Військовий облік: міноборони розробляє онлайн-процедуру

Упродовж 2022 року генеральний штаб Збройних сил України (ЗСУ) розробить низку документів, аби зробити процес військового обліку "зручним і зрозумілим", заявила заступниця міністра оборони Ганна Маляр у вівторок, 28 грудня. Вона зазначила, що в міністерстві працюють над переведенням процедури постановки на військовий облік в онлайн-формат.

Також заступниця очільника міноборони зазначила, що військовий облік жінок є не мобілізацією, а радше вдосконаленням системи військового обліку згідно зі змінами до законодавства, ухваленими парламентом у березні цьогоріч. Маляр наголосила, що відвідати територіальні центри комплектування жінки зможуть протягом усього 2022 року, поки триватиме оновлення системи військового обліку.

Як жінкам стати на військовий облік?

Наказ міноборони про розширення переліку спеціальностей, представниці яких є військовозобов'язаними і мають стати на військовий облік, набув чинності 17 грудня. Перелік охоплює 35 фахових напрямків, до яких можна віднести десятки окремих спеціальностей: від будівництва, готельно-ресторанної справи та юриспруденції до психології, журналістики, музичного мистецтва та бібліотекарської справи. Нововведення можуть стосуватися десятків тисяч українських жінок.

Читайте також: Військовий облік для жінок в Україні: непродумані новації?

Як роз'яснили в міноборони, протягом 2022 року жінки з розширеного переліку професій повинні написати заяву до місцевого військового комісаріату та принести перелік документів для реєстрації на облік. Серед необхідних документів - копії та оригінали паспорту, ідентифікаційного коду, а також свідоцтв про одруження, народження дітей і закінчення навчання, довідки з роботи. Якщо начальник територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військомату - Ред.) вирішить, що жінка підлягає військовому обліку її направлять на проходження медкомісії. Військовий обов'язок стосується жінок віком 18-60 років, зокрема й жінок з дітьми.

За ухилення від взяття на військовий облік закон передбачає адміністративну відповідальність: якщо це сталося вперше, то штраф становитиме 510-850 гривень, якщо повторно або у особливий період - 850-1700 гривень. Передбачене покарання і для керівників підприємств чи організацій, які сприятимуть ухильницям чи ігноруватимуть ситуацію: у такому випадку їх може чекати штраф у розмірі від 5100 до 8500 гривень.