Війна і культура: чому Олександр Ткаченко іде у відставку

Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко 21 липня заявив, що подав у відставку "через хвилю непорозуміння щодо важливості культури під час війни". Він наголосив, що культура під час війни важлива. "Це війна не лише за території, а за людей, а люди - це наша пам'ять, історія, мова, творчість попри війну, спадщина та минуле заради майбутнього", - написав Ткаченко у Telegram.

За кілька годин до цього президент України Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля з пропозицією замінити Ткаченка на посаді міністра культури та інформаційної політики. Своє прохання президент аргументував тим, що під час війни бюджетні кошти мають витрачатиcь насамперед на військові потреби. "Музеї, культурні центри, символи, серіали - усе це важливо, але зараз інші пріоритети. Знаходьте позабюджетні кошти. Не державні", - наголосив президент.

Проєкти культури не на часі?

Дискусія про те, що важливіше під час війни - потреби військових чи культурні проєкти, - почалася ще за тиждень до цього. У соцмережах активно обговорювали проєкти, які реалізовувало мінкультури. Зокрема, Ткаченку закидали нераціональне витрачання коштів на заміну радянського герба тризубом на щиті монумента "Батьківщина-мати" у Києві. Цей проєкт вартістю 28 мільйонів гривень, за твердженням міністерства культури, профінансували з коштів донорів.

Також лунала критика щодо фінансування другої черги будівництва Національного музею Голодомору-геноциду в Печерському районі Києва, який почали зводити ще 2008 року і планували добудувати цьогоріч до 90-ї річниці трагедії. На завершення будівництва, за яке відповідає мінкультури, у середині липня Верховна Рада виділила 570 мільйонів гривень, що і викликало обурення. "Музей Голодомору був дуже актуальним проєктом до війни. Однак під час війни він не дасть результату для обороноздатності України. За ці кошти можна купити 20 тисяч дронів і зберегти 10 тисяч життів наших солдат", - заявив львівський волонтер та громадський діяч Святослав Літинський в інтерв'ю телеканалу "Перший західний".

Літинський зареєстрував на сайті українського уряду петицію про обмеження некритичних витрат для зростання обороноздатності країни, у якій просить уряд відкласти такі витрати на час після війни, а вивільнені кошти скерувати на актуальні оборонні потреби. "Одним з критичних напрямків є забезпечення армії дронами, автомобілями, броньованими медичними евакуаторами та іншими необхідними речами (…) Ми ж купуємо барабани та ремонтуємо внутрішньоквартальні дороги чи дитячі майданчики, які не мають критичного значення на даному етапі... І покладаємо постачання критично важливих товарів на плечі волонтерів, а не держави", - ідеться у петиції, під якою станом на 21 липня зібрані необхідні для розгляду 25 тисяч підписів.

Читайте також: Олександр Ткаченко про УПЦ МП, російську мову і держвитрати на культуру

"Ми воюємо за нашу ідентичність, спадщину, мову, літературу і історію"

Ткаченко однак таку думку не поділяє. "Коли міністерство культури зібрало приватні кошти, щоб замінити радянський герб на "Батьківщині-матері" на тризуб, теж виникло запитання, чому міністерство не збирало кошти на дрони. I'm sorry very much, кожен займається своєю справою. Щодо Музею Голодомору, ми маємо завершити його будівництво хоча б в 90-ту річницю цієї трагічної події, яку визнають геноцидом багато парламентів світу", - наголосив Ткаченко в інтерв’ю DW перед тим, як оголосив про свою відставку.

"Ми воюємо за нашу ідентичність, спадщину, мову, літературу і історію. Саме спадщина є відображенням того, за що ми воюємо, бо немає спадщини - немає і людей", - зазначив Ткаченко.

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович виступив на підтримку заміни радянського герба на щиті монумента "Батьківщина-мати" на тризуб та виділення коштів на завершення будівництва Музею Голодомору. "Зміна монумента "Батьківщина-мати" чи нарешті завершення будівництва Музею Голодомору-геноциду - це точно кроки, які віддаляють нас від Москви, роблять нас більш свідомими наших цінностей. І це в жодному разі не можна порівнювати із закупівлею барабанів у сховища, перекладанням плитки за 100 метрів від мерії чи будівництвом нового регіонального стадіону - це просто речі різного порядку", - наголосив Дробович у колонці на "Українській правді".

Читайте також: Коли зникне радянський герб зі щита Батьківщини-матері?

Український історик Роман Кабачій вважає, що суспільний дискурс щодо культури під час війни є зміщенням акценту з необов’язкових витрат місцевої влади, наприклад на перекладання бруківки, на великі культурні проєкти, які формують українські сенси. "Культура є такою ж повноправною сферою, як і всі інші. Сподіваюсь, що виділені Верховною Радою кошти на закінчення будівництва Музею Голодомору будуть використані саме з цією метою. Щойно закінчився організований військовим Сергієм Гнезділовим перший "ВиделкаFEST" у Вилковому на Одещині. Він є прямим доказом того, що війна не може перекреслювати ритм культурного життя", - пояснив Кабачій DW.

Попит на серіали під час війни зростає?

Однак кульмінацією дискусій щодо пріоритетності видатків на культуру і звинувачень на адресу мінкультури стало те, що відомство під керівництвом  Ткаченка запланувало витратити 33 мільйони гривень на зйомки серіалу "СМТ Інгулець". За інформацією "Детектор.Медіа", в основі сюжету серіалу - історія двох друзів, які тікають з-під обстрілів у Харкові і опиняються на Кіровоградщині в смт Інгулець. Там всім керує фермер Олексій Паровоз на прізвисько "Батя".

І саме на це відреагував народний депутат від опозиційної фракції "Європейська солідарність" Володимир Ар'єв, який написав у Facebook, що за прототипом "Баті" вгадується реальний аграрій Олександр Поворознюк та власник футбольного клубу "Інгулець". "А військовим, яким влада не закупила дрони, тепловізори, яким не вистачає боєприпасів, потім цілком можуть закупити телевізори - для перегляду нового "шедевра", - зіронізував Ар'єв.

Читайте також: "Мавка" у Німеччині: як Disney, але з України

Загалом мінкульт, за його власними даними, запланував профінансувати виробництво українських кінострічок та серіалів на 150 мільйонів гривень. На сайті відомства зазначається, що станом на 19 липня укладено 17 договорів з переможцями конкурсу, у якому загалом перемогли 53 проєкти сучасної тематики від 32-х українських виробників. "Під час війни виробництво актуального українського аудіовізуального контенту різних жанрів - це питання національної інформаційної та культурної безпеки. Адже з початком повномасштабного вторгнення РФ кіносеріальне виробництво зупинилось і майже не відновилось. Водночас запит на сучасний кіносеріальний контент різних жанрів залишається високим і зростає", - ідеться у повідомленні мінкульту.

Зважаючи на це, фракція "Європейська солідарність" у парламенті зажадала негайної відставки Ткаченка, закинувши йому, що переможцями конкурсу з виробництва кінофільмів за кошти держбюджету стали компанії, які були пов'язані з Росією. "Переможцями стали компанії ТОВ "Український продакшн ХАБ" та ТОВ "КС Продакшн". Їх засновники завжди працювали на російський ринок, в російських проєктах на проросійську аудиторію. І зараз знову отримують від мінкульту мільйони", - написала у Facebook членкиня фракції Ірина Геращенко. Вона назвала це "найогиднішим дерибаном під час війни".

Вимога відставки Ткаченка лунає не вперше

Варто нагадати, що скандали навколо Ткаченка виникали і раніше. Восени 2021 року Ткаченко писав заяву про відставку на тлі рішення уряду про відокремлення Держкіно від міністерства культури та інформполітики. Тоді в парламенті його просили не йти і заяву спочатку не зареєстрували. Зрештою, Ткаченко передумав і залишився міністром.

У березні цього року на сайті Кабінету міністрів зареєстрували петицію про звільнення Ткаченка з посади очільника мінкульту, і на початку червня вона набрала необхідну для розгляду кількість голосів. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль відповів на неї і заявив тоді, що для звільнення міністра немає підстав.

"Зараз підстави є. Цей резонансний скандал з серіалом став останньою краплею суспільного роздратування. А Зеленський - це дзеркало суспільних настроїв. Попри те, що він добре знайомий з Ткаченком і до президенства з ним працював, зараз він виходить з логіки - "ти мені друг, втім зараз так не можна", бо нині люди живуть емоцією війни, і цю емоцію поділяє президент. Тому питання Ткаченка політично вже вирішено", - прокоментував DW політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

За його словами, попри те, що міністр є лише виконавцем проєктів культури, зокрема добудови Музею Голодомору чи зміни символу на щиті монументу "Батьківщина-мати", на відбір до фінансування кінофільмів він мав вплив. "Український бюджет фінансується міжнародними партнерами України, і вони забороняють використання їхніх коштів на воєнні потреби, надаючи їх лише на гуманітарні проєкти і соціальні видатки. Тому гроші з культури не можна використати на дрони. Однак з серіалами Ткаченко трохи перетиснув. Там простежуються його зв’язки з телеканалами та колишніми колегами по цеху. Це роздратувало суспільство і Зеленського", - зазначив Фесенко.