Європейська політична спільнота - який зиск матиме Україна?

Установчий саміт нового формату - Європейська політична спільнота (ЄПС) - відкривається у четвер, 6 жовтня, в Празі. У ньому беруть участь лідери 27 країн-членів Європейського Союзу та 17 держав, що до нього не входять, але мають статус кандидата або партнера. Серед них, зокрема, Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна. Україну на саміті представлятиме прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Президент Володимир Зеленський звернеться до зібрання через відеозв'язок.

Ідеєю створення Європейської політичної спільноти озвучив ще у травні президент Франції Еммануель Макрон. Виступаючи тоді у Європарламенті, він зазначив, що Україна "з її боротьбою і сміливістю, серцем вже є членом нашої Європи, нашої родини, нашого союзу", але при цьому зауважив, що приєднання до ЄС потребує часу. І запропонував створити новий загальноєвропейський формат, котрий об'єднав би членів ЄС, країни, які прагнуть вступити до блоку, та Великобританію, яка вийшла з його складу, згуртувавши їх довкола спільних цінностей та інтересів.

Читайте також: Вступ до Євросоюзу: процедура, яка вимагає терпіння

Скептичне ставлення з боку Києва

Ця ініціатива не викликала особливого захвату з боку Києва, бо у ній побачили намагання ЄС створити альтернативу процесу розширення Євросоюзу. Проте очільник Європейської Ради Шарль Мішель, який підтримав ідею Франції, наголосив, що це не так і мета ЄПС полягає у створенні платформи для політичного діалогу і для співпраці європейських лідерів на рівноправних основах.

Однак скепсис з боку українців все ж таки зберігається. Українська сторона має підстави критично ставитися до Європейської політичної спільноти, бо "ця ініціатива Франції не має чітких цілей", вважає експерт аналітичної групи Geostrategy Володимир Денисюк. На його думку, Києву варто брати активну участь у Європейській політичній спільноті лише у тому випадку, якщо вона сприятиме пришвидшеному вступу України до ЄС, "і про це, цілком ймовірно, українська сторона заявить у Празі".

Проте, зауважив далі Денисюк, якщо ЄПС покликана стати другим Східним партнерством і його мета "тримати якомога довше Україну та Молдову на порозі ЄС", тоді такий підхід не відповідатиме євроінтеграційним інтересам Києва. "Для України варто використати участь у ЄПС для досягнення єдиної мети - якомога швидше розпочати переговорний процес про вступ до Євросоюзу", - наголосив Денисюк.

Читайте також: Коментар: Україна йде на Захід, Євросоюз виправляє свою помилку

ЄПС ще треба наповнити змістом

На саміті в Празі тільки проговорюватимуть можливе змістовне наповнення нової платформи, а також її інституційні механізми та правила функціонування, то ж наразі в експертних оцінках панує підхід "Поживемо - побачимо", зауважила в розмові з DW старша дослідниця Української програми словацького аналітичного центру GLOBSEC Зоряна Міщук.

"Сама ідея Європейської політичної спільноти поки що окреслена в дуже загальних рисах, тому наразі складно говорити про її користь. Тим більше, що інші її учасники, від важковаговиків, на зразок Німеччини та Сполученого Королівства, до кандидатів у члени ЄС - свої очікування поки що не артикулювали", - зауважує експертка.

Вона також вказує на те, що форум об'єднує країни, які мають різний ступінь зацікавленості до розширення ЄС, яке є одним із задекларованих напрямків діяльності ЄПС. "Існує ризик, що запрошення до спільного європейського столу країн-кандидатів у члени ЄС стане способом їх утішити в умовах гальмування  процесу розширення", - застерігає Міщук. Проте за останні пів року Україна довела, що не має наміру поступатися своїми євроінтеграційними амбіціями, тож можна очікувати, що і нову платформу вона використає для максимального просування своїх інтересів, переконана експертка.

Можливий майданчик для стратегічного обговорення

У будь-якому разі для президента Зеленського перший саміт ЄПС стане передусім ще одним майданчиком, де він зможе чітко заявити, що потрібно для України, аби здобути перемогу над Росією, йдеться і про політичну, і про військову підтримку. Проте "на щось більше навряд чи варто розраховувати", вважає перший заступник директора Центру "Нова Європа" Сергій Солодкий. Але при цьому експерт зауважує, що нагода заявити про свої інтереси перед кількома десятками глав держав і урядів - "це вже чималий бонус".

Солодкий нагадав, що головним тригером для створення Європейської політичної спільноти власне стала повномасштабна російська агресія проти України. "Сьогодні світ переживає, певно, одну з найгостріших міжнародних криз, і цей саміт має стати відправною точкою для стратегічного обговорення, як відновити стабільність та безпеку на європейському континенті", - каже Солодкий. Проте й він визнає, що наразі рано говорити про те, як розвиватиметься ця ініціатива в майбутньому і що "із нею буде через рік чи два".