У ФРН знову не ходять потяги. Чому страйкують машиністи?

У Німеччині знову хаос на залізниці. О другій годині ночі 7 березня по всій країні розпочався страйк машиністів пасажирських потягів - і далекого сполучення, і регіональних, і ще міських електричок, які також входять до структури державного залізничного концерну Deutsche Bahn (DB). Вантажні поїзди зупинилися ще напередодні ввечері.

Страйк оголошено на 35 годин, тобто, до 13:00 у п'ятницю, 8 березня. Тож до нормального розкладу DB зможе повернутися в кращому разі в суботу, а поки що на залізниці діє надзвичайний план.

Німці їздять на роботу і на поїздах

Страйки на німецькій залізниці позначаються на повсякденному житті німців набагато сильніше, ніж у таких країнах, як, наприклад, Австралія або США, де поїздами далекого сполучення їздять, як правило, у відпустку або в гості в інші міста.

У ФРН же на швидкісних потягах далекого сполучення ICE (Intercity-Express) або IC (Intercity) люди день у день їздять з одного міста в інше на роботу. Скажімо, у Баварії можна жити в затишних містах Ульмі чи Інгольштадті й за годину доїжджати таким потягом до Мюнхена, де існують великі можливості для працевлаштування. А з Аугсбурга до Мюнхена швидкісним поїздом можна дістатися за пів години.

Інший приклад: послугами міської електрички (S-Bahn) у Берліні, населення якого становить менш як 3,9 мільйона осіб, у будні дні користуються в середньому 1,3 мільйона осіб. І переважно це теж не туристи, а містяни, які працюють.

П'ятий страйк машиністів

Страйк на залізниці, що розпочався вночі в четвер, - уже п'ятий за той час, коли 31 жовтня 2023 року закінчився термін дії колишньої тарифної угоди між DB і профспілкою німецьких машиністів (GDL, Gewerkschaft Deutscher Lokomotivführer). І, найімовірніше, цей страйк не останній.

Ба більше, якщо досі голова GDL Клаус Везельскі (Claus Weselsky) повідомляв керівництву DB і пасажирам про майбутній страйк за 48 годин до його початку, то тепер він пригрозив не анонсувати їх зовсім і не повідомляти, як довго вони триватимуть.

Це означає, що у залізничних диспетчерів взагалі не буде часу на підготовку надзвичайного розкладу. Наразі він, хоч і сильно проріджений, але все-таки є. За ним ходять приблизно 20 відсотків поїздів. І пасажирам надано право їхати будь-яким із них, навіть якщо квиток куплено на поїзд, який не вийшов із депо через страйк, або в інший день після його закінчення.

Читайте також: Німецька залізниця не змогла через суд заборонити страйк залізничників

Чого вимагає GDL?

Головна вимога профспілки - поетапне скорочення робочого тижня з 38 до 35 годин для машиністів, які працюють позмінно, зі збереженням колишньої зарплатні. Крім того, GDL домагається від DB разової інфляційної компенсації в розмірі трьох тисяч євро і лінійного підвищення зарплат на 555 євро. Це приблизно 15 відсотків середнього заробітку німецького машиніста.

Поки позиції сторін з питання про 35-ти годинний робочий тиждень видаються непримиренними. Менеджери DB звертають увагу на вже наявний дефіцит досвідчених машиністів, який стане ще гострішим у разі скорочення їхнього робочого часу.

Протилежної точки зору дотримується GDL. Люди не йдуть у машиністи саме тому, кажуть профспілкові діячі, що умови роботи на німецькій залізниці незадовільні, паузи між змінами надто короткі, а навантаження надто високе.

"Молоді люди взагалі не прагнуть вахтової роботи, - запевняє Везельскі. - Це не те, чим вони мріють займатися все життя". Скороченням робочого тижня до 35 годин, на його думку, можна було б зробити професію машиніста локомотива більш привабливою.

Читайте також: На Рейні розпочали роботу капітани безпілотного плавання

"Пиріг, який можна ділити, стає меншим"

Останній раунд переговорів за зачиненими дверима тривав чотири тижні. Два запрошених нейтральних посередника намагалися знайти рішення, що влаштовує обидві сторони,- колишній міністр внутрішніх справ ФРН Томас де Мезьєр (Thomas de Maizière) і прем'єр-міністр федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн Даніель Ґюнтер (Daniel Günther).

Як компроміс, крім підвищення зарплат, вони запропонували зменшення тривалості робочого тижня з 38 до 36 годин у два етапи - до 2028 року. Менеджери Deutsche Bahn погодилися. Але не Клаус Везельскі.

Голова німецького Інституту економічних досліджень ifo в Мюнхені Клеменс Фюст (Clemens Fuest) вважає, що страйк машиністів негативно позначиться на й без того слабкій економічній кон'юнктурі в Німеччині, яка сповзає в рецесію: "Пиріг, який можна ділити, стає меншим, і боротьба за його шматки загострюється. В умовах зростання економічної кон'юнктури йти на поступки набагато легше, ніж у ситуації, коли ти все одно припертий до стінки".