Як ФРН допомагає захистити культурну спадщину України
18 квітня 2022 р.
Крім величезних людських страждань, війна, розв'язана Росією, також несе загрозу культурній спадщині України - її релігійним об'єктам, історичним будівлям, музеям, пам'ятникам, традиціям. Нещодавно ЮНЕСКО, спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури, повідомила про підтверджену руйнацію або пошкодження на території України 53 об'єктів культури.
Мистецтвознавиця Беате Райфеншайд (Beate Reifenscheid), президентка Німецького національного комітету Міжнародної ради музеїв (International Council of Museums, ICOM) вважає, що ці дані давно застаріли. "Ми абсолютно не знаємо, яких матеріальних збитків завдано самому лише Маріуполю. Мабуть, там втрачено все", - зазначає Райфеншайд у розмові з DW.
У березні державна міністерка з питань культури та ЗМІ Клаудія Рот (Claudia Roth), спільно з міністерством закордонних справ ФРН, створила мережу установ, діяльність яких націлена на захист культурних цінностей в Україні та передбачає збір, координацію та розповсюдження в усьому світі інформації про загрози українській культурі, а також про потреби у допомозі та пропозиції щодо її надання - головним чином, з боку Німеччини. Центральним органом мережі став Німецький національний комітет ICOM.
Читайте також: Київський техноклуб К41 перебрався до Берліна і допомагає українцям
Зберігати цілісне бачення того, що відбувається
Міжнародна рада музеїв (ICOM) заснована у 1946 році в Парижі. Це неурядова професійна організація, яка підтримує офіційні відносини з ЮНЕСКО та має консультативний статус при Економічній та Соціальній раді ООН. Її основне завдання - налагодження обміну інформацією та знаннями між музеями, освіта музейних працівників, навчання студентів та аспірантів. Сьогодні ICOM налічує 151 національний комітет. "Завдяки існуванню цієї міжнародної мережі нам не довелося починати з нуля", - наголошує Беате Райфеншайд.
Голова Німецького національного комітету ICOM нагадує про те, що про допомогу раніше просили і заклади культури Білорусі - під час антиурядових протестів у цій країні у 2020 році. "Те, що така ситуація може статися і в Україні, ми довгий час не усвідомлювали", - зазначає Райфеншайд.
За її словами, тепер завдання полягає в тому, щоб у важкій ситуації, що постійно змінюється, зберігати цілісне бачення того, що відбувається. Необхідно створити структури даних та відсортувати інформацію всередині них. "Оскільки всі прагнуть надати допомогу якнайшвидше, дуже багато всього робиться паралельно, так що нам потрібно краще узгоджувати заходи, що вживаються", - вказує німецька мистецтвознавиця.
Наразі все обмежується наданням допомоги закладам культури в Україні на місцях. Нині планів із вивезення предметів мистецтва із країни немає. "Це позбавило б Україну культурних цінностей", - пояснює Беате Райфеншайд. До того ж, зазначає вона, музеї не можуть самостійно ухвалювати такі рішення.
Крім того, якщо твори мистецтва, що належать Україні, будуть передані на тимчасове зберігання в іншу країну, постає таке питання: а що, якщо Росія виграє війну і окупує Україну? Чи не доведеться тоді вивезені тимчасово з країни арт-об'єкти повертати агресору?
Читайте також: Терабайти проти бомб: як айтішники захищають пам'ятки культури України
Вибудувати "правильний" ланцюжок дій
Серед організацій, які співпрацюють із створеною в Німеччині мережею захисту українських культурних цінностей, - безліч закладів культури, у тому числі Німецька національна бібліотека, Фонд прусської культурної спадщини, Федеральний архів, Німецька комісія ЮНЕСКО. Свою допомогу пропонують також різні клуби за інтересами та професійні спілки - наприклад, Асоціація німецьких істориків мистецтва.
Намічені заходи узгоджуються між національними комітетами, що входять до ICOM, у тому числі й з Українським національним комітетом, на віртуальних нарадах. Наприклад, коли в українських закладах культури виникла гостра потреба в пакувальних матеріалах, було збудовано такий ланцюжок дій: партії упаковки спочатку доставляли на польсько-український кордон, там перевантажували, а потім розвозили за пунктами призначення, розповідає Беате Райфеншайд.
Читайте також: У Німеччині створили ресурс для підтримки українських митців
У даний час потрібні матеріали, з яких можна виготовити ящики для зберігання та транспортування музейних експонатів. Є потреба у вогнегасниках, протипожежних ковдрах, вогнестійких пастах для фарбування деревини. І зараз стоїть питання про їхню закупівлю.
Складніше справа з придбанням технічного обладнання - наприклад, кондиціонерів для підтримки постійної температури в місцях зберігання арт-об'єктів, які повинні бути захищені від вологості або тепла. Як правило, німецькі музеї не можуть поділитись такими приладами, оскільки самі їх потребують. Тож їх треба купувати окремо. Проте вони коштують великих грошей, а питання із фінансуванням діяльності мережі ще до кінця не вирішено, змушена констатувати Райфеншайд.
Читайте також: Берлінський тиждень моди: хвилина мовчання та солідарність з Україною
Допомога в експертизі культурних цінностей
Культурні заклади, що входять до створеної урядом ФРН мережі, допомагають Україні і з експертизою культурних цінностей. Німецький археологічний інститут, наприклад, використовуючи супутникові зображення, дає оцінку збитків, завданих об'єктам культури, і допомагає документувати ці дані.
Міністерство культури та інформаційної політики України створило спеціальний ресурс, на який свідки руйнувань культурної спадщини з усіх регіонів країни можуть надіслати відповідні фото- та відеодокази.
Українське відомство задокументувало вже 166 зруйнованих чи пошкоджених пам'яток культури. На фасадах музеїв і церков, зображених на фотографіях та відео, видно кульові отвори, осколкові сліди, пошкодження внаслідок влучення бомб. Однак поки що не всі зафіксовані дані перевірені.
Читайте також: Костянтин Акінша: "Будь-який удар по СБУ призведе до пошкоджень Софійського собору"
Документувати воєнні злочини
Документація важлива ще й тому, що знищення культурних цінностей є воєнним злочином. На початку березня генеральна директриса ЮНЕСКО Одрі Азулай надіслала листа міністрові закордонних справ Росії Сергію Лаврову із закликом захистити культурну спадщину України.
Глава ЮНЕСКО нагадала про те, що Росія була однією зі сторін, які підписали ухвалену в 1954 Гаазьку конвенцію про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. У цьому міжнародному договорі сторони зобов'язалися захищати культурні цінності від пошкоджень, руйнувань, крадіжок, пограбувань та незаконного захоплення під час війни чи збройного конфлікту. А тепер Росія ставить під сумнів культурну ідентичність України та знищує її спадщину. "Вони хочуть ліквідувати душу та ДНК України", - із гіркотою констатує президентка Німецького національного комітету Міжнародної ради музеїв Беате Райфеншайд.