Вучич оголосив про перемогу свого блоку на виборах у Сербії
18 грудня 2023 р.Президент Сербії Александар Вучич у ніч на понеділок, 18 грудня, оголосив про перемогу коаліції "Александар Вучич - Сербія не повинна зупинятися", яку очолює Сербська прогресивна партія (SNS), на позачергових парламентських виборах у країні. "Зі 127 мандатами у нас буде абсолютна більшість у парламенті", - цитує заяву Вучича агенція AFP.
За даними інститутів дослідження громадської думки CeSID та Ipsos, після підрахунку 88,4 відсотка бюлетенів, коаліція Вучича набирає 46,2 відсотка голосів. Це на два процентні пункти більше, ніж на минулих парламентських виборах, які відбулися у Сербії 20 місяців тому. Як зазначають спостерігачі, якщо цей результат збережеться, блок Вучича може отримати більшість місць у однопалатному парламенті Сербії, гарантувавши собі 115 із 250 мандатів.
На другому місці - опозиційна група "Сербія проти насильства". На момент публікації вона набирала 23,7 відсотка голосів виборців.
Депутати сербського парламенту обираються на чотири роки. За даними Республіканської виборчої комісії, право голосу на поточних виборах мають 6,5 мільйона людей.
Позачергові парламентські вибори були призначені у Сербії після того, як 1 листопада 2023 року Вучич розпустив парламент на тлі масових протестів проти "пропаганди насильства".
Читайте також: ЄС очікує більше реформ від країн Західних Балкан
Блок "Александар Вучич - Сербія не повинна зупинятися"
Сербська прогресивна партія - основна сила у блоці "Александар Вучич - Сербія не повинна зупинятися". З 2014 року SNS керував Вучич, хоча у травні 2023 року він офіційно пішов з посади голови цієї політичної сили. Крім неї до блоку входять партія пенсіонерів, дві "селянські" партії, дві соціал-демократичні партії та ще кілька консервативних партій та рухів.
Перед позачерговими парламентськими виборами в Сербії деякі спостерігачі вказували, що активну участь у виборчій кампанії бере Росія, зокрема через пропаганду у ЗМІ.
У Сербії 17 грудня пройшли також вибори мерів у понад 60 міст та селищ, глави адміністрацій яких пішли у відставку після призначення виборів до парламенту.