Як протести в Казахстані стали політичними
6 січня 2022 р.
Розпочалося все з масових акцій в містах Актау та Жанаозен, що на заході Казахстану. 2 січня мешканці цих міст вийшли на вулиці з вимогами повернути колишні ціни на автомобільний газ у 50 тенге (10 євроцентів) за літр. Річ у тім, що ціни на автогаз підскочили після першого січня відразу на 100 відсотків.
Ще до 3 січня уряд Казахстану не хотів іти на поступки мітингувальникам у цих містах і пояснював своє рішення відмовою від державного регулювання цін на паливно-мастильні матеріали на користь біржових торгів. Особливо наголошувалось, що за новими правилами, як і в усьому світі, саме ринок визначатиме кінцеву вартість автогазу, бензину й дизеля, від чого ціни можуть як зростати, так і знижуватись залежно від попиту.
Але після того, як акції протесту почали охоплювати й інші міста на заході Казахстану, де 90 відсотків усіх авто працюють на зрідженому газі, урядові чиновники - після нічного твіту президента Токаєва з вимогою негайно розібратись у ситуації - раптом свою позицію змінили.
На зустрічі з представниками мітингарів в Актау глава спеціальної урядової комісії віцепрем'єр Ерали Тугжанов пообіцяв, що уряд згоден задовольнити вимоги жителів Актау, Жанаозена й інших населених пунктів Мангістауської області та відновити вартість автогазу на рівні 50 тенге за літр, замість установлених біржею 90-120 тенге (18-24 євроцентів).
Читайте також: Протести в Казахстані: влада Алмати повідомляє про десятки убитих протестувальників
Обіцянка знизити ціни призвела до протестів в інших регіонах
Це рішення відразу викликало негативну реакцію в інших регіонах Казахстану, де автомобільний скраплений газ ще в середині літа 2021 року перевалив за позначку в 100 тенге (20 євроцентів) і до кінця року досяг 130 тенге (26 євроцентів) за літр. У соціальних мережах і в незалежних ЗМІ лунали думки, що влада країни розуміє лише мову масових акцій протесту, на яких люди можуть вимагати і скасування найвищого на пострадянському просторі утилізаційного збору на ввезення в країну автомобілів, і зниження цін на комунальні послуги, продукти харчування, ліки та паливно-мастильні матеріали, а також перегляду кредитної політики казахстанських банків.
Під гаслами солідарності з мітингувальниками в Актау та Жанаозені на вулиці стали виходити мешканці інших міст країни. До вечора 4 січня мітинги охопили всі регіони, включаючи міста з населенням понад мільйон людей - Алмати, Нур-Султан та Шимкент.
Від соціальних до політичних вимог
Різко змінився і характер виступів, які набули явно політичного забарвлення. Крім гасел із закликами до влади знизити ціни на паливно-мастильні матеріали, ліки та продовольчі товари, з'явилися вимоги відставки уряду та відставки Касим-Жомарта Токаєва з посади президента країни. Головною ж вимогою численних мітингувальників стало негайне усунення експрезидента Нурсултана Назарбаєва від керівництва найвпливовішим органом країни - Радою безпеки, якій підпорядковані всі силові структури країни та підзвітні уряд і навіть президент.
При цьому під популярним гаслом "Шал, кет!" (Старий, геть!) нерідко мають на увазі ще й позбавлення Назарбаєва статусу Єлбаси (глави народу) разом із скасуванням закону "Про першого президента". Закон гарантує недоторканність членам його великої сім'ї, яка, згідно з поширеною серед пересічних казахстанців думкою, контролює практично всю економіку країни, включаючи її нафтогазовий сектор.
Надвечір 4 січня ситуація вийшла з-під контролю
Реакція правоохоронних органів на несанкціоновані акції протесту з неприпустимими, на думку влади, гаслами була негайною. Силовики спробували витіснити мітингувальників із центральних площ міст. Але кількість людей, що приєдналися до акцій протесту, до вечора 4 січня стала дуже великою. Наприклад, в Алмати на площу Республіки вийшло понад 10 тисяч людей.
"Очевидно, що серед них виявилися й провокатори, які почали вступати в сутички з поліцією та військовослужбовцями національної гвардії. Це призвело до різкої ескалації напруженості", - зауважив у розмові з DW капітан поліції з Алмати, який не представився. За його інформацією, яку через повне відключення інтернету та проблеми з мобільним зв'язком перевірити практично неможливо, випадки застосування вогнепальної зброї та пляшок із запалювальною сумішшю зафіксовані не лише у найбільшому місті Казахстану, а й в Уральську, Кизилорді та Усть-Каменогорську. Відносно спокійно поки що лише у містах північних областей Казахстану, які межують із Росією.
Читайте також: Коментар: Протести в Казахстані знизили небезпеку війни в Україні
Токаєв змістив Назарбаєва з посади голови Ради безпеки
Увечері в середу, 5 січня, президент Токаєв запровадив режим надзвичайного стану на всій території країни до 19 січня з комендантською годиною з 23.00 до 7 години ранку. Перед тим Токаєв пішов назустріч окремим вимогам протестувальників. Було оголошено про відставку всіх членів уряду на чолі з Аскаром Маміним, доручено переглянути діяльність нафтогазового сектору економіки Казахстану, на якому домінує компанія "Казмунайгаз".
Виступаючи ввечері 5 січня зі зверненням до жителів країни, Токаєв повідомив, що держава взяла під повний контроль питання щодо цін на основні продукти харчування, лікарські препарати, паливно-мастильні матеріали та заморозила їх на найближчі півроку.
Крім того, Токаєв усунув Назарбаєва з посади голови Ради безпеки та оголосив, що з 5 січня офіційно очолює цей орган, пообіцявши жорстко діяти щодо демонстрантів. Тим часом президент Казахстану назвав протестувальників "терористами" і звернувся за допомогою до Організації Договору з колективної безпеки (ОДКБ), до складу якої входять, крім Казахстану, також Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан.
Країни Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) у четвер, 6 січня, спрямували військовий контингент до Казахстану. Росія відрядила підрозділи повітряно-десантних військ, повідомили у четвер у секретаріаті ОДКБ. Точну кількість задіяних військ не повідомляють. Утім, наголошується, що вони "розпочали виконання поставлених завдань".