Вакцинація: чому українці не хочуть робити щеплення
9 грудня 2020 р.
Великобританія цього тижня почала масову вакцинацію своїх громадян від COVID-19 вакциною, розробленою компаніями BioNTech та Pfizer. В Україні лише готуються до вакцинальної кампанії. Як повідомив міністр охорони здоров'я України Максим Степанов, Глобальний альянс із вакцин та імунізації отримав від України першу частину заявки на отримання вакцини від COVID-19 з Фонду глобального доступу до вакцин COVID-19 (COVAX).
Читайте також: Щеплення від коронавірусу: чи буде воно обов'язкове для всіх у ЄС?
Другу частину заявки країна має подати 14 грудня. "Ми склали графіки вакцинації. Ми розклали всіх людей по пріоритетах. Вважаємо, що пріоритетними групами населення повинні бути люди, які входять до групи ризику… це наші медики, наші освітяни, працівники Нацполіції та група ризику за віком та станом здоров'я - люди, які мають супутні захворювання, а також старші 60 років", - сказав Степанов на брифінгу в Києві у вівторок, 8 грудня. Україна розраховує безкоштовно отримати вакцину від COVID-19 в рамках COVAX для вакцинації пріоритетних категорій своїх громадян.
Половина українців не хоче щеплень
Та як свідчать дані опитування соціологічної групи "Рейтинг", проведеного наприкінці листопада, 40 відсотків українців не хочуть робити щеплення від COVID-19, навіть якщо вакцина буде безкоштовною. А якщо врахувати й тих, хто не готовий робити щеплення, якщо за нього доведеться платити, то частка незгодних становить 57 відсотків. Чому попри явну небезпеку, більшість громадян України не готова вакцинуватися від коронавірус?
Доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії післядипломної освіти імені Щупика Федір Лапій вказує на те, що у людей існують перестороги щодо безпеки нового типу вакцини від COVID-19. Зокрема, протестовні вакцини - компаній Pfizer/BioNTech та Moderna - створені на основі матричної РНК, що містять фрагмент генетичного коду вірусу, який викликає у людини імунологічну відповідь. "РНК раніше не використовували для вакцинації. Тому більшість людей займають вичікувальну позицію: мовляв, хай роблять інші, а ми поки подивимося, що з того вийде", - зауважує Лапій.
Антивакцинальні настрої з 2000-х
Ворожі до щеплень настрої в Україні поширені вже не перший рік. Як відзначає керівник експертної групи з імунопрофілактики міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України Сергій Литовка, найбільш критично налаштовані до щеплень українці були у 2006-2008 році. За його словами, в ці роки в деяких регіонах середній рівень вакцинації за затвердженим МОЗ календарем щеплень становив 30-35 відсотків, коли для формування колективного імунітету щепленими мають бути не менше 90 відсотків населення країни.
Читайте також: Ляшко: До початку лютого Україна буде готова до вакцинації від коронавірусу
"Через конкуренцію на фармринку в Україні в цей час проводилася дуже потужна антивакцинальна кампанія. Конкуренти звинувачували один одного у виробництві неякісних вакцин, що підігрівалося ЗМІ. Як результат - батьки почали відмовлятися від щеплень для свої дітей, купували липові довідки про щеплення тощо", - згадує Литовка. Він вказує, що пізніше це стало причиною масового спалаху кору в Україні і нині МОЗ не виключає, що найближчі роки може відбутися спалах дифтерії. "Через таку інформаційну антикампанію люди взагалі перестали довіряти вакцинації і стигматизують її. І це реальна проблема. Адже зараз маємо явну небезпеку - епідемію COVID-19, люди помирають, а вакцинуватися більшість все одно не хоче", - каже керівник експертної групи з імунопрофілактики МОЗ.
Законодавчі ініціативи влади
Група депутатів з різних фракцій Верховної Ради навіть внесла на розгляд законопроєкт "Про систему громадського здоров'я", який пропонує запровадити в Україні презумпцію згоди на вакцинацію. А батьки, які відмовляються вакцинувати дитину, повинні будуть написати заяву про відмову. В такому випадку відповідальність за відмову від вакцинації буде покладена виключно на батьків. Вони повинні ознайомитися зі всіма ризиками, які існують від того, що дитина не була щеплена. Окрім цього, раніше депутат від фракції "Слуга народу" Євген Шевченко пропонував зобов'язати роботодавців не допускати до роботи осіб, які ухиляються від обов'язкової вакцинації.
Читайте також: Яку вакцину від коронавірусу зареєструють у ЄС першою і як її розподілятимуть
Ці ініціативи викликали нову хвилю незадоволення у частині суспільства та посилили антивакцинальні настрої. Тому розгляд одного із законопроєктів відклали, а інший відкликали. А на сайті президента набирає популярності петиція про незгоду з обов'язковою вакцинацією та презумпцією згоди на щеплення. На момент написання матеріалу її підписало більше 22 тисяч українців з необхідних для розгляду 25 тисяч. "Аби людина добровільно йшла на щеплення і не мала таких антивакцинальних настроїв, потрібні повноцінний доступ до інформації і критичне мислення. У нас Конституція дає право вибору щодо свого здоров'я. Це нормально у демократичному суспільстві, але не потрібно демократію перетворювати на охлократію, яка ставитиме під загрозу життя інших", - вважає Сергій Литовка.
Медики - серед скептиків
Громадська організація "Батьки за вакцинацію" провела інтернет- на телефонне опитування у сільській місцевості на всій території України за виключенням окупованих територій. Воно виявило, що більше 70 відсотків українців у питаннях вакцинації орієнтується саме на думку свого сімейного лікаря чи педіатра. Натомість, громадські діячі визнають, що саме ці лікарі частіше за все і відмовляють людей від щеплень. "Ми не дооцінюємо цей канал поширення інформації. Звичайно це робиться не через погані намірами, а просто через брак поінформованості щодо вакцинації, зокрема медперсоналу первинної ланки, медсестер в кабінеті щеплень тощо", - зазначає представниця ГО Батьки за вакцинацію" Марія Калмикова.. Вона вважає, що повертати довіру українців до вакцинації потрібно саме через сімейних лікарів та педіатрів. Саме тому інформаційні кампанії та зусилля МОЗ мають бути зосереджені на підвищення кваліфікації медичних працівників. "Я лікар, то робіть як я кажу зараз не достатньо для пацієнта. Багато з них мають серйозні запитання щодо вакцинації, і саме лікарі повинні кваліфіковано на них відповідати з обґрунтуванням та фактами саме з доказової медицини", - переконана Калмикова.
Федір Лапій підтверджує тенденцію стигматизації вакцинації саме медпрацівниками. На його переконання, це обумовлене браком знань про сучасні вакцини та їхню безпеку. Він вказує на те, що низька поінформованість медперсоналу може зіграти вирішальну роль у вакцинальній кампанії від COVID-19. Адже саме медиків український уряд хоче вакцинувати від коронавірусу в першу чергу. "Страхи і своє ставлення до вакцинації медики можуть транслювати на пацієнтів. Тому в першу чергу треба працювати з медиками, аби змінити ставлення до щеплення від COVID-19", - вважає Лапій.