Е-декларації: як Верховна Рада замилила очі МВФ

Верховна Рада ухвалила закон, що відновлює кримінальну відповідальність за недостовірне е-декларування та неподання е-декларацій. Документ підтримали 289 парламентарів, проти - жодного, четверо - утрималися. У профільному парламентському комітеті з питань правоохоронної діяльності цей документ назвали компромісним, адже його скомпілювали з президентського законопроєкту, який передбачав позбавлення волі до двох років за брехню в деклараціях, та з законопроєкту групи народних депутатів на чолі з спікером Дмитром Разумковим, що передбачав відповідальність у вигляді громадських робіт за неправдиву інформацію у декларації.

"Ми намагалися знайти баланс і використати все позитивне, що є як в одному, так і в іншому законопроєктах, для того, щоб ухвалити законопроєкт максимально швидко. Адже швидкість у даному випадку - дуже важливий аспект. І нам треба прийняти цей закон для того, щоб він почав діяти до кінця цього року і ми не порушили систему електронного декларування", - акцентував увагу перед голосуванням 4 грудня голова Верховної Ради, представник фракції партії "Слуга народу" Дмитро Разумков.

Вихолощений документ

Поспіх однак обумовлений не цим. В першу чергу, ішлось про те, щоб до кінця року встигнути домовитися з Міжнародним валютним фондом (МВФ) про відновлення кредитування та отримання наступного траншу кредиту. Адже у цьогорічному українському бюджеті вже бракує грошей для виплат по всім статтям, а з бюджетом на наступний рік ситуація не краща. А МВФ, як відомо, призупинив діяльність з офіційним Києвом через те, що Конституційний суд (КСУ) наприкінці жовтня визнав неконстинтуційною частину антикорупційної реформи і скасував своїм рішенням кримінальну відповідальність за неправдиві дані в електронних деклараціях. Без відновлення відповідальності МВФ не дасть Україні нових кредитних грошей.

Читайте також: Обрати з поганих варіантів: як Україні вийти з бюджетної кризи

Саме тому народні депутати так і пришвидшилися з ухваленням такого закону. Однак, на думку експертів, він абсолютно не відповідає тому, чого очікують від України міжнародні партнери. "Ухвалений законопроєкт - це окозамилювання для МВФ та всіх наших міжнародних партнерів, оскільки він м'який та вихолощений настільки, що притягнути до відповідальності когось за брехню у декларації буде просто неможливо", - пояснив DW юридичний радник Transparency International Україна Олександр Калітенко.

Санаторій замовляли?

Відповідно до закону, умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що нині становить від 1,3 мільйона до 9 мільйонів гривень, карається штрафом від 42 до 51 тисячі гривень або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Читайте також: Шерше ля фам: жінки посадовців і приховане майно

Якщо декларант свідомо "забув" внести у декларацію майно на суму у понад 9 мільйонів гривень, це каратиметься штрафом від 51 до 85 тисяч гривень, або так само громадськими роботами, або обмеженням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

В Національній агенції з питань запобігання корупції (НАЗК) називають такі міри покарання  надто м'якими для корупціонерів. Адже за умисне приховування свої статків корупціонер отримає максимальне покарання у вигляді обмеження волі - перебування у виправному центрі, де він зможе вільно користуватися телефоном та інтернетом, а також залишати центр за дозволом його керівництва. Також через пів року може бути розглянута можливість щодо взяття цієї особи "на реєстрацію", коли їй у центрі вона з'являтиметься час від часу. "Корупціонер може умисно приховати інформацію про картину Пабло Пікассо або найдорожчу яхту у світі та отримати за це максимум два роки "санаторних умов". Впевнений, що це не відповідає запиту українського суспільства", - зазначає голова НАЗК Олександр Новіков.

Як вийти сухим з води

Експерти також критикують надто низькі штрафи за недостовірне декларування. За словами Олександра Калітенка,  корупціонеру буде навіть вигідно сплатити відносно невеликий для нього штраф за те, що він промовчить про свою квартиру за 9 мільйонів гривень в елітному комплексі в Києві - бо потім претензій до цього майна не буде. Також він називає небезпечним те, що приховування майна на суму від одного до 9 мільйонів гривень вважатиметься кримінальним проступком.

"Кримінальний кодекс дає два роки на розслідування кримінальних проступків. За цей час НАЗК може перевірити і знайти недостовірні дані, можливо і НАБУ встигне розслідувати справу, хоча часто це проблематично через те, що майно корупціонери ховають за кордоном. Але у судах першої інстанції та апеляціях ця справа точно застрягне більше ніж на два роки. Адвокати вміють затягувати справи", - пояснює юридичний радник Transparency International Україна.

Він констатує, що після того, як сплинуть два роки, усі обвинувачення знімуться і корупціонер буде "чистим" перед законом.  У Центрі протидії корупції також наголошують, що громадські роботи в українських реаліях не є покаранням. "Така м’яка відповідальність не буде запобіжником для топкорупції", - каже юристка Центру протидії корупції Олена Щербань.

Конституційна криза триває

Екперти заявляють, що такий лайт-варіант відповідальності не допоможе розв'язати конституційної кризи, у якій досі перебуває Україна. Експертка з конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко наголошує, що нині народні депутати лише виконали те, що їм порекомендував у своєму скандальному рішенні Конституційний суд. Однак для вирішення проблеми самого КСУ, за її словами, потрібно провести незалежний відбір конституційних суддів та завершити судову реформу. "Якщо б депутати хотіли, аби відповідальність дійсно діяла, то потрібно було встановлювати адекватні штрафи. Те, що є, для корупціонера легше заплатити і не подавати декларацію взагалі", - вважає Кириченко.

Читайте також: Євродепутати: КСУ треба оновлювати, а не розпускати

Фракція "Голос" заявила, що наполягатиме на поверненні ув'язнення як міри покарання для топкорупціонерів. Народні депутати готують відповідні зміни до ухваленого компромісного закону, який відновлює кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях. Законопроєкт "Голосу" також передбачатиме зниження суми, за недостовірне декларування якої настає кримінальна відповідальність.

"Порятунок кримінальної відповідальності - тільки перший крок до виходу з кризи. Наступним має бути відновлення повноважень і повноцінної роботи НАЗК. Обидва кроки мають бути зроблені до кінця грудня для того, щоб підняти антикорупційну систему з руїн", - сказав перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, депутат від "Голосу" Андрій Осадчук.