Візит Шольца до Литви. Навіщо приїжджав канцлер ФРН

"Німеччина захищатиме кожен сантиметр території НАТО". Канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) повторює цю фразу щоразу, коли відвідує країни Балтії. І понеділок, 6 травня, не став винятком. Разом із президентом Литви Гітанасом Науседою він спостерігав за навчаннями німецьких військовослужбовців зі зведеного батальйону НАТО передового базування. Це була частина навчань Бундесверу Grand Quadriga 2024, одних із наймасштабніших з часів закінчення "холодної війни".

Передова група Бундесверу вже в Литві

Литва - ключовий партнер Німеччини в балтійському регіоні. Саме на території Литви не пізніше 2027 року буде розгорнуто бригаду Бундесверу чисельністю від п'яти до шести тисяч військовослужбовців. Президент Науседа наполягає на тому, що це потрібно зробити раніше. "Того вимагає геополітична обстановка", - сказав він.

У Берліні регулярно зазначають, що терміни розміщення бригади залежать від готовності інфраструктури на території Литви. Вартість будівництва казарм, полігонів, складів, штабних об'єктів оцінюється приблизно у 800 мільйонів євро. Минулого місяця до Литви прибув так званий "передовий елемент" Бундесверу - два десятки військовослужбовців, які плануватимуть і координуватимуть процес розгортання бригади.

"Важливим є те, що у Науседи з Шольцем, схоже, склалися хороші особисті стосунки, - сказав в інтерв'ю DW директор Інституту вивчення Східної Європи у Вільнюсі Лінас Кояла. - Вони досить прагматичні і налаштовані на досягнення практичних результатів". Те, що, згідно з опитуваннями громадської думки, Науседа буде переобраний на президентських виборах, які відбудуться цього місяця, надає додаткової стійкості двостороннім контактам. Президент Литви, згідно з конституцією, відіграє важливу роль у формуванні зовнішньої політики і політики безпеки.

Цієї весни у співпраці Литви та Німеччини з'явився ще один важливий аспект - військово-промисловий. Рішення концерну Rheinmetall побудувати в Литві завод з виробництва 155-міліметрових артилерійських снарядів викликало тут великий ентузіазм. Обсяг капіталовкладень німецької компанії в цей проєкт стане чи не рекордним в історії іноземних інвестицій у країну. Рішення Rheinmetall, вважає Лінас Кояла, найімовірніше, покладе початок низці подібних проєктів у Литві. "Литва вже двадцять років є членом НАТО і ЄС, - сказав він. - Проте розвиток бізнесу періодично стикався з проблемами через брак знань про Литву та очевидну геополітичну незахищеність, особливо після нападу Росії на Україну. Присутність німецької бригади в Литві посилає потужний сигнал про те, що країна безпечна, і спонукає німців будувати мости". Приїзд сімей військовослужбовців і забезпечення діяльності німецької бригади з великою часткою ймовірності викличе економічне пожвавлення в країні, вважає експерт.

Не можна боятися Путіна

З Литви Шольц вирушив до Риги, де зустрівся з главами урядів Литви, Латвії та Естонії. Зустріч проходила незабаром після того, як Володимир Путін наказав Збройним силам Росії провести навчання з тактичною ядерною зброєю.

"Вони намагаються змусити нас відмовитися від рішень, які ми, в іншому разі, ухвалили б. Я думаю, нам не слід піддаватися цьому", - так прокоментувала рішення Кремля прем'єрка Естонії Кая Каллас. Глава уряду Латвії Евіка Сіліня припустила, що Путін у такий спосіб намагається залякати учасників мирної конференції щодо України, яка має відбутися в червні у Швейцарії. Шольц сказав у Ризі, що ядерна зброя не може бути використана у війні (Росії проти України. - Ред.). "Країни Центральної Європи та Балтії сподіваються, що 2022 року Німеччина дійсно відмовилася від багаторічної політики взаємодії та спілкування з російським керівництвом за будь-яких обставин, - зауважив кореспонденту DW західний дипломат, який працює в регіоні. - Олаф Шольц регулярно переконує їх у тому, що це дійсно так. І, схоже, не без успіху".

Кореспонденту DW останнім часом не раз траплялося чути від дипломатів і політиків у регіоні й іншу думку, яку можна підсумувати так: "Політики в Західній Європі не приховують побоювань, що війна в Україні прийде в їхні країни у вигляді масштабних диверсій, масованих кібератак на фінансові інститути, стимулювання нелегальної міграції. Центральна Європа і країни Балтії, навпаки, вважають, що потрібно всіляко демонструвати: страху немає, і будь-яка підривна діяльність Москви не залишиться без наслідків".