Новий закон про референдум - ядерна кнопка чи порятунок?
26 січня 2021 р.
Верховна Рада України підтримала президентський законопроєкт про всеукраїнський референдум. За це проголосувало 255 народних обранців, зокрема з пропрезидентської фракції "Слуга народу" та кілька голосів дала депутатська група "Довіра". Інші фракції за цей документ не голосували, а перед цим нищівно розкритикували.
Передвиборна обіцянка виконана
Запровадити в Україні пряму форму демократії – народовладдя через референдум Володимир Зеленський обіцяв ще будучи кандидатом в президенти. Цьому присвячений цілий розділ у його передвиборчій програмі. Минулого року він подав до парламенту відповідний законопроєкт, а нині Верховна Рада ухвалила його вже у другому читанні та в цілому, щоправда змінивши назву - на законопроект про всеукраїнський референдум.
Згідно з документом, предметом всеукраїнського референдуму можуть бути питання затвердження закону про внесення змін до низки розділів Конституції України, питання загальнодержавного значення, питання про зміну території України та про втрату чинності законом України або окремими його положеннями. Законом встановлено, що на всеукраїнський референдум може виноситися одне питання. Ключовою новацією ухваленого закону, що вирізняла його серед інших законопроєктів, які реєструвалися у ВР, є визначення можливості запровадження електронних процедур під час організації та проведення всеукраїнського референдуму, в тому числі електронних голосувань.
Читайте також: Пряма демократія в Україні: чого чекати від нового закону про референдум
Референдум як "ядерна кнопка"
Для того, аби ініціювати всеукраїнський референдум, потрібно назбирати три мільйони підписів, а Конституційний суд має перевірити конституційність питання, яке виноситься на референдум. І лише після цього президент може призначити його проведення. Референдум щодо зміни території країни має призначати Верховна Рада.
"Це взагалі референдум про народовладдя? Де у цьому процесі народ? За цим законом провести референдум народ не зможе ніколи", - заявила з парламентської трибуни лідерка фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко. Зокрема, вона звернула увагу на те, що ініціативна група, яка хоче винести якесь питання на референдум, згідно із законопроєктом має надати політико-правове обґрунтування своєї пропозиції та визначити соціальні наслідки, які спровокує референдум. "Це - ціла наукова дисертація. Хто з людей це підготує? А без цього ініціативну групу навіть не зареєструють", - обурювалася Тимошенко.
Фракцію "Опозиційна платформа за життя" найбільше хвилювало те, що на референдум можна буде виносити лише одне запитання, а не кілька. Депутати від фракції "Європейська солідарність" розкритикували передбачені законопроєктом електронні процедури. Представники цієї політсили звернули увагу на загрозу втручання в електронне голосування з боку інших країн. А у фракції "Голос" взагалі порівняли президентський законопроєкт з "ядерною кнопкою".
Член фракції "Голос" Сергій Рахманін висловив побоювання, що таким чином створюється можливість для влади приймати рішення "в обхід парламенту за допомогою маніпулятивних референдумів". "Будь-хто з будь-якого приводу зможе змінювати, коригувати або скасовувати закони з невідомих причин, прикриваючись волею народу. Ми фактично надаємо можливість кнопкодавам тиснути на ядерну кнопку", - заявив депутат. Далі Рахманін застеріг, що референдум можуть використати, наприклад, задля узаконення таких спірних питань як особливий статус Донбасу.
Голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель розділяє думку депутатів, які не голосували за законопроєкт. На його думку, хоча Україна давно потребує якісного законодавства щодо референдумів, але ухвалений документ не забезпечить якісної процедури реалізації прямої демократії. Кошель не виключає, що інструмент референдумів радше використовуватимуть політики та партії для політичних маніпуляцій, аніж прості громадяни.
Інструмент для політичних маніпуляцій
"Є ризики провокативних, зокрема проросійських референдумів. Наприклад, виноситимуться питання, які співпадатимуть з порядком денним Росії. Це можуть бути ініціативи про скасування закону про декомунізацію в Україні, перегляд закону про ринок землі. До голосування може й не дійти, але це додатковий розкол у суспільстві, чого намагається в Україні досягти РФ", - сказав DW Кошель. На його думку, хоча є запобіжник таким ініціативам у три мільйони підписів під ініціативою, однак на практиці верифікацію цих підписів громадян провести неможливо. Він побоюється, що цим і користуватимуться політики. "Купується база даних паспортів людей, заповнюються бланки з підписами і все: три мільйони підписів, ініціатива на референдум. Правоохоронці просто фізично це не перевірять", - вважає голова КВУ.
Читайте також: Німецький політолог: Прив'язка опитування Зеленського до виборів абсолютно недоречна
Не всі налаштовані песимістично
Експертка з конституційного права Центру політико правових реформ Юлія Кириченко навпаки вважає, що попри критику законопроєкт хороший. На її думку, там достатньо "запобіжників", аби закон працював на користь українців. "Ухвалений документ відповідає нашому конституційному регулюванню повністю й відповідає демократичним стандартам проведення референдумів, розроблених Венеційською комісією. Це перемога, бо можливість проводити референдуми у українців була заблокована", - каже Кириченко, нагадавши, що у 2018 році Конституційний суд України визнав неконституційним закон про референдум, який був ухвалений за часів Віктора Януковича.
Експертка вказує, що у законопроєкті Зеленського про всеукраїнський референдум немає ризиків, що цей механізм буде використаний для надання особливого статусу Донбасу. За її словами, там передбачений механізм потрійного контролю. "Процедура зміни території прописана так, що референдум там остання крапка. Адже рішення про зміну території підписує президент, а потім цю зміну має ратифікувати парламент, а на референдум для підтвердження виноситься закон про ратифікацію угоди про зміну територій. Референдум тут є "запобіжником" від дій влади", - наголошує експертка Центру політико правових реформ.