандському форматі". Неофіційно завжди хтось намагається дізнатися мою думку щодо того, як сьогодні розвивається наша зовнішня політика. Але в жодному разі не йдеться про якісь офіційні контакти. Я завжди готовий допомогти, бо ніколи не мислив дитячими категоріями "попередник-послідовник". На мою думку, потрібно працювати, по-перше, стратегічно, а, по-друге, тут і зараз. Тому, якщо така допомога буде потрібна, я завжди буду радий її надати, незалежно від якихось політичних контекстів.
Читайте також: Коментар: Джо Байден - новий президент США, але не переможець
Рішення про надання Україні протитанкових комплексів Javelin ухвалила адміністрація Дональда Трампа, тоді як за президента Барака Обами США відмовилися від цієї ідеї. Чи продовжуватиме президент Байден постачання летальної зброї і загалом надання військової комплексної допомоги Україні?
Відповідь на це запитання однозначна - так. Це не значить, що це відбудеться, умовно, із сьогодні на завтра. На мою думку, це має бути комплексний безпековий підхід, який у перспективі може розвинутися в гарантії безпеки, в постачання різних видів зброї. Я вважаю, що нам потрібна комплексна програма переходу від радянського застарілого озброєння до зразків НАТО. Я сподіваюсь, що це має початися системно за президентства Байдена. І впевнений, що спектр постачань озброєння, їхня цілеспрямованість будуть покращені.
Склалося враження, що після відкликання Курта Волкера з посади спецпредставника США щодо Донбасу Вашингтон знизив рівень своєї зацікавленості та долученості до вирішення цього конфлікту. Чи є ймовірність того, що з приходом нового президента США з'являться нові підходи до врегулювання на Донбасі?
Така ймовірність є. Я поки що не хочу спекулювати на цю тему. Але можуть з'явитися елементи взаємодії різних форматів, зміни форматів, зміни змістовної складової переговорів, розширення кола питань, які перебувають на порядку денному. На мою думку, зараз потрібно почекати й не роздмухувати нескінченні спекуляції на цю тему, оскільки це буде впливати на ефективність переговорів. Давайте будемо відповідальними. Після цього речення я поставив би три крапки. Але насправді динаміка точно буде. Знову ж таки, вона відбудеться не завтра чи післязавтра, бо для цього потрібен певний час.
Експерти кажуть, що Джо Байден більшою мірою координуватиме зовнішню політику США з європейською. Як це вплине, наприклад, на подальшу долю "Північного потоку-2" та на синхронізацію санкцій щодо Росії?
Те, що координація США з ЄС і з ключовими європейськими партнерами буде більш системно і тісною, це безсумнівно. І ознаки цього ми вже бачимо. Щодо санкцій, то Байден не раз публічно заявляв про те, що Росія заслужила суворішого покарання, зокрема, за втручання в американські вибори 2016 року й за багато інших речей. Але гадаю, з цього приводу буде вироблене стратегічне комплексне бачення, яке обговорюватиметься з партнерами по ЄС. Я зараз не можу сказати, якою буде позиція адміністрації Байдена щодо "Північного потоку-2", майбутня команда зараз перебуває у процесі обговорення різних опцій. Але вважаю, що для всіх у будь-якій адміністрації США має бути зрозуміло, що "Північний потік-2" - це не економічний проєкт. Він прив'язує ЄС абсолютно в ненормальний спосіб до Росії. Він розв'язує Росії руки на створення форс-мажорних обставин, зупинок транзиту газу в Європу, і таким чином у рази, якщо не на порядок, збільшує можливі безпекові ризики.
Пане Клімкін, дякую Вам за розмову.