Що передбачає законопроєкт з декларування вогнепальної зброї

До повномасштабного вторгнення Росії на руках в українців було близько 5 мільйонів одиниць незареєстрованої зброї, повідомили в Українській асоціації власників зброї. Від початку оголошення воєнного стану такої зброї побільшало в рази, оскільки її видавали не тільки військовим, а й цивільним - всім, хто вийшов захищати свої міста та села від російських загарбників.

Аби мати актуалізовані дані, скільки вогнепальної зброї зараз на руках у цивільного населення, міністерство внутрішніх справ України (МВС) розробило законопроєкт, який вносить змін до чинного закону "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" та вдосконалює порядок отримання, декларування та поводження з вогнепальною зброєю. У середу, 20 березня, Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт у першому читанні конституційної більшістю - 300 голосами.

Декларуй зброю, або здавай її

Законопроєкт стосується вогнепальної зброї, виданої цивільному населенню у період дії воєнного стану, пояснила у своєму Telegram-каналі народна депутатка від фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко. "Громадяни, у яких є незареєстрована вогнепальна зброя, повинні її задекларувати. Поліція внесе зброю до обліку і поверне її власникові до завершення воєнного стану. Після завершення воєнного стану власники впродовж 90 днів мають повернути зброю поліції", - написала Геращенко в Telegram.

В уряді наголошують, що в законопроєкті передбачено - процедура декларування зброї буде спрощена та безкоштовна. "Людина, що знайшла або отримала зброю для участі у відсічі збройної агресії Росії, має її задекларувати: цивільна особа повідомляє в поліцію, що знайшла зброю чи боєприпаси, впродовж 2024 - декларує або здає їх", - пояснює заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драпʼятий у Telegram-каналі МВС України.

Яка саме зброя підлягатиме декларуванню  

У МВС пояснюють, що під вогнепальною зброєю, яка підлягатиме декларуванню, розуміється нарізна вогнепальна зброя калібру не більш як 12,7 мм, гладкоствольна вогнепальна зброя калібру не більш як 23 мм і боєприпаси до неї. Фактично під ці параметри зброї підпадають бойовий пістолет, великокаліберна снайперська гвинтівка, автомат, мисливська рушниця тощо.

За словами Драпʼятого, якщо знайдена або задекларована зброя фігурує у кримінальних провадженнях, має видалені чи незаконно змінені маркування або має визначені законом невідповідності, то органи національної поліції її вилучатимуть.

Таким чином цивільні особи отримають правові гарантії легально зберігати знайдену зброю на період воєнного стану. Носити та зберігати вогнепальну зброю, яка не перебуватиме на обліку чи не пройде декларування, крім районів ведення воєнних (бойових) дій, цивільним буде заборонено. За вчинення таких дій цивільні особи нестимуть кримінальну відповідальність.

Перший крок до легалізації зброї

Олександр Коваленко, експерт Українського центру дослідження проблем безпеки імені Дмитра Тимчука, вважає, що уряд вже хоче підготувати законодавчу базу для поступової легалізації зброї, яку майже безконтрольно видавали на початку повномасштабного вторгнення, але спочатку хоче провести аудит того, що є в наявності. Адже багато вогнепальної зброї окрім розданої було захоплено як трофейну.

"Можливо добровільне декларування частково вирішить питання з аудитом зброї, яка є на руках. Бо дехто справді піде реєструвати, аби не порушувати закон. Цей законопроєкт може бути першим кроком до загальної легалізації зброї в Україні", - припускає Коваленко.

Пройшовши окупацію, українці добровільно не здаватимуть зброю

А втім, в Українській асоціації власників зброї дуже скептичні щодо цього законопроєкту і вважають його мертвонародженим документом, який не виконуватиметься. Голова асоціації Георгій Учайкін переконаний, що українці не декларуватимуть і не здаватимуть зброї, як під час широкомасштабної війни, так і після її закінчення, оскільки ситуація з безпекою в країні кардинально змінилася і люди хочуть мати беззаперечне право на самозахист.

"Ніхто нічого не буде повертати без залізобетонних аргументів, що ця зброя залишиться у власності людини. Люди пройшли окупацію і знають, як це у прикордонних містах та селах залишилися сам на сам з окупантом. Вони бачили, як інформація з реєстрів МВС використовується окупантами. Тому ніхто не буде реєструвати та віддавати. Навпаки всі будуть більше озброюватися на чорному ринку", - прокоментував DW Георгій Учайкін. Він наголошує, що проголосований законопроєкт потрібно кардинально змінювати до другого читання з врахуванням цих аспектів.

За словами Богдана Драпʼятого, МВС та Національна поліція у співпраці з депутатами вже готують пропозиції для покращення законопроєкту до другого читання. В чому саме полягають покращення заступник міністра МВС не повідомив.

Читайте також: Чи вдасться владі Сербії роззброїти громадян?