"У пандемії жіноче обличчя" - марш жінок у Києві

"Свобода, рівність, жіноча солідарність",  "Що б я не носила - це не ваше діло", "Стамбульській конвенції - так!". Це гасла цьогорічного маршу жінок, який вже кілька років поспіль 8 березня проходить у центрі Києва та інших містах України. Організаторами виступила низка правозахисних організацій, таких як Український жіночий фонд, Amnesty International Україна, Insight LGBTQ тощо. Цього року в українській столиці на мітинг за дотримання прав жінок вийшло більше двох з половиною тисяч осіб.

У марші взяли участь не тільки жінки. "Я з 2015 року ходжу на такі марші, аби показати, що чоловіки теж підтримують фемінізм, оскільки жінки теж мають свої права. Шість років тому нас було не більше сотні на цьому марші, зараз тисячі", - каже один з учасників ходи Юрій Лівшиць, тримаючи в руках великий плакат  з написом "Фемінізм". Він зауважує, що в Україні хоча і є прогрес у сфері прав людини, зокрема з дотриманням гендерних квот у суспільному та політичному житті, але проблем все ще залишається чимало. Це відчутно особливо нині - під час пандемії коронавірусної хвороби.

COVID-19-пандемія з жіночим обличчям

Гасло "У пандемії жіноче обличчя" стало лейтмотивом цьогорічного маршу. Як констатували організатори акції, пандемія COVID-19 суттєво вплинула на життя людей в усьому світі, змінила звичний ритм функціонування суспільства, загострила соціальні проблеми та спричинила появу нових викликів. Найбільше негативні наслідки пандемії відобразилися на жінках, кажуть організатори.

"Багато жінок залишилися без роботи. В особливо складних обставинах опиняються жінки, які не є офіційно працевлаштованими та працюють у секторі неформальної економіки, соціальної сфери та сфер надання послуг. Серед таких жінок багато мігранток, які опиняються без будь-яких ресурсів для існування, що породжує збільшення кількості бездомних жінок",  - ідеться у заяві організаторів маршу жінок.

Читайте також: Гендерні стереотипи: жінка за кермом - гірша за чоловіка?

За результатами опитування аналітичного центру Асоціації жінок-юристок "Юрфем" "Вплив COVID-19 на права жінок в Україні", під час карантину 62 відсотки жінок змушені були поєднувати догляд за дітьми та забезпечення навчального процесу з домашніми побутовими справами та своєю професійною діяльністю. І лише 20 відсотків з опитуваних змогли вдало розподіляти домашню працю з партнером або партнеркою, поєднуючи доглядову працю з роботою. Для більшості жінок пандемія стала справжнім випробуванням.

Саме тому серед цьогорічних вимог акції йдеться про збільшення соціальної допомоги матерям, що виховують дітей, та надання додаткової підтримки для дітей з інвалідністю, створення безпечних умов праці для жінок, які зайняті у сферах з високим ризиком зараження коронавірусом, забезпечення доступу жінок до усіх медичних та профілактичних послуг, припинення урізання соціальних гарантій для тих, хто втратив роботу.

Стамбульська конвенція чекає на ратифікацію

Ще одна вимога, яка з року в рік лунає на марші жінок - справедливе розслідування випадків насильства щодо жінок, а також ратифікація Стамбульської конвенції. "Це документ, який ратифікований багатьма країнами, а в Україні досі ми не можемо його ратифікувати. Для мене це базове право на безпеку, захист від домашнього насильства. Особисто я з ним не стикалась, але це дуже поширена проблема серед моїх подруг та знайомих. Я хочу, щоб кожна жінка і чоловік в нашій країні почувався у безпеці", - каже учасниця акції Ольга Носко.

Україна підписала Стамбульську конвенцію ще 2011 року, але так і не ратифікувала її. Торік петиція з вимогою ратифікувати Стамбульську конвенцію набрала необхідні 25 тисяч підписів, однак українська влада так на це й не відреагувала. "Ми досі чекаємо ратифікації Стамбульської конвенції, обіцяної президентом після набрання 25 тисяч голосів під петицією. Проте це "жіноче питання" досі є неактуальним для української влади", - йдеться у заяві організаторів маршу.

Читайте також: Андрій Курков: 8 березня - свято весни чи свято боротьби?

Напередодні маршу організатори розклеїли в урядовому кварталі в Києві на вулицях, які ведуть до Верховної Ради, плакати-звернення до депутатів парламенту: "Історія забуде про тебе, якщо ти забудеш ратифікувати Стамбульську конвенцію".

Насильства не меншає

За даними міністерства соціальної політики України, у 2020 році кількість офіційних звернень щодо домашнього насильства зросла на 66 відсотків у порівнянні з 2019 роком. На 86 відсотків - це звернення саме від жінок.

Також на вулицях жінки не завжди почувають себе безпечно. "В Україні зараз велика проблема з насильством. Страшно вийти вночі самій, бо є ймовірність, що може бути напад чи навіть зґвалтування, - ділиться своїми переживаннями 17-річна школярка Аліса, яка вирішила цього року підтримати марш жінок. - Я мрію, щоб можна було без страху виходити на вулицю, коли хочеш".

Водночас рух "Традиція й порядок", що виступає проти жіночої ходи на 8 березня та руху фемінізму, у цей день поряд провів власну акцію під назвою "Операція з порятунку феміністок". Учасників обох акцій розділяв кордон з поліцейських. Загалом близько тисячі правоохоронців супроводжували марш жінок у центрі Києва.