Бундестім зіграє ювілейний матч зі збірною України
12 червня 2023 р.
Це 1000-й міжнародний матч в історії Німецького футбольного союзу (DFB). Для такого ювілею, звісно, можна було б уявити собі зіркових суперників: з Італії, Франції чи Англії, чинного чемпіона світу Аргентину чи рекордсмена Бразилію. Або, бодай, збірну Швейцарії, проти якої у 1908 році бундестім зіграв перший матч у Базелі. Але DFB ухвалив інше рішення - німецька збірна зіграє товариський матч з командою, що посідає 30-те місце у світовому рейтингу ФІФА, яка ніколи не вигравала великого турніру, з командою без світових зірок і великих традицій. З Україною.
Матч розпочнеться 12 червня о 18:00 у Бремені. Президент DFB Бернд Нойендорф (Bernd Neuendorf) пояснив причини цього рішення так: "Цей матч є важливим знаком солідарності та підтримки людей у цій країні".
Жодного справжнього домашнього матчу з початку війни
Україна не мала змоги зіграти справжній домашній матч від початку повномасштабної агресивної війни Росії проти України в лютому 2022 року, котра є порушенням міжнародного права. Українська команда була у Польщі, а наступний міжнародний матч у відбірковому турі на Євро-2024 відбудеться проти Мальти у Словаччині в середині червня. Показово, що до Бремена збірна прилетіла не з Києва, а з Варшави.
Читайте також: Жан Беленюк про можливу неучасть українців в Олімпіаді та російських лобістів у спорті (відео)
І якщо німецька команда поїде з Бремена відразу після фінального свистка, то гості з України залишаться на тиждень, щоб підготуватися до майбутніх матчів у відборі до чемпіонату Європи проти Північної Македонії та Мальти. Але навіть тоді їхні думки будуть вдома, з рідними та військовими: "Я дякую нашим збройним силам за те, що вони захистили нашу незалежність і дали нам можливість грати чемпіонат і говорити про футбол", - сказав новий тренер збірної Сергій Ребров, для якого цей матч буде дебютним, адже тренером збірної його призначили 7 червня.
У думках - разом з українськими військовими
На окупованих Росією та підконтрольних їй східних та південно-східних територіях України з початку війни також не проводилося жодного матчу чемпіонату. 13 з 16 команд першої ліги принаймні один раз були змушені грати свої домашні матчі за межами свого регіону. У прем'єр-лізі не краще: серійний чемпіон, донецький "Шахтар", не має домашнього поля ще з 2014 року, коли проросійські сепаратисти за підтримки РФ захопили владу в місті. Гравці живуть і тренуються в Києві, домашні матчі чемпіонату відбуваються у Києві, Львові, Харкові, Ужгороді, Минаї та Рівному, а на єврокубки вони їдуть до Варшави. Імпровізація стала нормою, як і порожні трибуни. Тому багато професіоналів виїхали за кордон, як і інші люди. Або служать у лавах армії - як-от колишній гавець "Динамо-Київ" та збірної України Владислав Ващук.
DFB намагається допомогти з інтеграцією біженців від війни. Через свій Фонд Егідія Брауна він підтримує футбольні клуби на 500 євро, щоб вони могли, наприклад, фінансувати членські внески, перепустки для гравців, спортивний одяг або мовні курси для дітей, молоді та жінок з України. Також асоціація запросила на матч у Бремені тисячу дітей та молодих людей, які втекли з України до Німеччини, разом із супроводжуючими їх особами.
Читайте також: Наскільки "нейтральними" можуть бути російські спортсмени?
Високопоставлені гості та, можливо, два несподіваних гостя
Символічне значення матчу також підкреслить присутність на ньому президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра (Frank-Walter Steinmeier). Український посол Олексій Макеєв також оголосив про відвідання матчу, і ширяться чутки, що брати Клички Віталій та Володимир також прибудуть найближчим часом.
Для обох тренерів, Гансі Фліка (Hansi Flick) та Реброва, це буде балансування між спортивним викликом, тестовим пробігом та вираженням солідарності. "Це не буде товариський матч", - заявив 9 червня спортивний директор DFB Руді Феллер (Rudi Völler), зазначивши, що обидві сторони викладатимуться 12 червня на повну. Президент Німецького футбольного союзу Бернд Нойендорф (Bernd Neuendorf) незадовго до цього висловився зовсім по-іншому: "Цього разу ми будемо грати більше за Україну, ніж проти неї".