Висилка дипломатів. Чим вона обернеться для РФ і США?

Дипломатичне загострення між Росією і Заходом не припиняється. В МЗС РФ оголосили минулого тижня про висилку сімох дипломатів зі Словаччини та країн Балтії. Раніше ці держави вислали російських дипломатів на знак солідарності з Чехією.

Прага звинуватила спецслужби РФ у вибуху на складі зброї в 2014 році, унаслідок якого загинули дві людини, і оголосила про висилку 18 співробітників посольства РФ. Москва звинувачення відкинула і відповіла висилкою 20 чехів. В результаті сторони домовилися про паритет: Росія поверне з Чехії на батьківщину понад 60 співробітників посольства, оскільки їх там було більше, ніж у чехів в РФ.

Загострення на дипломатичному фронті

За лічені дні до заяви Чехії по 10 дипломатів вислали США і Росія. Перший крок зробив Вашингтон, пояснивши його відповіддю на спроби РФ втрутитися в президентські вибори 2020 року і хакерські атаки. Причетність і до того, і до іншого Москва заперечує.

Незадовго до висилки і після того, як президент США Джо Байден різко висловився на адресу господаря Кремля Володимира Путіна, Росія відкликала свого посла Анатолія Антонова з Вашингтона для консультацій - і фактично змусила американську сторону зробити те ж саме. Загальну картину весняного загострення доповнив випадок в Італії, яка вислала двох співробітників посольства РФ, пов'язаних, як було заявлено, з отриманням секретних даних від італійського військового. У відповідь Москва вислала одного італійського дипломата.

Крім того, від початку року між Росією і Заходом стали майже рутинними висилки дипломатів з різних приводів, що торкнулися і Німеччини. Дипломат ФРН був оголошений персоною нон-грата в лютому разом колегами з Польщі та Швеції за спостереження за протестами прихильників опозиціонера Олексія Навального. Всі три країни відповіли дзеркально.

Що стоїть за інцидентом в Чехії

DW обговорила ситуацію з колишнім заступником глави МЗС РФ Георгієм Кунадзе, колишнім послом США в Україні та викладачем Стенфордського університету Стівеном Пайфером, і Ганс-Юрґеном Гаймзетом (Hans-Jürgen Heimsoeth), який був послом ФРН в Україні та Швеції. На думку Пайфера, той факт, що історія в Чехії спливла саме зараз, може бути пов'язаний з тривалим розслідуванням. Те, в чому Прага звинувачує Москву, "багато країн вважали б актом війни", вважає американський ексдипломат. Георгій Кунадзе не виключив внутрішньополітичних причин.

Висилки можуть бути пов'язані і з бажанням більш активно протистояти російським спецслужбам, вважають ексдипломати. "Зараз, коли дуже багато розмов - і вони не безпідставні - про діяльність російських спецслужб на території інших країн, під це підпадають співробітники російських дипломатичних і консульських представництв, - сказав Кунадзе. - У відповідь Росія за усталеною традицією висилає таку ж або трохи більшу кількість співробітників "країни-кривдниці".

Ганс-Юрґен Гаймзет зазначив, що відносини ускладнюються не перший рік, що Росія "йде курсом конфронтації і ми бачимо нову якість". Німецький ексдипломат, який в 1980-тих роках працював в посольстві ФРН в Москві, нагадав, що випадки шпигунства і висилки дипломатів були і тоді, але вважає ситуацію непорівнянною. "Такого масштабного ускладнення у відносинах не було", - сказав Гаймзет і нагадав про отруєння Скрипалів і Навального, кампанії дезінформації і порушення міжнародного права. На його думку, висилка дипломатів - один із сигналів, покликаний показати, що "за діями Росії уважно стежать".

Читайте також: Вибух у Врбетіце - справа рук ГРУ? Що відомо про шпигунський скандал у Чехії

Як боляче вдарить висилка дипломатів по спецслужбах

Стівен Пайфер назвав реакцію Росії в разі Чехії "помилковою": Москві не просто довелося повернути додому десятки дипломатів, вона позбулася участі в тендері на будівництво там АЕС. "Думаю, що росіяни програли в цьому обміні", - зазначив Пайфер. На заяви представника російського МЗС, що, мовляв, дії Праги узгоджені зі США, колишній американський дипломат відповів так: "Якби у Вашингтона був такий вплив, як йому приписує МЗС РФ, США б управляли Європою". І додав, що "це не так".

В оцінці наслідків інциденту думки експертів розійшлися. Пайфер вважає, що по російській резидентурі в Чехії завдано серйозного удару, "а чеській контррозвідці, можливо, буде трохи легше працювати". Георгій Кунадзе не впевнений, що це так. "Неодноразово доводилося чути від людей цієї спеціальності (співробітників спецслужб. - Ред.), мовляв, вишлють відомого розвідника, а приїде хтось новий і потім треба буде ще встановити, що це розвідник, - каже ексдипломат. - Не завжди заміна відбувається за позицією. Швидше за все, приїде чистий дипломат, а на місце чистого дипломата приїде співробітник спецслужб".

Чому Прагу підтримала Східна Європа

В Європейському Союзі, членом якого є Чехія, реакція була різною. Керівництво ЄС висловило солідарність з Прагою. Країни Західної Європи також заявили про це, але висилати російських дипломатів не стали, як це зробили країни Східної і Центральної Європи, серед яких, крім згаданих на початку статті, також Польща, Болгарія і Румунія.

Стівен Пайфер пояснив їхні солідарні дії тим, що ці країни тісніше пов'язані з Чехією і останніми роками послідовно виступали за жорсткіші санкції проти Росії. "Я думаю, що вони виходять з того, що більш жорстка відповідь радше запобіжить" порушенню міжнародних норм з боку Росії, каже ексдипломат. Але в ЄС так вважають не всі, констатує Пайфер.

Георгій Кунадзе каже, що Східна Європа "традиційно мала більш жорстку позицію щодо Росії", але справа не тільки в цьому: "Дуже помітно, що всередині у них дозріла образа у зв'язку з тим, що Росія демонстративно підкреслює їхню вторинність, з ними не рахуються, а це для невеликої держави завжди удар по самолюбству". Стриману реакцію великих країн ЄС, таких як Німеччина, він пояснив більш тісними зв'язками з РФ.

Ганс-Юрґен Гаймзет вважає, що солідарність вимірюється по-різному. Він вказав на те, що Німеччина запропонувала допомогу чеському посольству в Москві і що в питанні "хворобливих для Росії" санкцій ЄС солідарний. "Для Німеччини важливо сприймати сигнали, які ми отримуємо від наших сусідів, в тому числі Чехії, для збереження єдності Європи", - каже Гаймзет.

Читайте також: Багато країн Європи потребують захисту від Росії - Ішинґер

Як довго РФ і США можуть залишатися без послів?

Висилка дипломатів з Чехії та США і, особливо, від'їзд послів РФ і США для консультацій - окремі історії, впевнені колишні дипломати. "Посла вислати не можна", - пояснив Георгій Кунадзе. Те, що голові американського посольства в РФ Джону Саллівану в російському МЗС порекомендували виїхати для консультацій, він назвав "новацією" і "персональною санкцією", яка "не вкладається в дипломатичні норми". На його думку, США могли не йти на це, але вважали за краще відійти від ескалації. Пайфер сказав, що "це незвично, але ще не криза". Він прогнозує, що посли можуть повернутися для підготовки зустрічі Путіна і Байдена.

Головною проблемою Кунадзе називає те, що, якщо відкликання посла покликано продемонструвати невдоволення політикою його країни, то "повернення - знак задоволеності". На його думку, знайти знаки задоволеності РФ діями США важко. Зустріч президентів навряд чи щось змінить: "Не можу собі уявити, про що Путін може домовитися з Байденом. Позиції, які Росія займає в світі, не передбачають компромісів".

На відміну від Пайфера, Кунадзе не виключає, що країнам доведеться довго працювати без послів, але, "як на теперішній час, це не небезпечно". Російський ексдипломат вважає, що посли не є незамінними, а ось недавнє рішення РФ заборонити іноземним посольствам приймати на роботу росіян може боляче вдарити по західних представництвах. За його словами, Росія в цьому плані менш вразлива.

Читайте також: Боррель песимістично дивиться на перспективи відносин з Росією

Досвід часів СРСР - привід для оптимізму

Стівен Пайфер поділився власним досвідом: "У 1986 році я працював в посольстві США в СРСР, коли у нас стався великий інцидент. За підсумками року ми вислали 80 радянських дипломатів з Вашингтона і Нью-Йорка. СРСР у відповідь вислав десять американських дипломатів і відкликав 200 радянських громадян, які займалися роботою без спеціального допуску. Було важко. Всім співробітникам довелося раз на тиждень виконувати адміністративну роботу, наприклад, я одягав джинси і керував вантажівкою, возив з Гельсінкі продукти". На його думку, Москва розраховувала, що посольство буде паралізовано, але цього не сталося.

Так буде і зараз, впевнений Пайфер. Він також вважає, що підготовка зустрічі Путіна і Байдена, а також інші контакти на високому рівні дають підстави для стриманого оптимізму. Ексдипломати впевнені, що хоч відносини РФ із Заходом і погіршуються, до повного розриву не дійде.