Українці: втомлені війною, але незламні
12 січня 2024 р.
Рік розпочався для багатьох українців так, як цього й очікували з огляду на досвід минулої зими - з масованих російських ударів по житлових кварталах та об'єктах інфраструктури. Здолати зміцнену українську протиповітряну оборону росіяни намагаються масштабнішими хвилями атак різними типами ракет і безпілотників.
За оцінками Управління ООН з координації гуманітарних справ, повітряні удари російської армії "залишили сотні тисяч людей без світла і води". І це на тлі того, наголосили в управлінні ООН, що, згідно з прогнозами, температура повітря протягом наступних тижнів сягатиме подекуди понад 20 градусів морозу.
Напади росіян спрямовані, вочевидь, на те, щоби зламати волю українців до спротиву. Схоже, однак, що українці навчилися жити з цією небезпекою. Звикання до неї подекуди призводить до того, що люди нехтують приписами безпеки і не спускаються у підземні укриття під час тривог. Мовляв, за двома стінами у ванній кімнаті чи коридорі теж відносно безпечно.
Опитування: 58 відсотків українців готові боротися і без підтримки Заходу
Готовність українців боротися до перемоги засвідчують результати опитування, проведеного у грудні Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС). 58 відсотків респондентів відповіли, що навіть у разі суттєвого скорочення західної допомоги варто все одно продовжувати бойові дії "для тиску на окупантів, навіть з урахуванням ризиків для територій, які контролюються Україною зараз". Водночас, кожен третій респондент (32 відсотки) вважає, що краще йти на припинення бойових дій "за умов дійсно серйозних гарантій безпеки від Заходу, навіть якщо визволення окупованих територій затягнеться на невизначений термін", йдеться у результатах опитування КМІС.
Одне з попередніх опитувань цього інституту засвідчило, що 80 відсотків українців не готові відмовлятися від захоплених Росією територій. І це на тлі того, що вже не один місяць солдати на фронті вимушені економити снаряди через недостатню західну підтримку.
38-річний Олег, який не захотів називати своє прізвище у ЗМІ, вже майже два роки служить у зоні бойових дій військовим медиком. У розмові з DW він висловив впевненість, що Україна боротиметься і самотужки. "Скорочення західної допомоги є абсолютно природнім, його слід було очікувати", - каже медик. Він переконаний, що війна триватиме ще довго і Україні треба налагоджувати власне виробництво боєприпасів і техніки.
Читайте також: Зеленський: Чоловіки призовного віку мають бути в Україні
Демонстрації з вимогою більшої підтримки фронту
Час від часу у Києві відбуваються демонстрації. У грудні, зокрема, десятки людей вийшли під будівлю мерії Києва, вимагаючи більшої підтримки для армії з міського бюджету. Критики міської влади вимагають витрачати менше грошей на ремонт доріг чи благоустрій міста і скеровувати натомість кошти на підтримку Збройних сил України. "У місцевої влади нема війни. Вони займаються політикою", - розкритикував місцевих політиків 26-річний демонстрант Ілля у розмові з DW.
На іншій акції протесту родичі бійців, які воюють на передовій, вимагали демобілізувати вояків, які вже більше року беруть участь у бойових діях. "Мій чоловік пішов на службу на самому початку широкомасштабного вторгнення", - розповіла DW 18-річна Аліна Страшко. Її чоловік, каже жінка, сподівався, що добровольців згодом замінять інші бійці. Однак минуло вже майже два роки, й поки ці сподівання виявилися марними. "Відпустки не вистачає, щоб відновитися після всього того, що вони пережили на фронті", - каже Аліна.
Нова хвиля мобілізації
Президент України Володимир Зеленський заявив, що ЗСУ потребують пів мільйона нових бійців. Нова хвиля мобілізації має відбуватися відповідно до нового закону, який уряд подав на розгляд Верховної Ради. Влада обіцяє зробити принципи мобілізації більш прозорими, щоби вона більше не нагадувала щось на кшталт лотереї. Жінок обіцяють не мобілізувати. Водночас, кількість добровольців в армії, порівняно з початком війни, суттєво скорочується.
Зеленський відчуває дедалі сильніший політичний тиск з вимогою демобілізувати тих, хто вже з перших днів перебуває на фронті. Про суспільний запит на справедливу ротацію говорить, зокрема, й волонтерка Василина Думан, яка ще з 2014 року купує на пожертви їжу і безпілотники для бійців. "Люди, які воюють два роки, заслуговують на демобілізацію", - переконана 37-річна волонтерка. "Вони мають знати, що жахливі умови, у яких їм доводиться жити і воювати, одного дня залишаться позаду", - каже Думан.
"Росія - джерело проблем для всього світу"
Про втому говорить і 38-річний медик Олег. "Моя мотивація не зникла, але я почуваюся втомленим", - каже він. Олег теж демобілізувався би, якби була така можливість. Водночас, боєць розуміє, що наразі це нереально. "Нас нема кому замінити", - визнає медик.
Однак і волонтерка Василина Думан, і солдат Олег не сумніваються: Україна не припинить боротьбу, навіть якщо Захід припинить допомогу. На їхнє переконання, Росія все одно не зміниться, як би іноземні політики не хотіли схилити українське керівництво до перемовин з росіянами. "Непокаране зло лише посилюється", - переконана Думан. На думку волонтерки, лише поразка може змінити щось у Росії. "В іншому разі Росія залишатиметься постійним джерелом проблем для всього світу", - констатує вона.
Як і більшість українців, волонтери і бійці, вочевидь, готові до тривалої боротьби, як би не склалися політичні обставини. Водночас, суспільна дискусія про те, як українці мають справедливо розподілити між собою тягар затяжної війни, імовірно, лише посилюється.