Вступ Фінляндії і Швеції до НАТО й безпека на півночі Європи
13 травня 2022 р.Незабаром сухопутний кордон НАТО з Росією збільшиться більш ніж удвічі, оскільки Фінляндія та Швеція подадуть заяви на вступ до цього найпотужнішого у світі оборонного альянсу. Нині сухопутний кордон Росії з країнами-членами НАТО становить 1 215 кілометрів. А після вступу Фінляндії цей кордон збільшиться до 2 600 кілометрів.
У четвер, 12 травня, президент Фінляндії Саулі Нійністе та прем'єр-міністерка Санна Марін заявили, що членство їхньої країни зміцнить увесь Альянс. "Фінляндія має подати заявку на членство в НАТО без зволікань. Ми сподіваємося, що національні кроки, які все ще потрібно зробити для ухвалення цього рішення, будуть негайно зроблені протягом найближчих кількох днів", - пролунало на спільній пресконференції.
Очікується, що й Швеція, яка традиційно займала значно обережнішу позицію щодо вступу в Альянс, вже цими вихідними оголосить свою офіційну позицію в цьому питанні.
Що це означає для НАТО
Старший аналітик з питань НАТО у Шведському агентстві оборонних досліджень Роберт Далсо зазначив у розмові з DW, що членство Швеції та Фінляндії означатиме, що в НАТО більше не буде невпевненості щодо того, як ці дві північноєвропейські країни діятимуть у кризовій ситуації.
"НАТО точно знатиме позицію Швеції та Фінляндії, і це підвищить безпеку і стримування в регіоні Балтійського моря. Крім того, Альянсу буде легше захищати країни Балтії, адже зникнуть питання про те, чи можна використовувати повітряний простір Швеції, приміром, для відправлення військ або вантажів до країн Балтії", - пояснив експерт. На його думку, це стане також важливим політичним сигналом.
Експерт щодо НАТО та голова відділу політології міжнародного аналітичного центру Rasmussen Global Гаррі Неделку, поділяє таку точку зору. "Перший сигнал цих країн, що вступають до НАТО, є політичним і спрямованим на Росію. По-друге, для НАТО велике значення мають реальні можливості, які пропонують Фінляндія та Швеція. У той час як після "холодної війни" решта країн Європи згортала свій військовий потенціал, Фінляндія та Швеція цей потенціал нарощували, а це може принести чимало користі Альянсу", - припустив він.
Посол Фінляндії при НАТО Клаус Корхонен сказав DW, що, хоча Росія залишається важливим сусідом для Фінляндії, політична впевненість у цих відносинах була підірвана.
"Росія, в певному сенсі, змінила гру в Європі щодо майбутнього. Тож я думаю, що одним із завдань зовнішньої політики Фінляндії в майбутньому буде побудова з Росією добрих, заснованих на взаємних інтересах відносин. Але як це відбуватиметься, хтозна", - зазначив дипломат.
Що призвело до зміни позиції
Після розпаду СРСР у 1991 році як Фінляндія, так і Швеція зблизилися з Європейським Союзом, а в 1995 році набули в ньому членство. Проте, обидві країни й надалі зберігали військовий нейтралітет.
Швеція не входила до жодного військового союзу протягом понад 200 років, зокрема, зберігаючи нейтралітет і під час Другої світової війни. Фінляндія стала сповідувати політику нейтралітету після поразки від Радянського Союзу у Другій світовій війні. Але війна Росії проти України наполохала обидві північноєвропейські країни та викликала нову хвилю дискусій щодо майбутньої політики безпеки.
"Для фінів зовнішня політика завжди була пов'язана з розумінням того, що ми маємо протяжний кордон з Росією, з поєднанням реалізму та ідеалізму, а також з розумінням того, що історію можна підштовхнути", - повідав DW колишній прем'єр-міністр Фінляндії Александр Стубб.
Однак він наголосив, що війна Росії проти України призвела до ще сильнішого національного пробудження в країні. "За кілька тижнів до початку війни 50 відсотків фінів були проти вступу до НАТО, а 20 відсотків - за. А потім за мить це змінилося на 50 відсотків "за" та 20 відсотків "проти", - сказав політик. Тепер коли Фінляндія оголосила про свої наміри, він вважає, що підтримка зросте до 80 відсотків.
Читайте також: Переважна більшість фінів бачать у Росії військову загрозу
Для Швеції перехід до можливого вступу до Альянсу - це навіть зміна парадигми. "НАТО ніколи ще не траплявся такий кандидат на вступ з меншим захватом, ніж у Швеції, де нині правлять соціал-демократи. У Стокгольмі знали, що якщо Фінляндія подасть заявку (на вступ до Альянсу. - Ред.), їм теж доведеться її подавати, бо інакше Швеція опиниться сама поза НАТО, тож їй доведеться витрачати набагато більше на оборону", - прокоментувала DW Елізабет Броу, наукова працівниця Американського інституту підприємництва (AEI).
Як зауважив Стубб, за зміни реальної ситуації й Фінляндія, і Швеція здатні швидко ухвалювати рішення. "Фінляндія робила це протягом усієї своєї історії. Швеція не мала необхідності робити це. Але зараз, коли вони стикаються з агресивною ревізіоністською, імперіалістичною, тоталітарною, авторитарною Росією, вони доходять висновку, що членство в НАТО - це вихід", - вважає політик.
Як упоратися з наслідками війни в Україні
Члени НАТО дали зрозуміти, що Фінляндія і Швеція будуть "прийняті з розкритими обіймами", а генсек Альянсу Єнс Столтенберг додав, що процес їхнього вступу "відбудеться швидко". Однак Роберт Далсо зі Шведського агентства оборонних досліджень вказав у розмові з DW, що головною проблемою для НАТО буде не заява Швеції та Фінляндії на вступ до НАТО, а те, як упоратися з наслідками війни в Україні. "НАТО дотримувалося думки, що людство вступило в нову епоху і що Росія є стратегічним партнером. Тож Альянс не створив надійних сил на Сході. Це має змінитися", - визнав експерт.
Гаррі Неделку із Rasmussen Global вважає, що вступ цих двох північноєвропейських країн посилить присутність НАТО в Балтійському регіоні. "Фінляндія та Швеція вже є одними з найсильніших та найінтегрованіших партнерів НАТО, а вступ до Альянсу призведе до посилення військово-морської присутності НАТО в Балтійському морі", - прогнозує він.
Які є загрози з боку Росії
Москва тим часом попередила про наслідки. Речник Кремля Дмитро Пєсков наголосив, що розширення НАТО на схід не принесе стабільності до Європи. А минулого місяця колишній президент Росії Дмитро Медведєв застеріг, що Москва посилить свою присутність у Балтійському регіоні, якщо Фінляндія та Швеція вступлять до НАТО.
Проте Броу каже, що вторгнення Росії до Фінляндії чи Швеції є вкрай малоймовірним. "Ніхто не стане стверджувати всерйоз, що Росія може вторгнутися до Швеції або Фінляндії, якщо вони подадуть заявку на вступ до НАТО, тому що Росія явно не має ресурсів для цього. Нині вона не тільки загрузла в Україні, а й демонструє вкрай незадовільний результат української кампанії. Тому зараз для Росії не на часі завдавати удару по Швеції та Фінляндії", - переконана дослідниця.
"Що Росія робить у цей час, так це проводить кібератаки проти Фінляндії та недолугі пропагандистські кампанії проти Швеції, стверджуючи, що багато відомих шведів були нацистами. Якщо це найбільше, що вони можуть зробити, то я думаю, що зараз найкращий час для вступу до НАТО", - додала вона.
Неделку пояснив, що, хоча російська агресія в проміжний період процесу ратифікації Фінляндією та Швецією НАТО є цілком ймовірною, союзники цих країн можуть розмістити деякі військові сили в Балтійському морі, щоб надіслати політичний сигнал Кремлю. Приміром, Великобританія підписала угоду про підтримку Швеції у разі нападу, і очікується, що інші західні країни підуть за цим прикладом, уклавши аналогічні угоди як зі Швецією, так і з Фінляндією.
Водночас Броу наголошує, що незалежно від підтримки з боку Великобританії та США, членство в НАТО буде грізною позицією проти російських загроз. "Коли ця війна (в Україні.- Ред.) скінчиться, Росія зализуватиме свої рани й говоритиме: "Ну, ми отримали свій В'єтнам. Ми чинили дуже незграбно і зганьбилися. Тепер ми реформуватимемо наші збройні сили". І вони це зроблять. Можливо, не так радикально (як Сполучені Штати. - Ред.) після війни у В'єтнамі, але вони стануть набагато кращими, ніж зараз", - сказала Броу. "Ось тоді Швеції, Фінляндії та іншим країнам регіону справді доведеться турбуватися про потенційну російську агресію, і саме тоді буде нагода оцінити всі переваги членства в НАТО", - прогнозує вона.