1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Завжди тримався при владі": політична кар'єра Надєждіна

Олексій Стрельніков
26 січня 2024 р.

Російська опозиція об'єдналася у підтримці висування Бориса Надєждіна у президенти. Раніше він спілкувався з керівництвом президентської адміністрації та брав участь у праймеріз "ЄР". А що він говорив про Крим і Донбас?

https://p.dw.com/p/4bijy
Борис Надєждін
Борис НадєждінФото: Mikhail Sinitsyn/TASS/dpa/picture alliance

На підтримку висування Бориса Надєждіна у президенти Росії вже зібрано майже 200 тисяч тисяч підписів, йдеться на сайті політика у четвер, 25 січня. Ще кілька тижнів тому навіть збір необхідних для реєстрації кандидатом в президенти 100 тисяч підписів здавався складним завданням - тоді лічильник на сайті показував лише 12 тисяч. Вирішальну роль, як вважають аналітики, відіграв заклик, з яким виступили представники несистемної російської опозиції всередині країни та за її межами. На підтримку Надєждіна висловилися, зокрема, директор "Фонду боротьби з корупцією" (ФБК) Іван Жданов та юристка Любов Соболь, бізнесмен Михайло Ходорковський, політтехнолог і опозиційний політик Максим Кац та інші діячі, які часто сперечаються між собою.

Борис Надєждін, висунутий у президенти від партії "Громадянська ініціатива", ще має здати всі зібрані підписи до Центральної виборчої комісії, але вже зараз оглядачі сперечаються про те, ким він є для російської опозиції. DW згадує основні етапи політичної біографії Надєждіна - колишнього депутата Держдуми, завсідника токшоу на телебаченні та учасника праймеріз "Єдиної Росії".

Початок політичної кар'єри - поруч із Потаніним, Нємцовим, Кирієнком

У політику Борис Надєждін прийшов у 1990 році, ставши депутатом у підмосковному Долгопрудному, а потім заступником голови місцевої ради. Перша спроба потрапити до Держдуми - 1995 року Надєждін балотувався в митищинському одномандатному окрузі в Підмосков'ї - не принесла успіху. Надєждін, за його зізнанням, залишився після кампанії у великих боргах, і отримав роботу начальника юрвідділу в холдингу "Процесор", який володів хімічним заводом у Підмосков'ї. "У Росії все вирішують знайомства та рекомендації", - пише Надєждін у своїх "мемуарних записах" у соцмережах.

Зі Сергієм Кирієнком Борис Надєждін знайомий ще по роботі наприкінці 1990-х
Зі Сергієм Кирієнком Борис Надєждін знайомий ще по роботі наприкінці 1990-хФото: Kremlin/Russian Look/picture alliance

Під час роботи у "Процесорі" він знайомиться із співвласником холдингу "Інтеррос" Володимиром Потаніним. А коли той стає першим віцепрем'єром уряду РФ, Надєждін неофіційно працює під його керівництвом над розробкою нормативних актів та планує перейти на роботу в апарат уряду. Він і справді незабаром опиняється там, але вже як помічник Бориса Нємцова, котрий обіймає посаду першого віцепрем'єра. Невдовзі Надєждін стає помічником уже прем'єр-міністра Сергія Кирієнка, разом із яким пізніше працює у "Союзі правих сил".

З Кирієнком, який став у 2016 році першим заступником голови адміністрації Володимира Путіна, Надєждін продовжував спілкуватися до 2020 року. "Востаннє його бачив на похороні Бориса Нємцова, востаннє листувалися в 2020 році, коли вносили зміни до конституції", - розповідав Надєждін в інтерв'ю журналісту Дмитру Колезєву, зазначивши, що це був його останній контакт із будь-ким з адміністрації президента РФ .

Читайте також: Путін офіційно підтвердив: вп'яте йтиме в президенти у березні

Спостерігач від команди Путіна та праймеріз "Єдиної Росії" заради "тролінгу"

1999 року Борис Надєждін входить до політради партії "Союз правих сил" і обирається до Держдуми третього скликання, реалізувавши мрію свого прадіда. Політик часто згадує, що той безуспішно намагався обратися до Держдуми за Миколи II.

У 2000-ті Надєждін бере участь у розробці Цивільного кодексу, безлічі законопроєктів. Один із них, наприклад, обмежував кількість термінів повноважень губернаторів. 2003 року політик не переобрався до Держдуми, і в його політичній кар'єрі настає пауза. Надєждін на якийсь час повертається до викладацької діяльності в Московському фізико-технічному інституті, а в 2011 році ненадовго вступає до партії "Права справа" мільярдера Михайла Прохорова. Того ж року партія розвалилася: її залишив Прохоров, за яким пішли і ключові члени, зокрема Борис Надєждін.

Акція протесту на Болотній площі у Москві, 4 грудня 2011 року
Акція протесту на Болотній площі у Москві, 4 грудня 2011 рокуФото: Getty Images/AFP/A. Nemenov

У період масових протестів, учасники яких виступали проти фальсифікацій на виборах до Держдуми РФ, Надєждін бере участь у першому мітингу на Болотній площі у Москві. "Розумні не голосують за ЄдРо", - говорив він зі сцени у грудні 2011-го. Але вже у 2012 році Надєждін відправив до передвиборчих штабів усіх кандидатів у президенти Росії, зокрема до штабу Володимира Путіна, пропозицію стати їхньою довіреною особою. І зрештою став довіреною особою лідера "Справедливої Росії" Сергія Миронова, а штаб Путіна зробив Надєждіна своїм спостерігачем.

У 2015 році Борис Надєждін йде далі і заявляється на праймеріз "Єдиної Росії". Як потім він пояснював в інтерв'ю виданню "Фонтанка", такий крок зробив заради "тролінгу" та участі в дебатах у партії влади. Праймеріз Надєждін програв, як стверджує, за початковою домовленістю, зате, за власною оцінкою, всіх "розніс" на дебатах: "Оскільки я не збирався висуватися, ми домовилися, що мені дадуть друге місце". Але в інтерв'ю "Комерсанту" в 2016 році пояснив своє рішення інакше, вказавши, що "іншого способу пройти до Держдуми за партійними списками немає".

Джерело DW з найближчого оточення Бориса Надєждіна каже, що той завжди "тримався при владі", пройшовши до Держдуми як "людина Кирієнка". Метушню Надеждіна між ліберальними партіями та проєктами, підконтрольними Кремлю, співрозмовник пояснює спробою "політичного самозбереження". У нього немає жодних сумнівів, що реєстрація Центрвиборчкомом ініціативної групи Надєждіна контролювалася Кремлем, але на хвилі підвищеної уваги до себе політик міг відчути кураж і почав дозволяти собі більше: "Таке буває, людям іноді зносить дах".

У 2016 році Борис Надєждін намагався повернутися до Держдуми, балотуючись вже від Партії росту по Дмитрівському округу Московської області, але програв триразовій олімпійській чемпіонці з фігурного катання Ірині Родніній, яка представляла "Єдину Росію". У 2018 році на виборах губернатора Підмосков'я Надєждін отримав 4,36 відсотка. Зрештою, у 2019 році він вперше з 2003 року зміг обратися до законодавчого органу влади - а саме до міськради Долгопрудного, де розпочав політичну кар'єру далекого 1990 року. Допомогло потрапляння до списку партії "Справедлива Росія - За правду".

Читайте також: РФ думає провести вибори президента у березні на окупованих територіях

Що Надєждін говорив про Крим та Україну

З початку 2000-х Борис Надєждін - частий гість токшоу на російських федеральних телеканалах, де відстоює ліберальні погляди: критикує закони проти ЛГБТ, закликає дотримуватися конституції. "Потрібно вибудувати нормальні відносини з європейськими країнами. Вибрати іншого, а не Путіна, тоді стане все нормально", - заявив він у травні 2023 року в ефірі НТВ. Після цієї передачі, каже політик, його припинили запрошувати на прокремлівські шоу.

Як не раз наголошував сам Надєждін, основна ідея його президентської кампанії - закінчити так звану СВО (повномасштабне вторгнення Росії в Україну. - Ред.) через "найважчі та довгі переговори". Він вважає, що повернути території Україні можливо, але не всі. "Зараз усім начхати, чий Ельзас і Лотарингія, я мрію дожити до моменту, коли зникне питання "Чий Крим?", - підкреслив політик в інтерв'ю Дмитру Колезєву, додавши, що, на його думку, "переважна більшість кримчан хоче жити в Росії" .

"Зараз російський", - так у 2018 році Надєждін відповідав на запитання "Чий Крим?" севастопольському ресурсу ForPost, вказуючи, що Крим навряд чи добровільно повернеться до складу України протягом кількох поколінь. Найбільшою проблемою він тоді називав військові дії на сході України: "Там ллється кров з обох боків. Але весь цей конфлікт є взаємовигідним для утримання влади і в Україні, і в Росії". Втім, він припустив, що "завойовані території" можна буде викреслити з Конституції Росії, якщо "ціна миру залежатиме від кордонів". "В українській конституції доведеться вирішити те саме питання", - переконаний політик.

Під час збору підписів на підтримку Бориса Надєждіна були випадки, коли за нього хотіли підписатися люди з Криму та Донбасу. Охочі підписатися люди спеціально приїжджали до суміжних регіонів Росії. Ці підписи були прийняті, і можливо, "кримські" будуть серед інших подані до ЦВК, розповів сам кандидат. Водночас його штаб не збирав підписи на територіях, анексованих Росією. Про це Надєждін розповів в інтерв'ю DW.

"Насправді жителі практично всіх регіонів є в Москві. У цьому сенсі ми здаватимемо підписи по всіх регіонах Російської Федерації, крім тих, які, як би це пом'якше сказати, нещодавно увійшли до складу Росії", - сказав політик.

Раніше Борис Надєждін виявився причетним до скандалу у зв'язку з "російським питанням". У 2011 році, входячи до партії "Права справа", він заявив "Известиям": "У підмосковному відділенні ми точно хочемо зайнятися "російським" питанням". Надєждін тоді уточнив, що його регіональна партійна організація провела кілька круглих столів за участю "офіцерів та молодих бритоголових". Таким чином, за даними видання, у партії хотіли перехопити "російську тему" у ЛДПР Володимира Жириновського. Згодом Надєждін стверджував, що його слова вирвані з контексту, а "бритоголові" - це "міцні хлопчики з фанатських рухів".

Читайте також: У РФ затвердили особливості "виборів президента" на окупованих територіях

Ким є Надєждін для російської опозиції?

Першою підтримала висування Бориса Надеждіна журналістка з Тверської області Катерина Дунцова - після того, як ЦВК не допустила її до виборів президента через "численні помилки" при формуванні ініціативної групи. Дунцова наголосила, що він - єдиний антивоєнний кандидат. Домовилися підтримати Надєждіна навіть ті опозиційні політики, які традиційно розходяться у поглядах: Максим Кац, команда ФБК та Михайло Ходорковський - опозиційний до Кремля російський бізнесмен, який до 2013 року провів 10 років у в'язниці в Росії за звинуваченнями у шахрайстві.

Микола Петров
Микола ПетровФото: DW

Борис Надєждін - слабкий політик, який опинився у потрібний час у вдалому собі місці, вважає запрошений дослідник берлінського Фонду "Наука і політика" Микола Петров. Об'єднання опозиційних сил, які зберігають принципові розбіжності щодо низки питань, в цьому випадку Петров пояснює відсутністю альтернативних кандидатів: "Звичайно, Надєждіна не можна назвати консолідуючою фігурою для опозиції. Він просто єдиний кандидат, який хоч якось виступає проти війни".

На думку політолога, загалом нинішня ситуація є логічним вираженням стратегії Кремля за останні 15 років, коли політичне поле було зачищене від конкурентів, а спаринг-партнерів ретельно відбирають. Нинішній політичний режим у Росії заохочував пасивне ставлення до виборів у більшості населення, наголошує Петров: "Частина з цієї пасивної більшості готова витрачати свій час на чергу (щоб поставити підпис за висування кандидатом у президенти. - Ред.), але не готова до активного протистояння".

Довгі черги в штабах Надєждіна, за словами Петрова, є слабким доказом серйозних протестних настроїв у російському суспільстві - вони можуть свідчити радше про відсутність достатньої пропозиції (команда Надєждіна наприкінці минулого року почала розгортати по країні свої штаби. - Ред.).

Читайте також: Боррель: "Вибори" РФ в окупованих регіонах України є незаконними

Надєждін - безпечний конкурент для влади?

Водночас, якщо Кремль помітить серйозні коливання громадської думки, то скоригує позицію, впевнений політолог: "Таке було після скандальних виборів до Держдуми 2011 року - тоді спростили реєстрацію політичних партій, допустили Навального до виборів мера Москви. Інша справа - потім відіграли назад, закрутивши гайки".

Дмитро Орєшкін
Дмитро ОрєшкінФото: DWIWinogradow

Борис Надєждін не має потенціалу небезпечного конкурента - у цьому його перевага у нинішній ситуації, вважає політолог Дмитро Орєшкін. За його оцінкою, Надєждін - кандидат, як і решта нинішньої кампанії, підконтрольний владі, і вона має у своєму арсеналі можливості не допустити Надєждіна до електорального процесу, скористатися адміністративним ресурсом та фальсифікаціями у дні голосування.

Справді небезпечним, переконаний Орєшкін, для влади був бунт Євгена Пригожина, а прихильники Надєждіна не мають такого силового ресурсу або ж істотної інфраструктури, як штаби Навального. Хоча в перспективі кількість росіян, які розчарувалися в Путіні, може значно зрости - залежно від військової ситуації, прогнозує Орєшкін. І резюмує: "Поки що динаміка найближчих місяців, максимум років, негативна для Кремля".