Зима під час війни: як українці готують оселі до холодів
14 вересня 2022 р.Ще одним викликом для українців, які сьомий місяць протистоять повномасштабній агресії РФ, є холоди. Влада України неодноразово попереджала населення, що нинішній опалювальний сезон стане найскладнішим за всю історію України через можливі атаки РФ на критичну інфраструктуру.
У Києві запевняють - підготовка до холодів триває та наразі виконана на понад 80 відсотків. Однак через потребу економити газ подачу тепла в будинки цього року можуть розпочати пізніше та закінчити раніше, попередив глава правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко. Він також не виключив, що температура в приміщенні може становити 17-18 градусів, що є нижчим за норму, і закликав українців готуватися до холодів.
Готувати "сани" до зими українці почали ще влітку. Так, у липні в найбільшому українському онлайн-ритейлері Rozetka зафіксували зростання попиту на електрообігрівачі в 20 разів. Крім того, тоді ж українці в 13 разів більше купували такі товари обігріву, як електропростирадла та електроковдри.
Читайте також: Опалювальний сезон в умовах війни. До чого готуватися українцям?
Ще до попереджень влади облаштовувати свою дачу до зими почала мешканка однієї зі столичних багатоповерхівок Олена Буран. Разом з сином та батьком жінка пережила окупацію РФ Київщини на дачі в селищі Клавдієво-Тарасове Бучанського району. Тоді, як розповідає Олена, вона усвідомила, що їхній будинок не пристосований до морозів та одразу після звільнення Київщини почала виправляти ситуацію - утеплила хату, встановила на даху сонячну батарею та підготувала запас дров для печі.
"Обговорення підготовки до зими з сусідами в Києві далі розмов не просунулося, тож я вирішила діяти. Під час окупації ми мали на дачі генератор, але без палива він абсолютно безпорадний, а сонячна батарея дозволяє бути повністю автономними. Якщо в Києві не буде світла, опалення, то переберемося сюди. Маю надію на краще, але готуюся до найгіршого", - каже у розмові з DW Олена Буран.
Приватний сектор обирає генератори
Отримавши досвід відсутності комунікацій через бойові дії, озброїтися генератором на прийдешню зиму вирішила мешканка Ірпеня Наталя Котлярова. Жінка вже десять років проживає у приватному будинку, однак каже, що потреба встановити альтернативне джерело електроенергії виникла лише через війну.
За її словами, багато власників приватних будинків в Ірпені зараз вдаються до купівлі буржуйки, інвертора або ж генератора. Окрім нього, родина розмірковує також про встановлення сонячної батареї як додаткового джерела енергії "для перестраховки".
Більш ретельно цього року готувалися до зими і батьки Владислава Онищенка - власники приватного будинку в Броварах. За словами чоловіка, війна стала для них поштовхом придбати генератор, електрообігрівачі та електроплиту на випадок, якщо припинять постачання газу. Хоча минулі роки вони вже стикалися з проблемами в енергопостачанні, купувати генератор не наважувалися, адже така покупка є значним навантаженням на бюджет.
"Якби не війна, ми б так і не купили. Але є побоювання, що електрику можуть перебити, а якось готувати їсти треба. Ми обрали досить економний, який на 20 літрах палива може повністю забезпечувати частину оселі електрикою протягом трьох днів. Якщо до нього підключати лише котел та плиту, він працюватиме дуже довго", - пояснює DW Владислав.
Багатоповерхівки облаштовують "центри обігріву"
На відміну від власників приватних будинків мешканці багатоповерхівок обмежені в підготовці до можливих перебоїв в комунікаціях. Встановити генератор в кожній квартирі - дорого та непрактично, а утеплювати будинок дозволено лише за згоди та участі власників всіх квартир.
Готуючись до зими, мешканці трьох будинків в Дарницькому районі Києва, які об'єднані в один житлово-будівельний кооператив, вдалися до облаштування центрів обігріву, здатних вмістити до 30 людей. Їх оснащують буржуйкою, трубу від якої виведуть назовні, запасом деревини, електропилкою, вогнегасниками, ємностями з водою, генератором та запасом палива на випадок, якщо електромережа не витримає навантаження або ж РФ атакує місцеву ТЕЦ.
Генератор не забезпечить весь будинок електрикою, втім зможе покрити потреби людей в зарядці гаджетів, ліхтариків чи інших пристроях, пояснює в розмові з DW глава правління ЖБК "Ромашка-2" Валерій Пиндик.
"У разі відключення багатоповерхівок від тепла та світла, усі мешканці не зможуть виїхати в села чи приватний сектор. Тож ми маємо дати їм можливість зігрітися та приготувати їжу, якщо не буде центральних комунікацій", - каже глава правління.
Читайте також: Ремонт "Північного потоку": Росія хоче змусити німців мерзнути?
Від ідеї закупати дрова мешканці відмовилися через їх високу вартість, натомість підготували паливо для пічки власними силами з запасів деревини та її залишків від ремонтів. Крім того, в будинках утеплили всю мережу труб, аби мінімізувати втрату тепла під час транспортування теплоносія до квартир.
Перевірка і оновлення електрощитових
Завчасно подумали про енергоефективність оселі і мешканці іншої багатоповерхівки в столичному мікрорайоні Осокорки. Ще минулого року вони домоглися встановлення індивідуального теплового пункту (ІТП), який працює від електрики та підігріває воду, що централізовано поступає в будинок, перш ніж подати її в квартири.
У такий спосіб, як розповів DW мешканець будинку Євген Храбров, вдається підвищити температуру в оселях. Однак у разі відключення електроенергії ІТП буде неефективним. Тоді, на думку Храброва, в багатоповерхівці можна розраховувати лише на буржуйки. "Але дрова в дефіциті та страшно дорогі", - нарікає киянин.
Мешканка столичного мікрорайону Нивки Наталя Коптєнкова сподівається, що довготривалого відключення енергопостачання в Києві не буде. Однак до попереджень про можливі проблеми з опаленням ставиться серйозно. Аби електромережа будинку витримала навантаження через обігрівачі, жінка з сусідами зробила капітальний ремонт обладнання електрощитової, на який вони не могли зважитися декілька років через бюрократію в отриманні фінансування від міста. Цього ж року все зробили своїми силами.
"У будинку живуть люди з різними доходами, тож вирішили, що всі внески абсолютно добровільні. 43 з 90 квартир скинулися по 200-1000 гривень і у такий спосіб зібрали 20 тисяч гривень, чого вистачило на капітальний ремонт щитової", - розповідає Коптєнкова.
Оренда будинку з пічкою на зиму
Тим часом в багатоповерхівці мешканки Святошинського району Києва Людмили Кожухалової сусіди не обговорюють можливі способи пережити зиму. Тож у разі виникнення проблем з комунікаціями родина жінки домовилася з друзями орендувати приватний будинок в передмісті столиці із можливістю обігріватися пічкою.
Переїжджати в приватний сектор або ж більш безпечні регіони України чи закордон на зиму радить сусідам і глава харківського ОСББ "Альма центр" Юлія Самойлова. Нещодавня атака РФ на місцеву ТЕЦ, яка призвела до блекауту Харкова, продемонструвала - мешканці багатоповерхівок безпорадні перед відключенням енергопостачання. За словами Самойлової, сусіди обговорювали встановлення портативного котла в підвалі будинку, втім зрештою відмовилися від ідеї.
"Стоквартирний будинок нереально обігріти портативним котлом, а коштує він дуже дорого", - нарікає глава ОСББ та сподівається, що їм вдасться пережити цю зиму завдяки утепленню будинку, відремонтованій електромережі та газовим плитам. Однак про всяк випадок родина Самойлової закупила дрова на дачу та реставрувала столітню пічку.