Прокладання "Північного потоку-2" завершили у водах ФРН
28 грудня 2020 р.
Будівництво газогону "Північний потік-2" триває. Прокладання труб завершили на ділянці у 2,6 кілометра у виключній економічній зоні ФРН, повідомив оператор проекту Nord Stream 2 AG інформагенції dpa у понеділок, 28 грудня.
За даними порталу Refinitiv, російське судно "Фортуна", яке прокладало труби, залишило відповідну ділянку в Балтійському морі і прямує до порту у Візмарі, повідомляє Reuters.
Нові санкції США та позиція Берліна
Раніше у цей день міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас (Heiko Maas) в інтерв'ю агенції dpa заявив, що уряд Німеччини не має наміру змінювати свою позицію щодо добудови трубопроводу "Північний потік-2" після приходу до влади в США нової адміністрації на чолі з Джо Байденом. Берлін вважає будівництво газогону суто економічним проєктом, що покликаний підвищити енергетичну безпеку ФРН, особливо на тлі поставлених кліматичних цілей та запланованої відмови від вугільної теплоенергетики й атомної енергетик.
Читайте також: Кремль побоюється, що нові санкції США ускладнять добудову "Північного потоку-2"
Як відомо, Конгрес США у грудні включив у проєкт оборонного бюджету на 2021 фінансовий рік штрафні заходи за сприяння продажу, оренді або надання судів-трубопрокладачів для будівництва газопроводу, а також за надання страхового покриття для суден, що беруть участь в будівництві. Однак президент Дональд Трамп наклав вето на проєкт бюджету.
Будівництво "Північного потоку-2"
Нагадаємо, дві нитки газопроводу "Північний потік-2" загальною потужністю 55 мільярдів кубометрів газу на рік Росія почала будувати у 2015 році. Газогін у 1220 кілометрів мав бути прокладений дном Балтійського моря - від російського селища Усть-Луга до німецького Грайфсвальду - паралельно з уже існуючим "Північним потоком". Дозволи на прокладку труб через свої територіальні води дали Фінляндія, Швеція, Німеччина і Данія, і попередні плани передбачали завершення робіт у 2019 році.
Читайте також: У січні розпочнуть роботи зі спорудження "Північного потоку-2" у водах Данії
Найбільшими критиками спорудження цього газопроводу є країни Східної Європи, у тому числі й Україна. У Києві, зокрема, побоюються, що введення в експлуатацію цього газогону послабить значення української газотранспортної системи як транзитера російського газу до країн-членів ЄС.
Проти спорудження цього газопроводу також рішуче виступає уряд США. Торік Вашингтон оголосив санкції проти операторів суден, що використовуються для прокладання труб під час спорудження газопроводу. Після цього швейцарський підрядник припинив роботи, а росіяни згодом перекинули з Далекого Сходу у Балтійське море трубопрокладач "Академік Черський". Тоді данська влада заборонила будь-які будівельні роботи в районі острова Борнхольм, пояснивши це нерестом тріски.
Читайте також: Біля берегів ФРН відновилося прокладання "Північного потоку-2"
Роботи поновилися в грудні 2020-го після майже річної перерви. В середині січня оператор планує взятися до робіт у водах Данії. Влада Данії уже заявила, що акваторію навколо будівельних майданчиків "Північного потоку-2" з 15 січня тимчасово оголосять забороненою зоною.
Станом на зараз газопровід "Північний потік-2" побудований уже більш ніж на 90 відсотків - залишилося прокласти ділянку довжиною дещо більше 100 кілометрів.