"Воєнна економіка": як ЄС хоче допомогти Києву зі снарядами
5 травня 2023 р.
На тлі численних повідомлень про дедалі менші запаси боєприпасів, які є в розпорядженні України, Європейський Союз представив нову ініціативу з метою пришвидшити власне виробництво амуніції протягом найближчого року. "Європейська оборонна промисловість повинна подбати про те, аби ми мали змогу перейти до режиму воєнної економіки", - сказав єврокомісар Тьєррі Бретон, відвідуючи заводи з виробництва боєприпасів протягом останніх тижнів.
"Ми говоримо про розширення наявного виробництва, модернізацію виробництва, можливо, створення нових виробничих потужностей та нових цехів на заводах, які вже існують, але також і відновлення старих заводів із виробництва боєприпасів, які може бути пристосовано до нинішніх стандартів", - додав Бретон.
Читайте також: Шольц: Боєприпаси до Gepard з ФРН Київ отримуватиме з серпня
Згідно з планом Єврокомісії, виробники зможуть скористатися дотаціями з бюджету ЄС обсягом до 500 мільйонів євро. Усі проєкти мають додатково профінансувати з бюджетів окремих країн-членів, а це - потенційно ще додаткові 500 мільйонів.
"Я думаю, протягом 12 місяців завдяки підтримці ми зможемо збільшити наші обсяги виробництва в Європі до мільйона одиниць боєприпасів на рік", - сказав Бретон, відмовившись уточнити, якими ці обсяги є на даний момент, і посилаючись на те, що це секретна інформація.
За словами єврокомісара, він сподівається, що пропозиції Єврокомісії буде затверджено до червня. Згідно з планом, розрахована на два роки ініціатива також дозволить країнам-членам задля збільшення оборонного виробництва скористатися коштами з фондів для боротьби з наслідками коронавірусу, а також коштами, призначеними для бідних регіонів ЄС.
Читайте також: Після відмови Україні: Німеччина стає незалежнішою від швейцарських боєприпасів
Триступеневий план для подальшої оборонної підтримки України
Представлена у середу, 3 травня, ініціатива - третя та остання у плані, щодо якого країни ЄС домовилися в березні. Кожна з цих ініціатив передбачає фінансування обсягом близько одного мільярда євро.
Читайте також: Посол Макеєв закликав Німеччину надати Україні більше озброєнь
Перша передбачає використання спільних фондів ЄС для відшкодування країнам-членам витрат за надану Україні зброю та боєприпаси із власних запасів. Вона вже певний час працює. Естонія останніми тижнями навіть опинилася під градом критики через звинувачення в тому, що вона начебто зловживає спільними коштами ЄС для заміни своєї застарілої зброї. Таллінн ці звинувачення на свою адресу відкидає.
Друга ініціатива містить спільні закупівлі боєприпасів для України, але вона застопорилася через залаштункові суперечки щодо того, чи повинні оборонні компанії з-поза меж ЄС отримувати контракти, якщо вони можуть доставити продукцію швидше за європейських виробників. Зрештою, представникам країн, за інформацією головуючої в ЄС Швеції, вдалося досягти компромісу, давши таким чином зелене світло спільним закупівлям.
Безпрецедентні кроки ЄС в оборонній сфері
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну ЄС порушив багато своїх колишніх табу. Через те що ЄС був створений як мирний проєкт на руїнах, які залишила по собі Друга світова війна, зазвичай використання спільних коштів на озброєння для гарячих конфліктів було заборонено.
Але початок війни на порозі ЄС та рішення підтримати Київ у боротьбі з Москвою призвели до переосмислення власних принципів та створення нових позабюджетних механізмів фінансування масштабної військової допомоги.
"Я думаю, ми маємо визнати, що Єврокомісія взялася обробляти неоране поле. ЄС, по суті, вперше витрачатиме кошти на оборонну промисловість - не просто на дослідження та розробки, а саме на підтримку оборонної промисловості", - зазначає експерт брюссельського аналітичного центру European Council on Foreign Relations (ECFR) Каміль Гранд.
Експерти застерігають від очікувань швидкого ефекту
500 мільйонів євро - це суттєва сума, але треба ще подивитися, чи забезпечить вона очікуваний ефект так швидко, як того хотіла б Єврокомісія, зазначає Гранд. Збільшення виробництва зброї, як відомо, є довготривалим процесом, додає експерт. І хоч боєприпаси виробляти простіше та швидше, ніж танки чи літаки, розширення складних ланцюгів постачання та залучення обов'язково потрібних для цього висококваліфікованих працівників вимагає часу. Фактичне збільшення виробництва може зайняти кілька місяців, пояснює експерт.
За словами аналітика, від самого початку виробничі потужності європейської оборонної промисловості не були розраховані на сценарій великої війни. "Поняття "воєнна економіка", можливо, є дещо притягнутим за вуха, але це певний спосіб сказати нам щось про те, наскільки сильно нам потрібно змінитися", - додає він.
Водночас оборонна промисловість поки що демонструє певну обережність щодо перспективи масово розширити виробництво через імовірність різкого падіння попиту, коли війна в Україні завершиться. А тому спільні ініціативи НАТО та ЄС "надсилають промисловості сигнал, що варто робити інвестиції", пояснює експерт. "Передусім, тому що частину інвестицій буде покрито Євросоюзом, але також і тому що буде попит, який існуватиме кілька років, а не лише кілька тижнів чи місяців", - говорить Гранд.
Фонди боротьби з бідністю на "воєнну економіку"?
Та поки ЄС іде на безпрецедентні кроки, не всі задоволені ідеєю витрачати на оборонну промисловість фонди, призначені для подолання наслідків пандемії чи соціальних нерівностей. Німецька євродепутатка Мартіна Міхельс (Martina Michels) з Лівої партії розкритикувала плани Єврокомісії в письмовому коментарі. "Структурні фонди ЄС - наші інструменти для стратегічних довгострокових інвестицій. Вони покликані сприяти гармонізації рівня життя і водночас структурним змінам для зменшення наслідків для клімату. За жодних обставин вони не повинні використовуватися для озброєння. Воєнна економіка не є сталою ані в соціальному, ані в екологічному, ані в економічному сенсі", - зазначила вона.
Натомість єврокомісар Бретон наголосив, що це справа країн-членів ЄС, вирішувати, чи збільшувати інвестиції в оборонну промисловість, використовуючи ці фонди. Наприклад, за його словами, ці кошти можна використати для відновлення потужностей заводу, які було зменшено за останні роки. "Ми повинні будемо діяти дуже швидко в питанні інвестування і мусимо дати промисловому сектору можливість розширитися", - сказав Бретон.