1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Зближення ЄС і Центральної Азії: вирішальний крок в обхід РФ

1 лютого 2024 р.

ЄС і країни Центральної Азії зближуються - не лише в політичному, а й у прямому сенсі слова. У Брюсселі зроблено вирішальний крок до створення Транскаспійського транспортного коридору - в обхід Росії.

https://p.dw.com/p/4bw3D
Прапори ЄС і країн Центральної Азії на інвестиційному форумі в Брюсселі
Прапори ЄС і країн Центральної Азії на інвестиційному форумі в БрюсселіФото: Xenia Polska/DW

За два роки війни Росії проти України Європейському Союзу і Центральній Азії вдалося зблизитися так, як ніколи раніше. Кульмінацією цього має стати перший формальний саміт ЄС і п'яти країн Центральної Азії, запланований на квітень. Місцем для історичної події обрано Узбекистан, що славиться об'єктами Світової спадщини ЮНЕСКО.

Про такі плани офіційно оголосили в Брюсселі на закритті інвестиційного форуму ЄС для Центральної Азії - ще одному свідченні безпрецедентного зближення двох регіонів. Високопоставлені учасники форуму домовилися про створення сучасного аналога Великого шовкового шляху - в обхід Росії - Транскаспійського транспортного коридору. При цьому вони поставили собі за мету, щоб вантажі пасажири проходили маршрутом від східного узбережжя Китаю до, наприклад, Польщі, менш ніж за 15 днів.

Багатомільярдні інвестиції в інфраструктуру

Грандіозний проєкт передбачає відновлення і модернізацію залізничної та автодорожньої мережі, збільшення рухомого складу, розширення пропускної спроможності портів, удосконалення пунктів перетину кордону, а також створення мультимодальних логістичних центрів і допоміжних вузлів у всіх п'яти країнах Центральної Азії. На це знадобиться щонайменше 18,5 мільярда євро інвестицій, підрахували у своєму дослідженні експерти Європейського банку реконструкції та розвитку.

І вже за два дні форуму Єврокомісія зібрала на створення Транскаспійського транспортного коридору зобов'язань від міжнародного співтовариства на 10 мільярдів євро, що дасть змогу проєкту стартувати в найближчі місяці. Вирішальним кроком на шляху до реалізації амбітної концепції назвав форум у Брюсселі єврокомісар Валдіс Домбровскіс. "Разом ми прагнемо забезпечити більш швидке і надійне сполучення між Європою і Центральною Азією, зміцнюючи зв'язки і відкриваючи нові можливості для співпраці і торгівлі", - сказав він. 

Самарканд, Узбекистан
Самарканд, УзбекистанФото: Alexander Nemenov/AFP/Getty Images

Наступні кроки вже прописано

Так, на форумі вирішили, що протягом найближчих місяців у Центральній Азії запрацює "Програма регіонального процвітання" із запуску та використання транскаспійських транспортних мереж. Вона здійснюватиметься Центром міжнародної торгівлі (міжнародне агентство, що має мандат ООН і СОТ) та Організацією економічного співробітництва та розвитку. Паралельно в міністерствах транспорту всіх п'яти країн почнуть працювати на постійній основі старші радники, а також з'явиться спільна координаційна платформа для відстеження прогресу та забезпечення розвитку Транскаспійського транспортного коридору за планом.

Уже 2025 року, кажуть у Брюсселі, буде затверджено регіональну транспортну програму, фінансовану ЄС. Євросоюз надасть центральноазійським країнам технічну допомогу для просування вже наявних і майбутніх транспортних проєктів. Кошти на неї - частина суми в 1,5 мільярда євро, яку виділили Єврокомісія та Європейський інвестиційний банк на розвиток інфраструктури в країнах Центральної Азії.

Транскаспійський коридор як "шанс на розвиток"

Усі держави Центральної Азії, за винятком Туркменістану, делегували на форум міністрів. Ашгабад же представляв заступник директора агентства транспорту. Батир Аннаєв виступив найшвидше - якщо промови міністрів з Киргизстану, Казахстану, Узбекистану та Таджикистану тривали до 10 хвилин, то представник Туркменістану вклався приблизно в чотири хвилини, здебільшого читав, причому так тихо, що розчути його часом не допомагав навіть мікрофон. Він висловив сподівання на створення нових можливостей завдяки Транскаспійському коридору і повідомив, що Ашгабад активно вкладається в розвиток інфраструктури, а "іноземні інвестори в Туркменістані мають рівні права з місцевими".

Міністр транспорту Таджикистану Азім Іброхім заявив, що його країна має намір виробляти 100 відсотків власної електроенергії до 2032 року за рахунок поновлюваних джерел. Його колега з Казахстану Марат Карабаєв запропонував провести інвестиційний форум в Астані у вересні.

"Країни Центральної Азії, перебуваючи між двома гігантами, ще не знайшли свій шанс на розвиток", - сказав заступник голови кабінету міністрів Киргизстану Бакит Торобаєв. Мова не про відставання, пояснив він, а про нереалізовані можливості. "Жодна країна Центральної Азії не може бути залишена осторонь під час втілення цієї стратегічної ініціативи", - наголосив віцепрем'єр Узбекистану Жамшид Ходжаєв. Він і казахстанський міністр виступали англійською, інші троє - російською - другою робочою мовою форуму.

Критика з боку турецької делегації

Хто відчув себе осторонь, так це турецька делегація. "На цій сцені має стояти і прапор Туреччини", - обурився в кулуарах форуму представник її уряду, коментуючи DW перебіг форуму. Він наголосив, що без Туреччини Транскаспійський транспортний коридор неможливий, тому Євросоюзу слід інтенсивніше залучати Анкару до проєкту. Одна з гілок коридору пролягає через Туреччину, а друга - через Кавказ і Чорне море, не торкаючись турецької території. Тому на форумі були й делегати від Азербайджану, Вірменії та Грузії.

"Нам усім слід диверсифікувати політичні та економічні відносини", - підкреслив, звертаючись до повної зали, верховний дипломат Євросоюзу Жозеп Боррель. У промовах усіх високопосадовців ЄС згадувалася війна Росії проти України та її наслідки, водночас центральноазійські міністри уникали заяв на цю тему.

"Треба дивитися не на те, що вони кажуть, а на дії", - закликав експерт із Центральної Азії Центру східних досліджень Марчін Поплавські. На його думку, регіон шукає нових партнерів, щоб збалансувати вплив Росії, від якої до 24 лютого 2022 року країни Центральної Азії залежали економічно і соціально.

Політичний контекст монументальної угоди

"Там два головні гравці - Росія і Китай. Росія в сенсі безпеки і політичного впливу на еліти, а Китай розвивав економічні зв'язки з регіоном. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну лідери регіону змінили свій підхід, особливо до Росії, яка в їхньому розумінні стала головною загрозою для регіональної системи безпеки", - вказує дослідник. Ба більше, за його словами, вперше після розпаду СРСР тепер Росія опинилася в залежності від цих країн, "чия територія є територією обходу західних санкцій" і які все ще "підтримують статус РФ як імперії". Крім того, коли у країн Центральної Азії є підтримка з боку Пекіну, а у випадку Транскаспійського коридору вона є, то вплив Москви на них знижується і зменшуються виклики з її боку.

Проте для реалізації Транскаспійського транспортного коридору вкрай важливо, щоб у політичних системах у Центральній Азії зберігалася стабільність - для продовження цієї зовнішньої політики, каже Поплавські. Внутрішня політика тут відіграє меншу роль, переконаний експерт.

На його думку, зближення ЄС і Центральної Азії - це унікальна динаміка в їхніх відносинах: "Подібного імпульсу в історії Євросоюзу та Центральної Азії ще не було. Це як вихід у відкрите море".

Як Грузія допомагає РФ обходити санкції - розслідування DW

Журналістка Deutsche Welle Ксенія Польська
Ксенія Польська повідомляє головні новини про Україну, Росію, Білорусь і Європу із серця Євросоюзу - Брюсселя