Війська країн НАТО в Україні: червоні лінії під питанням?

Здається, що греблю прорвало. Під час свого державного візиту до Німеччини у вівторок, 28 травня, президент Франції Емманюель Макрон виступив за те, щоб дозволити Україні завдавати ударів по військових об'єктах у Росії за допомогою західної зброї. Раніше за це висловився генсек НАТО Єнс Столтенберг, а також представники урядів Великої Британії, Польщі та країн Балтії. США і Німеччина поки що виступають проти, побоюючись ескалації з боку Москви. Але тиск наростає.

Західна зброя проти російського наступу під Харковом

У ці дні президент України Володимир Зеленський дедалі активніше виступає в європейських столицях за те, щоб йому дозволили зняти це табу. Україна зараз перебуває в набагато слабшому становищі, ніж раніше, почасти тому, що США кілька місяців не постачали жодної зброї. На північному сході України, поблизу російського кордону, Росія щодня атакує бомбами і ракетами друге за розміром українське місто Харків. У деяких місцях російській армії вдалося закріпитися, і, згідно з українськими повідомленнями, вона збирає сили для можливого ще масштабнішого наступу. Досі Україна відповідала своєю зброєю тільки по цілях на міжнародно визнаній території Росії. Західні обмеження не поширюються на окуповані території.  

Джахара Матісек, підполковник ВПС США і професор Військово-морського коледжу США, вважає, що Україна не зможе захистити такі міста, як Харків, без ударів західною зброєю по російських позиціях біля кордону. Дозволити Росії мати "безпечну гавань на власній території" - це "погана військова стратегія", сказав Матісек в інтерв'ю DW.

Під питанням й інші табу. Присутність військ із деяких країн НАТО в Україні тепер здається можливою. Олександр Сирський, головнокомандувач Збройних сил України, заявив, що підписав документи про присутність французьких військових інструкторів. Вони можуть "невдовзі" приїхати, щоб оглянути українські навчальні центри, повідомив генерал у соціальних мережах у понеділок. Сирський розповів про "амбітний проєкт". Він висловив сподівання, що інші партнери наслідуватимуть його приклад. Однак Франція пом'якшила послання: за даними ЗМІ, після заяви Сирського з Парижу лише повідомили, що тема обговорюється, не назвавши деталей.

Відправлення військ в Україну для навчання - це перший можливий сценарій, сказав DW французький експерт із зовнішньої політики Ніколя Тензер: "Франція, можливо, готова зробити це. Думаю, якомога швидше". За його словами, інструкторів можуть скерувати до Львова, Києва чи іншого міста.

Європейські інструктори на заході України?

Інструкторів в Україну може відправити не лише Франція. Польща теж цього не виключає, як і країни Балтії. У лютому Макрон спричинив переполох, ставши першим главою західної держави, який не виключив відправки військ в Україну. Доти це вважалося однією з червоних ліній у війні Росії проти України - як для Москви, так і для Заходу.

На початку травня Макрон повторив свої заяви і дав новий привід для дискусій. Якщо Росії вдасться домогтися прориву на фронті, а Україна попросить ввести війська, президент Франції сказав, що це необхідно буде розглянути. Поки що Зеленський не звертався з таким проханням.   

"У міру просування Росії НАТО розглядає можливість відрядження інструкторів в Україну" - такий заголовок було опубліковано в New York Times у середині травня. За даними видання, це дозволило б уряду в Києві швидше, ніж раніше, навчити терміново необхідних, нещодавно мобілізованих солдатів і направити їх на фронт. Найважливішим обмеженням виглядає наступне: Захід не хоче жодних прямих бойових дій з Росією.

Джахара Матісек вважає, що розгортання інструкторів цілком здійсненне. "Ви могли б легко відправити кілька тисяч західних солдатів до Львова в рамках навчальної місії", - каже військовий експерт. "Європейський союз уже має таку навчальну місію і міг би спрямувати її в Україну", - вважає Матісек, який у квітні виступив співавтором статті в американському журналі Foreign Affairs, що закликає європейців відіграти провідну роль.

Його пропозиція йде ще далі. Західні країни могли б розмістити війська вздовж українського кордону і вглиб країни на правому березі Дніпра, каже Матісек. "Я думаю, це стало б дуже чітким сигналом для (президента Росії) Путіна, що Захід більше не потерпить подальшого територіального захоплення України", - каже Матісек. "Якби європейці пішли на це, то звільнилося б до 20 українських бригад, які можна було б розгорнути ближче до фронту".

Серед експертів є й критики цієї ідеї. Дехто звинувачує Макрона та його прихильників у тому, що вони оголюють європейські розділювальні лінії.  

Обмежена безпольотна зона

Якщо Захід справді відправить війська в Україну, це також означатиме "посилення протиповітряної оборони" для їхнього захисту, каже американський військовий експерт Джахара Матісек. У Німеччині деякі політики та експерти виступають за те, щоб країни НАТО збивали російські безпілотники та ракети над західною Україною зі своєї території.

На початку травня в газеті Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung з'явилася стаття про те, що депутати Бундестагу відкрито виступають за це. Серед них були Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter) з опозиційного ХДС, а також представники правлячих партій - Маркус Фабер (Маrсuѕ Faber) з ВДП, Аґнєшка Бруґґер (Agnieszka Brugger) і Антон Гофрайтер (Anton Hofreiter) від Зелених. Пропозицію було висунуто, серед інших, експертом Мюнхенської конференції з безпеки Ніко Ланґе (Nico Lange). Ідея полягає в тому, щоб такі країни, як Польща, захищали небо над західною Україною на глибину близько 70 кілометрів.

Це буде фактично обмежена безпольотна зона. Канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) виступає проти будь-якої участі НАТО і критикує подібні ідеї. Шольц уже кілька тижнів закликає збільшити поставки систем протиповітряної оборони в Україну. Нещодавно Німеччина відправила ще дві - Patriot і IRIS-T.

Американський експерт Матісек каже, що йому зрозуміла стриманість Німеччини щодо Росії - з історичних причин. Однак, на його думку, ризик ескалації допустимий. Якби західне розгортання залишалося б обмеженим, а російські ракети й безпілотники збивалися тільки над Україною, але не над самою Росією або Білоруссю, то це була б "майже гуманітарна місія", каже Матісек.

Не всі бачать це саме так. Обмежену безпольотну зону, ймовірно, буде особливо важко реалізувати, кажуть спостерігачі на Заході. Досі жоден глава держави з країни НАТО не висловився на її користь. Росія зі свого боку погрожує. На думку Москви, західні солдати в Україні стануть мішенню для російських атак. Кремль виправдовує нещодавні навчання своїх військ із тактичною ядерною зброєю тим, що деякі країни Заходу можуть відправити солдатів в Україну і дозволити Києву атакувати російську територію за допомогою своєї зброї.