Заборона російської церкви в Україні: що передбачає закон

Верховна Рада у вівторок, 20 серпня, ухвалила в цілому законопроєкт про регулювання діяльності релігійних організацій. Згідно з ним, російська церква в Україні має припинити свою діяльність. "За" документ проголосували 265 народних депутатів. Закон набуде чинності через 30 днів з дня його опублікування.

Емоційні коментарі політиків щодо заборони церкви РФ

Українська влада і політики одностайно підтримали заборону діяльності російської церкви, яка насамперед може стосуватися Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). "Ухвалено закон щодо нашої духовної незалежності. Це те, про що ми говорили з членами Ради церков і релігійних організацій. І днями буду говорити з представниками Вселенського Патріарха Варфоломія. Будемо й надалі зміцнювати Україну, наше суспільство", - заявив президент України Володимир Зеленський у відеозверенні.

"Історичне голосування! Ще довгий бюрократичний шлях нас чекає попереду. Але сьогодні ми стали на невідворотній шлях очищення зсередини від агентурної мережі Кремля, яка десятиліттями ховалася за маскою релігійної організації", - написав у Facebook народний депутат від партії "Голос" Роман Лозинський.

Пропрезидентська фракція підтримала законопроєкт 173 голосами "за". "Останні клешні ФСБ в Україні, які десятками років прикривалися церквою - зламані! РПЦ (УПЦ МП) - це не про віру, духовність, чи релігію. Це про потурання прав українців, це про знищення свідомості громадян, це про наративи Кремля", - написала у Facebook після голосування депутатка фракції "Слуга народу" Єлизавета Богуцька. 

У опозиційній фракції "Європейська солідарність" привітали ухвалення рішення, але відзначили, що Верховна Рада мала проголосувати за це ще раніше. "Прикро, що для ухвалення рішення знадобилося 2,5 роки після повномасштабного вторгнення", - написала співголова фракції "ЄС" Ірина Геращенко у Telegram. Ще у травні та липні, вимагаючи розгляду законопроєкту, фракція "Європейської Солідарності" блокувала трибуну парламенту. Тоді на погоджувальній раді парламентарі дійшли домовленості, що щойно зберуть 226 підписів "за" - законопроєкт винесуть на голосування.  "Ще два роки тому подавав петицію на сайті президента, тоді ми зібрали 25 тисяч голосів за добу. Нарешті закон прийнятий!", - зазначив депутат фракції "ЄС" Олексій Гончаренко.

Суспільна підтримка заборони діяльності УПЦ МП

У першому читанні законопроєкт про заборону діяльність російської церкви депутати проголосували у першому читанні ще у жовтні 2023 року. Та наступні місяці законопроєкт не виносився на друге читання.  Хоча до цього, ще на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, українське суспільство критикувало священослужителів УПЦ МП за підтримку російських наративів щодо війни в Україні та вимагало від влади рішучих дій щодо заборони діяльності цієї церкви. Адже були непоодинокі випадки поширення священослужителями УПЦ МП російської пропаганди та навіть роботи окремих її представників на російські спецслужби і передачі даних про Сили оборони російським військам.

Навесні 2022 року УПЦ Московського патріархату внесла зміни у свій статут, щоб відмежуватися від РПЦ. Попри це, релігієзнавча експертиза Держслужби з питань свободи совісті засвідчила: УПЦ є структурним підрозділом Російської православної церкви.

17 серпня Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій заявила, що підтримує законопроєкт щодо заборони в Україні діяльності релігійних організацій, пов'язаних з Російською православною церквою. "Ми категорично засуджуємо діяльність Російської православної церкви, яка стала співучасницею кривавих злочинів російських загарбників проти людяності та яка освячує зброю масового знищення і відкрито заявляє про необхідність знищення української державності, культури, ідентичності, а віднедавна - і самих українців. Ми підтримуємо законодавчу ініціативу щодо унеможливлення діяльності таких організацій в нашій країні, яка має також широку політичну і суспільну підтримку", - йдеться у заяві Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.

Окрім того, предстоятель Православної церкви України (ПЦУ) Епіфаній закликав предстоятеля УПЦ МП Онуфрія розпочати діалог про об'єднання.

Що саме передбачає закон?

Ухвалений закон про регулювання діяльності релігійних організацій має унеможливити діяльність церков, які керуються державою, що здійснює агресію проти України, тобто Росією. Релігійні організації, які підозрюються в співпраці з Російською православною церквою, перевірятимуться відповідною експертною комісією. Її має створити Державна служба України з етнополітики та свободи совісті.

Якщо комісія зафіксує порушення, Держслужба України з етнополітики та свободи совісті видасть припис церкві на виправлення ситуації. Релігійним організаціям після рішення комісії дадуть 9 місяців, щоб порвати зв'язки з Росією. Якщо зв'язки з країною-агресоркою не будуть припинені, Держслужба України з етнополітики та свободи совісті подасть на цю конкретну юридичну особу позов до суду, який і матиме право ухвалити рішення про заборону.

"Закон не обмежує свободу віросповідання, але пропонує розірвати  зв'язок з Москвою, а далі парафії можуть спокійно служити", - пояснює Ірина Геращенко. 

Релігієзнавиця і філософиня Ірина Богачевська вказує на те, що УПЦ МП намагатиметься апелювати до міжнародної спільноти щодо порушення цим законопроєктом свободи віросповідання, однак документ є юридично вивіреним і навпаки передбачає захист свободи віросповідання, адже ухвалення рішення щодо заборони діяльності релігійних організацій ухвалюватиметься багаторівнево - комісією та судом.

Окрім цього, кожна релігійна громада має право оскаржити це рішення. "Де ж тут обмеження свободи віросповідання?  Тим більше, що законопроєкт підтримала Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій, куди входять представники різних конфесій, які навпаки відстоюють свободу віросповідання в Україні", - зазначали в коментарі DW Богачевська.

Журналіст, керівник суспільно-політичної редакції видання Liga.net і співзасновник благодійного фонду "Несемось!", військовослужбовець ЗСУ Перо Шуклінов вважає, що після набуття законом чинності українські державні органи та силові структури мають почати процес повернення в підпорядкування держави майна забороненої церковної організації.

"Російська псевдорелігійна організація "УПЦ МП" заборонена в Україні. Всі ці будівлі - українські, а не російські. Головне слово всіх майбутніх процесів - конфіскація. Головна мета всіх майбутніх процесів - відновлення історичної справедливості", - зазначив Шуклінов.

УПЦ МП планує і надалі "жити як істинна церква"

В УПЦ МП відреагували на ухвалення законопроєкту, зауваживши, що йдеться більше не про саму церкву, а про її майно. В коментарі "Громадському" голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП митрополит Климент зауважив, що ситуація нагадує йому історичні паралелі з комуністичним минулим. За словами Климента, згаданий законопроєкт "можливо і забороняє УПЦ МП", однак в Української православної церкви немає офіційно приставки Московського Патріархату (МП). "Українська православна церква і надалі буде жити як істинна церква, визнана переважною більшістю практикуючих українських вірян та помісних церков світу. Це об'єктивна річ. Будь-які спроби заборонити об'єктивну річ призведуть лише до дискредитації, в тому числі й міжнародної, тих, хто це захоче якось реалізувати", - вважає митрополит.

Ще 2018 року Верховна Рада ухвалила закон, що зобов'язував Київську митрополію УПЦ МП і решту організацій, пов'язаних із московською церквою, вказати у назві належність до Російської православної церкви (РПЦ). Аналогічний наказ про перейменування низки релігійних організацій для чіткого інформування вірян про походження з РФ видало і міністерство культури.

Але ці організації оскаржили наказ мінкульту в тодішньому славнозвісному резонансними справами Окружному адміністративному суді міста Києва (ОАСК). "Хочу нагадати про тих, завдяки кому зокрема ця ворожа мережа довший час почувалася в Україні як в бога за пазухою - суддів нашого улюбленого Окружного адмінсуду Києва. Саме він свого часу заборонив перейменовувати УПЦ МП в РПЦ, що дало можливість їй і далі вдавати з себе українську церкву, а не ворожу агентуру", - зауважив співзасновник і голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков. Окружний адміністративний суд Києва ліквідували у грудні 2022 року.