Волонтерський рух у Львові під час війни Росії проти України

У самому центрі Львова розташувалася на перший погляд звичайна бібліотека. Однак відчинивши двері, потрапляєш немовби в мурашник. Мурашник з людей, кожен з яких чимось зайнятий. Одні носять коробки, інші ріжуть тканину та плетуть маскувальні сітки для українських військових. Не встигаєш змигнути оком, як відчиняються двері, заходять нові люди і запитують, чим можна допомогти.

Одна з таких - Вікторія, яка цей волонтерський пункт знайшла в інтернеті. "Я приїхала з Одеси. Мій син живе у Львові, і після початку російського вторгнення він зателефонував мені, сказав їхати. Я прийшла, аби хоч якось допомогти. Як потім людям в очі дивитися?", - каже жінка.

Водночас Вікторія засмучена, що не може допомогти своєму рідному місту - Одесі. "Я знаю, що в Одесі дуже активний волонтерський рух. Там теж плетуть сітки, роздають їжу, готують коктейлі молотова, варять протитанкові їжаки. Одеса - місто вільних людей", - наголошує вона.

Піднявшись на другий поверх бібліотеки, перед очима схожа картина - купа людей, які плетуть сітки в залах та коридорах. Підходимо до молодої дівчини приблизно 20 років, яка представилася Ельвірою. Вона також прийшла сюди нещодавно, дізнавшись про це місце із соцмереж. "Я побачила пост з місцями, де потрібна допомога. Сьогодні прийшли сюди. Я з Маріуполя, але з 2014 року живу у Львові. Зараз доплетемо і підемо купувати памперси та продукти діткам з інтернату, яких привезли у Львів", - розповідає вона.

Поруч навприсядки плете сітку Інна зі Львова, яка прийшла сюди разом зі своїми дітьми. "Дома сидіти неможливо. Треба щось робити. Люди гинуть, тому сидіти вдома перед телевізором не вихід", - наголошує вона.

Маскувальні сітки й пляшки для "бандерівських смузі"

Не хоче сидіти без діла й Світлана, яка приїхали з Херсона. "Ми їхали сюди аби перевезти дитину через кордон і планували їхати назад. Але тепер там все в облозі. Тому ми зараз плетемо сітки та працюємо над тим, аби перевезти ліки на Херсонщину. Я дивлюсь і не стомлююся говорити наскільки українці круті", - каже вона у розмові з DW.

Волонтерський пункт у бібліотеці працює без перерви і вихідних, пояснює DW директорка бібліотеки Тетяна Пилипець. "До повномасштабного вторгнення РФ тут був штаб для східноукраїнського літературного фестивалю Кальміус, який проводився разом з активістами з Донеччина та Луганщини. Але нині штаб перетворився на пункт опору. До нас приходить не менше 1500 людей на день. Тут плетемо маскувальні сітки і збираємо медикаменти, які відправляємо нашим військовим", - каже вона.

Також, за словами Пилипець, в бібліотеці залишаються на тимчасове перебування біженці і проводиться збір пляшок для, як тут кажуть, "бандерівських смузі" (коктейль Молотова - Ред.). 

Як розповів львів'янин Олександр, ідея робити запалювальні суміші зявилася в перший день війни, коли побачили в інтернеті фото, на якому показано куди кидати коктейль для знищення бронетехніки. "Це найдієвіший спосіб для цивільних зупинити бронетехніку без наявності зброї", - каже він. За словами Олександра, проблем з постачання сировини немає. "Пляшки люди несуть з дому, бензин купують, а масло несуть з СТО, де зазвичай багато цієї відпрацьованої рідини. Також тару почали приносити безхатьки", - каже він, додаючи, що "бандерівське смузі" робиться для захисту Львова.

Читайте також: Коментар: Путін уже програв війну, об'єднавши проти себе українців

Гуманітарний штаб

Далі рухаємося до Львівського палацу мистецтв, який на час війни перетворився у Гуманітарний штаб. Тут кожен день працює понад 100 волонтерів за своїми напрямками, пояснює DW керівник штабу Юрій Візняк.

"Наш штаб почав працювати буквально за кілька годин після вторгнення російських окупаційних військ. Перший день ми передали акумулятори у військові частини. Але зараз ми займаємося збором одягу, матрацами, кареметами, їжі, памперсів, медикаментів, готуємо сухпайки. Все це йде для військових, біженців", - каже він.

Усі речі нам надходять від тисячів волонтерів, додає Юрій.

Варта Львова

Ще один напрямок волонтерської роботи у Львові - патрулювання вулиць з метою відловлювання диверсантів. Цим, зокрема, займається громадська організація "Варта-1". На відміну від територіальної оборони тут не потрібно підписувати договори і бути зайнятим певний період, пояснює DW голова громадського руху "Варта" та депутат однойменної партії у Львівській міській раді Ігор Зінкевич.

Читайте також: Наступ Путіна в Україні: до чого може вдатися армія РФ на новому етапі?

"Активісти можуть працювати кілька годин у вільний від роботи час. Але ми маємо вже результати від патрулювання вулиць Львова - позаминулої ночі затримали двох дівчат, які ставили мітки", - каже він. Проте активісти з варти займаються не лише патрулюванням. "Варта" створювалася ще в 2013 році як майданчик для громадських активістів, пояснює Зінкевич. "Не всі воїни і вміють воювати, але дуже багато людей можуть траншею копати, робити їжаки, будувати блокпости. Нині люди хочуть допомагати, але їх потрібно координувати, щоб не було хаосу", - каже він.