Український транзит: "Газпром" проти "Нафтогазу" та Австрії
13 липня 2023 р.
Погрози Росії відключити європейським клієнтам газ стали вже настільки звичною справою, що в Євросоюзі мало хто звернув увагу на загострення конфлікту довкола транзиту російського газу через Україну. Цього разу РФ загрожує ввести санкції проти держкомпанії "Нафтогаз України", що автоматично означало б перекриття головного з двох каналів трубопровідних поставок "Газпрому", що залишилися в ЄС.
Внаслідок цього російська держкомпанія може втратити останнього великого клієнта в Європі - Австрію, а ця країна, у свою чергу, втратить важливе для неї джерело енергії. Останні дії та заяви австрійської напівдержавної нафтогазової компанії OMVсвідчать, що вона не хотіла б такого розвитку подій, але все ж таки готується до такого варіанту. Тим більше, що на прискореній відмові від імпорту газу з Росії наполягає уряд у Відні.
Читайте також: Як дружба Райнера Зеле з "Газпромом" ввела Австрію у залежність від Росії
Останні два маршрути постачання російського газу до ЄС
Для розуміння всієї цієї вельми специфічної ситуації слід насамперед усвідомити, що, незважаючи на вторгнення Росії в Україну, транзит газу з РФ до ЄС українською територією триває. Здається, Київ так і не перекрив його (як і транзит нафти південною гілкою нафтопроводу "Дружба") тому, що, з одного боку, не хоче посилювати енергетичні проблеми низки країн ЄС, які досі ще сильно залежать від імпорту палива з Росії. З іншого боку - тому що не хоче порушувати чинний до кінця 2024 року п'ятирічний договір про транзит російського газу через Україну, оскільки це може спричинити судові позови та дорогі штрафи.
Цими ж міркуваннями, мабуть, досі керувався й "Газпром". До того ж, російському держконцерну потрібен цей маршрут, щоб після втрати найбільших експортних ринків у ЄС заробляти хоч якісь гроші в Європі. При цьому слід розуміти: втрата найважливіших європейських покупців, перш за все Німеччини, сталася з вини Москви, а не Брюсселя, який жодних санкцій проти російського газу не запроваджував.
А от Кремль, явно маючи за мету на тлі війни в Україні тиснути на Німеччину та інші європейські країни, що на той момент залежали від російського газу, ще навесні 2022 року під приводом дискримінаційних дій з боку польської влади ввів санкції проти газопроводу "Ямал - Європа”, що йде через Польщу у ФРН. Потім, 31 серпня, "Газпром" під приводом проблем з турбіною Siemens повністю зупинив постачання "Північним потоком" (диверсія, що остаточно зруйнувала цей газопровід і одну нитку непрацюючого "Північного потоку - 2", сталася майже за місяць - 26 вересня).
У результаті у "Газпрому" залишились лише два маршрути для постачання газу на його колись основний експортний ринок - до ЄС. Це прокладена в кінці 2019 року друга нитка "Турецького потоку" потужністю менше 16 млрд кубометрів на рік, продовження якої під назвою "Балканський потік" йде через Болгарію та Сербію до Угорщини. І традиційний, дуже потужний ще з радянських часів, український транзитний маршрут.
Читайте також: $5 млрд за майно "Нафтогазу" у Криму: що треба знати про рішення Гааги
Москва загрожує запровадити санкції проти "Нафтогазу"
"Газпром", підписуючи у грудні 2019 року вже згаданий п'ятирічний договір, зобов'язався у 2021-2024 роках щорічно прокачувати через Україну 40 млрд кубометрів. Цей маршрут забезпечує постачання російського палива через Словаччину до австрійського газового хабу в Баумгартені. Там законтрактовані обсяги десятиліттями передавалися імпортерам газу з Австрії, ФРН, Італії, Чехії, Словенії та інших країн.
Навколо цього договору, за яким нині живиться переважно Австрія (але вже не Німеччина), і визріває конфлікт. Якщо "Нафтогаз" продовжить спроби вести арбітражні тяганини з "Газпромом", заявив журналістам 6 липня голова концерну Олексій Міллер, то "це може призвести до введення санкцій Російською Федерацією. Тоді вже будь-які справи російських компаній із "Нафтогазом" будуть просто неможливі".
Іншими словами, це був би кінець українського транзиту. Через добу запровадження санкцій проти української компанії не виключив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков: "Звичайно, ми не дозволимо обмежувати наші інтереси, інтереси нашої компанії".
Читайте також:Транзит із присмаком корупції. Слабкі місця газової угоди
Суперечка навколо "Суджі" та "Сохранівки"
Суть конфлікту полягає в тому, що у п'ятирічному договорі прописано: "Газпром" зобов'язаний оплачувати українській компанії в повному обсязі послуги за транзит 40 млрд кубометрів газу навіть у тому випадку, якщо насправді він прокачає менше. А з 2022 року російський держконцерн прокачує цим маршрутом не просто менше, а істотно менше: замість 109,5 млн кубометрів на добу найчастіше приблизно 42 млн кубометрів.
Проте російський концерн відмовляється покривати різницю, посилаючись на те, що українська сторона з травня 2022 року не приймає більше газу, який раніше йшов через газовимірювальну станцію (ГВС) "Сохранівка", і з того часу здійснює транзит тільки тих обсягів, які надходять через ГВС "Суджа" в Курській області. Аргумент української сторони: маршрут через "Сохранівку" пролягає так званою "Луганською народною республікою", і в умовах бойових дій Київ не має можливості забезпечувати його експлуатацію. Тому російській стороні було запропоновано збільшити прокачування через Суджу, але вона стверджує, що це технічно неможливо.
Раніше через "Сохранівку" йшла приблизно третина транзиту до Європи, втім "Газпром" скоротив постачання українським маршрутом приблизно на дві третини. Українська сторона вважає, що конфліктну ситуацію слід розглянути в арбітражному суді.
Читайте також: Як ФРН житиме без газу з Росії наступної зими і далі?
Олексій Міллер: Арбітраж нелегітимний і не має сенсу
Однак "Газпром" стверджує, що "в умовах антиросійських санкцій і хвилі русофобії, що піднялася Європою, він фактично втратив своє фундаментальне право на захист". Про це Олексій Міллер заявив у згаданій бесіді з журналістами 6 липня і задався риторичними запитаннями: "Чи можна розраховувати на справедливий та неупереджений розгляд суперечки в Швейцарії, яка приєдналася до антиросійських санкцій? Чи може бути нейтральним право Швеції, яка прагне в НАТО?".
Відповідь Міллера, а отже й Москви: "Арбітражний розгляд нелегітимний і участь в процесі безглузда". Звідси висновок: якщо "Нафтогаз" і надалі наполягатиме на розгляді своїх багатомільярдних позовів, Росія повністю зупинить український транзит, навіть якщо це призведе до зриву контрактних зобов'язань перед таким великим покупцем російського газу, як Австрія. Адже потужності "Балканського потоку" для постачання на австрійський ринок через Угорщину обмежені.
Читайте також: Корупція - інструмент зовнішньої політики Кремля: дослідження TI
Україна не продовжуватиме договір про транзит
Однак такий розвиток подій не застане зненацька австрійську компанію OMV: у найстарішого західноєвропейського імпортера газу з СРСР, а потім і з РФ був час підготуватися. "Ми не отримуємо того, що обумовлено в контрактах, - ще 2 лютого 2023 року повідомив журналістам її фінансовий директор Райнгард Флорей (Reinhard Florey). - "Газпром", як і раніше, нічого не постачає до Німеччини, а постачання в Австрію дуже сильно коливаються" . Торік, уточнив він, Австрія отримувала часом лише 30% обумовлених обсягів і навіть менше.
Більше того, OMV вже готується до того, що за півтора року транзит російського газу через Україну і так зупиниться. Адже "Нафтогаз" не збирається продовжувати п'ятирічний контракт з "Газпромом", який закінчується в грудні 2024 року. Про це 31 травня попередив у гучному інтерв'ю австрійському телебаченню колишній глава цієї компанії Ґергард Ройс (Gerhard Roiss), пославшись на високопоставлених співрозмовників у Києві. Останнім часом цей топменеджер за дорученням міністерства енергетики Австрії бере участь у розробці концепції відмови від російського газу.
Наступного ж дня міністерка енергетики Австрії Леоноре Ґевессер (Leonore Gewesser) закликала прискорити відмову від російського газу, заявивши, що "настав час вживати заходів". За її словами, "нічогонероблення стало небезпекою для нашої країни". За три тижні OMV оголосила про остаточне інвестиційне рішення щодо освоєння нового чорноморського газового родовища Neptun Deep біля узбережжя Румунії. Завдяки цьому проєкту Румунія стане у 2027 році найбільшим виробником природного газу в ЄС та зможе забезпечувати ним, зокрема, Австрію.
Читайте також: Румунія на шляху до лідерства у видобутку газу в Євросоюзі
OMV забронювала трубопроводи для реверсу газу
А за п'ять тижнів, 5 липня, OMV оголосила, що забронювала в ЄС транспортні потужності з доставки до Австрії з жовтня 2023 року до вересня 2026-го приблизно 40 терават-годин газу на рік (приблизно 4 млрд кубометрів) і приблизно 20 ТВтг у період жовтень 2026-го - вересень 2028-го. У повідомленні для преси компанія наголосила, що "ці потужності, у поєднанні з альтернативними неросійськими газовими джерелами OMV, забезпечать у середньостроковій перспективі виконання зобов'язань перед клієнтами". І додала, що газосховища компанії вже заповнені до наступної зими на 85%.
З пояснень OMV випливає, що заброньовані транспортні потужності дозволять вже з цієї осені імпортувати норвезький трубопровідний газ та збільшити постачання скрапленого газу з нідерландських та італійських ЗПГ-терміналів. Причому ці обсяги підуть до Австрії через Німеччину та Італію реверсом, із заходу на схід, тими самими газопроводами, якими до повномасштабної війни Росії проти України російський газ десятиліттями тік до Європи транзитом українською територією та через хаб у Баумгартені.
"Усе це дає нам доступ до неросійського газу, якого буде більш ніж достатньо для покриття наших зобов'язань перед клієнтами", - декількома днями пізніше знову підкреслив глава OMV Альфред Штерн (Alfred Stern) у розмові з Financial Times.
Це інтерв'ю, опубліковане 9 липня, наробило багато галасу через фразу Альфреда Штерна про те, що компанія, яку він очолює, не збирається в односторонньому порядку розривати довгостроковий, розрахований до 2040 року контракт з "Газпромом". Насправді ключова теза топменеджера була дещо іншою. "Поки Росія здійснюватиме постачання, ми забиратимемо ці обсяги у "Газпрому", - підкреслив він, нагадавши, що ЄС не вводив санкцій проти природного газу з РФ. Але потім глава OMV докладно розповів, що саме компанія зробила для того, щоб підготуватися на випадок можливого припинення російських постачань, вказавши і на проєкт у Румунії, і на передбачливе бронювання потужностей європейських газопроводів.
Дивіться також: