Боротьба Зеленського з дезінформацією починається з хаосу

В Україні вже найближчого вівторка, 16 березня, має розпочати роботу Центр протидії дезінформації, створення якого днями анонсував президент Володимир Зеленський. Під час виступу на форумі "Україна 30. Культура. Медіа. Туризм" він заявив, що презентував цю ініціативу в Організації об'єднаних націй (ООН). За словами Зеленського, у майбутньому центр має стати "міжнародним хабом у боротьбі з пропагандою та фейками в усьому світі". Адже саме Україна, мовляв, зараз перебуває на передовій боротьби з дезінформацією.

Утім, підготовка до старту роботи цього центру виявилася настільки хаотичною, що процес наразивя на жорстку критику експертів, а спроби влади пояснити свої плани лише більше заплутували ситуацію.

Ткаченко проти Єрмака

Про своє бажання створити подібний центр на базі міністерства культури і інформаційної політики очільник відомства Олександр Ткаченко заявляв ще взимку. Однак в останній момент на нього чекало розчарування - в день презентації центру в четвер, 11 березня, глава Офісу президента України Андрій Єрмак зазначив, що міжнародний центр протидії дезінформації має бути створений на базі Ради національної безпеки й оборони (РНБО). Буквально через декілька годин слова Єрмака підтвердив секретар РНБО Олексій Данілов, оголосивши про відповідне рішення РНБО.

Втім, навіть це не змусило Ткаченка відмовитися від своїх планів. Міністр, який також був присутній на презентації, заявив, що на базі його відомства одночасно запустять іншу структуру - "центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки", який буде презентовано пізніше.

Читайте також: "Фейк-ньюз" у часи коронавірусу - чому люди вірять фальшивкам?

Боротьба з пропагандою за принципом "якось воно буде"

Таким чином, виявилося, що замість одного центру влада нам презентувала одразу два, каже у розмові з DW колишній заступник міністра інформаційної політики України, а нині - викладач Києво-Могилянської школи урядування Дмитро Золотухін.

Хаос у презентації нових ініціатив влади викликав гостру критику у багатьох представників комунікаційної та медійної спільнот. Так, медіатренерка Ярина Ключковська охарактеризувала його у своїй колонці для видання "Детектор медіа" словами комуністичного ідеолога Володимира Леніна "разброд и шатание", назвавши їх "вичерпним описом" панелі форуму, на якій презентували нову інституцію і яка, за її словами, залишила враження "неузгодженості, невизначеності та поспіху".

Подібними враженнями у коментарі для DW ділиться і виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. За її словами, судячи з презентації, у владі самі не знають, які саме органи виконавчої влади залучатимуться, яким функціоналом їх наділятимуть тощо. "Ніхто нічого не знає, ніхто нічого не зрозумів, якось воно буде", - підсумовує експертка.

Центр протидії дезінформації - не самоціль

Експерт зі стратегічних комунікацій і член Наглядової ради НСТУ Олексій Харченко пояснює, що створення центру протидії дезінформації саме по собі не здатне вплинути на вирішення проблеми та посилення інформаційної безпеки. За його словами, доцільним такий центр буде лише якщо стане "втіленням зміни парадигми, відображенням нової системи". Поки ж, за словами експерта, підходи, що озвучують у владі, викликають низку питань: запропоновані заходи виглядають фрагментарними, а "протидія" звужується до технічних і юридичних заходів.

Частково погоджується із цим і Золотухін. За його словами, жодна структура сама по собі не здатна вирішити глобальну проблему. "Немає необхідності в структурах - є необхідність у здійсненні функцій держави", - пояснює він, додаючи, що владі варто відмовитися від концентрації лише на боротьбі з дезінформацією і зосередитися на тому, аби громадяни України почали отримувати здорову об'єктивну інформацію про реальність, в якій вони живуть.

Естонський досвід боротьби з дезінформацією

Розповідаючи про плани створення центру Ткаченко посилався, зокрема, й на досвід країн Східної та Північної Європи. Однак він не завжди передбачає координацію зусиль під "дахом" однієї структури. Член правління естонського Міжнародного центру оборони і безпеки (ICDS) та керівник програми з розвитку співробітництва "Стійка Україна" Дмитро Теперик у розмові з DW зазначає, що у департаменті комунікацій уряду Естонії й справді є бюро, куди стікається уся інформація і у якому на стратегічному рівні координують комунікацію урядових структур. "Однак цей орган не займається розвінчуванням дезінформації", - пояснює експерт.

Протидія ж дезінформації у Естонії відбувається децентралізовано, де контррозвідка, розвідка, громадські організації та ЗМІ виконують власні функції на власному рівні. "Якщо все замикати на одній структурі, вона може бути легко скомпрометована ззовні чи всередині країни, використана для того, аби перехопити контроль над формуванням порядку денного", - пояснює естонський підхід Теперик. Водночас він висловлює розуміння, чому Україна, де триває війна, прагне централізувати питання протидії дезінформації, та визнає: слова Зеленського про "передову" боротьби з пропагандою, негативні наслідки якої на собі відчуває і Захід, мають реальне підґрунтя.

Читайте також: У Латвії заборонили телеканал "Россия-РТР" через розпалювання ненависті щодо України