1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Військова хунта в М'янмі подовжила надзвичайний стан

Олена Губар
1 серпня 2021 р.

Військові, що захопили владу у М'янмі, на два роки продовжили режим надзвичайного стану і оголосили тимчасовим прем'єр-міністром країни головнокомандувача збройними силами.

https://p.dw.com/p/3yOMJ
Генерал Мін Аун Хлайн
Генерал Мін Аун ХлайнФото: AP/picture alliance

Через шість місяців після військового перевороту в М'янмі лідер хунти, що захопила у країні владу, головнокомандувач збройними силами генерал Мін Аун Хлайн заявив про продовження режиму надзвичайного стану на два роки - до серпня 2023-го року. Про це він повідомив в телезверненні у неділю, 1 серпня.

Нові загальні вибори, зазначив він, будуть проведені тільки в другій половині 2023 року. "Обіцяю, що вибори гарантовано відбудуться за участю кількох партій", - додав лідер хунти. В окремо поширеній заяві повідомляється про створення "тимчасового уряду" і призначення Мін Аун Хлайна прем'єр-міністром країни.

Того  ж дня в М'янмі пройшли невеликі демонстрації, пише агенція AFP. Зокрема, в місті Калай на півночі країни протестувальники тримали банер з написом "Сила для революції". У промисловому мегаполісі Янгон противники хунти провели ходу зі смолоскипами.

Під час протесту проти військової хунти у М'янмі
Під час протесту проти військової хунти у М'янміФото: STR/AFP

Військовий переворот в М'янмі

З 1962 року протягом декількох десятиліть формою правління в М'янмі була військова диктатура. Демократичні перетворення в країні почалися в 2011 році. У листопаді 2020 року на виборах з великою перевагою перемогла Національна ліга за демократію лауреатки Нобелівської премії миру Аун Сан Су Чжі. Представники збройних сил заявили про фальсифікацію результатів голосування.

1 лютого 2021 року військові М'янми захопили владу, оголосивши про введення надзвичайного стану строком на один рік. 75-річна Аун Сан Су Чжі і багато інших політиків відтоді перебувають під арештом. У республіці не припиняються масові протести проти путчистів. За даними правозахисників, під час протестів загинули понад 900 осіб, понад 6 тисяч були затримані.