Український експорт до ЄС: розквіт посеред війни

Через російську повномасштабну війну економіка України протягом 2022 року зазнала найбільших за всю історію незалежності втрат. Валовий внутрішній продукт (ВВП) та товарообіг скоротилися майже на третину. Водночас експорт до Європейського Союзу зріс. Цьому сприяла лібералізація торгівлі з країнами ЄС - торік у червні Євросоюз скасував антидемпінгові мита та тарифні квоти для українських товарів. Йдеться про тимчасовий захід, запроваджений на рік. Багато компаній скористалися вікном можливостей: одні розширили свій експорт, інші вперше відкрили для себе європейський ринок. Що кажуть українські виробники та що очікувати далі - в матеріалі DW.

ЄС - найбільший торговельний партнер України

Агропромисловий холдинг "Астарта" належить до тих українських компаній, які скористались торговельними спрощеннями й суттєво розширили експорт своєї продукції до ЄС. "Продукцію у країни ЄС, зокрема цукор, ми експортували і до тимчасової лібералізації ринку ЄС. Але тоді була встановлена квота, згідно з якою Україна могла експортувати у країни ЄС не більше 21 тисячі тонн цукру на рік", - пояснює DW комерційний директор "Астарти" В'ячеслав Чук. Нині ж лише за період від липня минулого року до початок лютого 2023 року, Україна експортувала вже 180 тисяч тонн цукру, зауважив він.

Читайте також: ЄС не обмежить імпорт із України попри скарги фермерів

Інша українська компанія - "ТД Біола", яка виробляє соки та безалкогольні напої, - до початку повномасштабної російської агресії не розглядала серйозно європейський ринок. "Справа в тому, що ми не могли конкурувати з місцевими виробниками через мита та додаткові витрати на логістику", - розповіла DW керівниця відділу експортних продажів Анастасія Шубіна. Свою продукцію "ТД Біола" експортувала переважно до Білорусі. "Але після 24 лютого ми повністю припинили будь-яку співпрацю, - каже Шубіна. - Важко повірити, але торік дуже багато запитів щодо співпраці надходило з Росії. Звісно, ми відмовляли". Компанії довелося шукати нові ринки збуту. Лібералізація торгівлі з ЄС допомогла їй вийти на ринки Польщі та Великобританії, а нині ведуться переговори щодо експорту до Словаччини, Естонії та Литви.

"Астарта" та "ТД Біола" не єдині українські компанії, котрі скористались тимчасовою лібералізацією торгівлі з ЄС. Як повідомили DW в мінекономіки в Києві, якщо у 2021 році йшлося про понад 14 тисяч компаній, котрі експортували свою продукцію до країн Євросоюзу, то 2022 року їхня кількість перевищила вже 17 тисяч. Український експорт до країн Європейського Союзу торік зріс на чотири відсотки, до майже 28 мільярдів доларів. За офіційними українськими даними, частіше за все на європейський ринок експортувалась продукція агропромислового комплексу (АПК) та харчової промисловості, металургійного комплексу, а також мінеральні продукти (природний газ, нафта та нафтопродукти). Передусім українська продукція продавалася до Польщі, Румунії, Угорщини, Німеччини, Італії та Іспанії. Тож ЄС, на який припало 63 відсотки українського експорту, залишився найбільшим торговельним партнером України.

Це приємно вражає - особливо на тому тлі, що через війну загалом український експорт драматично скоротився: упродовж 2022 року Україна експортувала товарів на понад 44 мільярди доларів, що на 35 відсотків менше в порівнянні з 2021 роком. Якби не лібералізація торгівлі з ЄС, то ці показники були б ще гіршими, зауважують експерти. Лібералізація торгівлі з ЄС справді мала позитивний вплив для економіки України, пом'якшивши загальне падіння експорту, вважає, зокрема, керівниця проєктів Центру аналітики міжнародної торгівлі KSE Institute Світлана Таран. "Через війну загальний експорт все одно впав, але якби не лібералізація, то падіння було б ще більше", - каже вона у розмові з DW. А для України, за словами Таран, зовнішня торгівля є дуже важливим джерелом валютної виручки, що дає можливість підтримувати курс валют і забезпечує надходження в бюджет.

Експортні платформами та стандарти якості

Про це знають і в українському уряді. Ще в грудні 2021 року при міністерстві закордонних справ Україні була створена спеціальна міжнародна платформа Nazovni, мета якої полягає в підтримці українських експортерів. Компаніям допомагають знайти потенційних партнерів, отримати консультацію щодо особливостей роботи в конкретній країні, взяти участь у ярмарках тощо. "Ми зверталися до Nazovni, й вони допомагали контактами. Завдяки цьому зараз ведемо переговори з литовською дистриб'юторською компанією. Також ми працюємо з "Офісом з розвитку підприємництва та експорту", - ділиться досвідом Шубіна з "ТД Біола". "Офіс з розвитку підприємництва та експорту" - урядова структура, яка не лише допомагає з контактами, але й проводить різні тренінги. 

Послугами вищезгаданих платформ скористався й виробник крафтового пива Mova and Co з Дніпра. Як розповіла в розмові з DW керівниця з розвитку експорту Mova and Co Наталія Маслюк, тепер компанія активно розвиває експортні напрямки. "Раніше на пиво були квоти, але після їхнього скасування ми почали поставки в Данію. Також зараз готуємося експортувати в Іспанію та Португалію", - каже Маслюк. Загалом з початком лібералізації компанія наростила експорт до ЄС в два-три рази, адже вийти на європейські ринки стало легше, додає вона. При цьому, за словами Маслюк, змінювати щось у виробництві не довелося, оскільки від самого початку працювали за стандартами ЄС.

Проблем з адаптацією до європейських ринків не було і в "ТД Біола", переконує Анастасія Шубіна. "У нас все виробництво працює згідно зі стандартами ЄС. Єдиний нюанс - не вистачає місця на етикетці для різних мов. Адже обов'язково потрібно вказувати інформацію про продукт мовою країни, куди постачаєш. І чим більше країн, тим більше мов", - пояснює вона.

Стримуючі фактори

Але зберігається й низка факторів, які стримують більш стрімкий розвиток експорту. Тим компаніям, які раніше не мали жодного досвіду роботи на ринку ЄС, зробити це нині не так вже й просто, пояснює в розмові з DW керівник аналітичного напрямку Мережі захисту національних інтересів "АНТС" Ілля Несходовський. "Потрібно проходити сертифікацію виробництва і продукції. Зробити це під час війни складно, а сама процедура займає кілька місяців", - зазначає він.

Аби нарощувати обсяги експорту потрібно діяти комплексно, і окрім лібералізації важливо розвивати прикордонну інфраструктуру з ЄС для збільшення пропускної спроможності експортерів, додає Таран з Київської школи економіки (KSE). "Рух в цьому напрямку нині є. Також потрібно зробити все, щоб розблокувати порти. Тоді експорт, особливо металів, піде через море, де вартість перевезень менша", - каже Таран.

Загалом впроваджені з боку ЄС заходи в умовах війни - скасування мит і зборів на українські товари, "митний безвіз" і "транспортний безвіз" - підтримали український експорт та створили підґрунтя для зростання в наступні періоди, констатує виконавча директорка Європейської бізнес асоціація (ЄБА) Анна Дерев'янко. "Зростання експорту спостерігалось в тваринництві, зокрема, птахівництві, молочній продукції. Також у нас є великий потенціал щодо експорту кормів для тварин в ЄС", - говорить вона у розмові з DW. Але, за словами Дерев'янко, бізнес має й чимало викликів - це і організація логістики, і блекаути, і міграція персоналу, і складнощі у бронюванні ключових працівників та можливості виїзду за кордон для чоловіків у короткострокові бізнес відрядження.

"Від того, як працюватиме бізнес у середині країни залежатиме й експорт", - зауважує виконавча директорка ЄБА. Серед цих питань найбільше дошкуляє відключення електроенергії, визнають у компанії "ТД Біола". "Нині частка експорту становить десь 15 відсотків. Якби не блекаути, то було б більше. Адже в пріоритет ми ставимо український ринок, і тільки потім відправляємо за кордон", - каже Анастасія Шубіна.

Якщо проблема блекаутів не залежить від влади, то в питанні мобілізації та бронювання хотілося б більше діалогу, додає Дерев'янко. "Окрім того, важливо працювати в напрямку подальшої дерегуляції бізнесу, покращення податкової системи. І не лише в контексті податкових ставок, але і в питаннях їх адміністрування, адаптації законодавства, аби там не було суперечностей", - наголосила вона.

Продовження лібералізації

Тимчасова лібералізація торгівлі має завершитися 5 червня 2023 року. Несходовський сподівається, що цей захід продовжать. "Адже якщо цього не станеться, то українська продукція буде дорожче на суму мит, тобто менш конкурентоздатною. Це негативно вплине на експортерів в цілому", - зауважує експерт.

У мінекономіки налаштовані оптимістично й сподіваються, що повернення квот та мит не відбудеться. Тим часом Єврокомісія планує запропонувати країнам ЄС продовжити лібералізацію торгівлі з Україною ще на рік. "Торік ми скасували всі мита та квоти для товарів з України. Це був великий успіх. Сьогодні я можу анонсувати, що ми запропонуємо продовжити цю торговельну угоду на наступний рік", - заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) під час свого останнього візиту до Києва в рамках саміту Україна-ЄС, який відбувся 3 лютого.