Західні аналітики про активність військ РФ

Експерти та військові активно обговорюють повідомлення ЗМІ про концентрацію російських військових поблизу українського кордону. Ситуація розвивається за висхідною: інформація про активність російської армії поблизу кордону з Україною 30 жовтня з'явилася у Washington Post. У публікації йшлося про те, що нібито останнім часом у соцмережах розміщують відеоролики, які показують пересування російської військової техніки.

Далі, виходячи з аналізу супутникових знімків, експерт вашингтонського Центру військово-морського аналізу (CNA) Майкл Кофман написав, що російська 41-а загальновійськова армія після завершення російсько-білоруських навчань у вересні не повернулася до місця своєї дислокації, а зайняла позиції біля кордону з Україною.

1 листопада онлайн-ресурс Politico опублікував супутникові знімки району біля населеного пункту Єльня в Смоленській області (межує з Білоруссю, але не з Україною. - Ред.), які, можливо, підтверджують інформацію про активність російської армії в цьому районі.

У Пентагоні тоді заявили, що спостерігають за подіями. Водночас, у міноборони України спочатку спростували стягування Росією додаткових військ до своїх кордонів, але вже незабаром змінили оперативну оцінку ситуації. У військовому відомстві пояснили, що на кордоні з Україною, а також на непідконтрольних Києву територіях зосереджено російські військові угруповання загальною чисельністю близько 90 тисяч з метою, як сказано у заяві, "підтримання напруги в регіоні". При цьому не уточнювалася кількість можливих новоприбулих підрозділів ЗС Росії.

Про перебування великого військового контингенту в районі російсько-українського кордону в середу, 3 листопада, на форумі з питань безпеки Aspen повідомив голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі. "Що це означає? Ми ще не знаємо, передчасно говорити", - наголосив він.

Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков, у свою чергу, пояснив, що "Росія зберігає військову присутність на своїй території там, де вважає це необхідною". Водночас у МЗС РФ заявили, що повідомлення ЗМІ про стягування військ до кордону з Україною "не відповідають дійсності". Чи слід очікувати на новий виток ескалації? DW розпитала західних оглядачів.

"Туман невідомості" навколо активності військ РФ

Останніми тижнями на тлі стагнуючого дипломатичного процесу щодо врегулювання кризи на Донбасі, ситуація там помітно загострилася. Так, упродовж вересня та жовтня як з боку офіційного Києва, так і від представників проросійських сепаратистських утворень лунали взаємні звинувачення у порушенні режиму припинення вогню. У спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ, яка також опинилася у центрі уваги після нетривалого блокування її роботи у Донецьку, підтвердили, що кількість обстрілів у порівнянні зі серпнем у перші тижні вересня збільшилась на третину. Чергове загострення намітилося наприкінці жовтня - після застосування ЗС України придбаного у Туреччини ударного дрону Bayraktar для знищення гаубиці сил "ДНР". Тим часом мінські угоди забороняють використання дронів сторонами конфлікту. У МЗС ФРН висловили стурбованість.

На думку британського відставного підполковника, колишнього радника міноборони України Глена Гранта, ситуація зі скупченням російських військ, що розвивається останніми тижнями, відрізняється від ескалації, що мала місце в квітні нинішнього року. Якщо навесні це були маневри, каже Грант, то зараз Росія, послуговуючись військовою термінологією, напускає "туман невідомості" навколо її подальших тактичних планів. "Минулого разу точно йшлося про перевірку реакції України та ідентифікацію її можливих слабких місць, перевірку логістики. Сьогодні ж, поки ми не побачимо конкретних дій, важко судити про те, чи є концентрація військ частиною крупного плану чи черговими маневрами", - зазначив він у розмові з DW.

У свою чергу, експерт Бельгійського королівського інституту міжнародних відносин (EGMONT), у минулому голова представництва Єврокомісії в Росії Марк Франко звертає особливу увагу на політико-дипломатичний аспект. Франко нагадав про нещодавній обмін дипломатичними "шпильками" між Росією та НАТО - закриття представництва РФ при штаб-квартирі НАТО в Брюсселі та бюро НАТО в Москві, а також низку заяв російських політиків, незадоволених зближенням України з НАТО. Так, 11 жовтня газета "Коммерсантъ" опублікувала статтю заступника голови Ради Безпеки РФ Дмитра Медведєва з різкою критикою української влади. Далі президент Росії Володимир Путін, виступаючи на Валдайському форумі, висловив занепокоєння "воєнним освоєнням України з боку НАТО". Про те, що членство Києва в альянсі "загрожує національним інтересам Росії й може підштовхнути її до активних заходів", говорив в ефірі телеканалу France 5 і Дмитро Пєсков.

Виходячи з цієї риторики, Франко розцінює можливу активність російських військ на кордоні з Україною як спробу надіслати певний сигнал Києву і НАТО: "Я схильний пов'язувати це з недавніми контактами міністра оборони США і президента Джо Байдена з українськими колегами і темою вступу України у НАТО, яка знову витає в повітрі".

Читайте також: Росія погрожує "заходами у відповідь" у разі вступу України до НАТО

Широкий міжнародний контекст

Втім, опитані DW експерти схильні також розглядати ситуацію на російсько-українському кордоні не лише у контексті відносин двох країн, а й у ширшому міжнародному контексті. Для Росії це сприятливий момент, враховуючи ситуацію навколо Тайваню, каже Грант: "Весь інтерес США, а також Великобританії, спрямований зараз на Азійсько-Тихоокеанський регіон. І чим сильніше лунають китайські погрози на адресу Тайваню, тим слабшою може бути відповідь Заходу у випадку загострення (на сході України - Ред.)".

Марк Франко, у свою чергу, також простежує паралелі з напруженістю навколо Тайваню та зазначає, що "з геополітичної точки зору вже можна спрогнозувати певні наслідки ситуації - зближення Росії та Китаю" на тлі посилення політики США щодо обох країн.

Читайте також: Коментар: Після "розлучення" з НАТО Путін підніме градус напруженості

Чи дійде до військової ескалації?

Чи варто побоюватися можливої ​​ескалації конфлікту? Американський генерал Марк Міллі під час виступу на форумі Aspen зазначив, що наразі військові США у пересуваннях на російській стороні поблизу кордонів з Україною не побачили нічого "відкрито агресивного".

У свою чергу, Марк Франко також вважає, що йдеться, образно кажучи, про "гру м'язами" та "війну нервів". "Не думаю, що Росія діятиме нерозумно, розширюючи вже існуючий конфлікт, скоріше це гра", - вказує Франко.

Водночас Глен Грант, військовий із 37-річним досвідом служби у Збройних силах Великобританії, навпаки, не відкидає сценарію загострення ситуації. Він закликає Україну та країни Заходу, враховуючи неоднозначність обстановки, не втрачати пильність. "Серед українських військових побутує думка, що для вторгнення Росія потребує більшого військового контингенту, аніж те, що зосереджено на кордоні. Вважаю, що це помилкова оцінка того, наскільки швидко можуть розвиватися події. Будь-які швидкі рухи завжди заскочують сторону, що обороняється, зненацька", - попереджає Грант і каже, що для підтримки України країнам Заходу слід активніше використовувати інструментарій економічного впливу на Кремль.