У Німеччині дискримінують біженців-ромів з України - звіт

Понад 1,1 мільйона людей прибули до Німеччини, рятуючись від війни в Україні, а серед них, якщо вірити оцінкам, тисячі ромів - представників найбільшої меншини Європи. У той час як тібіженці з України, котрі представляють більшість українського суспільства, отримали в Німеччині відносно небюрократичну допомогу і теплий прийом, більшість ромів зіткнулися з зовсім іншою Німеччиною - дуже бюрократичною і непослужливою, підозрілою, а ще з принизливим ставленням і расизмом.

Такого висновку дійшов Інформаційно-аналітичний центр з питань антициганізму (MIA) у своєму моніторинговому звіті "Антициганізм щодо українських ромських біженців у Німеччині". Антициганізм - це форма расизму, спрямована проти синті та ромів або проти людей, які сприймаються як такі.

Дискримінація українських ромів "з першого дня"

Ромські сім'ї, які тікають від війни в Україні, мають право на таку ж підтримку в Німеччині, як і їхні українські співвітчизники. "Але ця культура гостинності не поширюється на ромів, - визнав у розмові з DW виконавчий директор центру MIA Гієрмо Руїс (Guillermo Ruiz), - з першого дня ми спостерігали, як українські роми піддаються дискримінації у всіх формах". За його словами, до центру MIA надійшло близько 220 повідомлень щодо таких випадків.

Читайте також: Расизм у Німеччині: "циганського соусу" не буде, але що це змінить?

Згідно зі звітом, роми зазнають систематичної дискримінації, як від працівників пунктів розміщення біженців та поліції, яка ставить під сумнів їхнє походження, так і від працівників залізниці, які виштовхують їх із залів очікування, вокзалів чи потягів, або шкільної адміністрації, котра місяцями не дозволяє ромським дітям відвідувати заняття. Те саме стосується соціальних працівників чи волонтерів, які прагнуть допомогти іншим українцям. "Це нас просто шокувало", - каже Руїс. За його словами, з деякими ромськими сім'ями поводилися настільки погано, що вони змушені були повернутися в зону бойових дій. Ще й досі надходять повідомлення про расистську дискримінацію ромів скрізь у Німеччині, додає він.

"Українські роми - нащадки тих, хто пережив Голокост"

На думку Руїса, ситуацію з ромами-біженцями в Німеччині добре ілюструють слова представників муніципалітетів у Баварії: "Ми можемо і надалі приймати українських біженців, але не ромів", - цитує їх Руїс. Він наводить наступний приклад, коли один з керівників районного рівня заявив, що вони "прийматимуть біженців, однак не собак і ромів". Руїс підкреслює, що ці заяви викликають особливе занепокоєння, оскільки вони були зроблені представниками німецьких офіційних структур. "Німеччина несе історичну відповідальність за цю меншину", - пояснює він.

Читайте також: Як ФРН сприяє збереженню пам'яті про Голокост та геноцид ромів в українській глибинці

На тлі цього Інформаційно-аналітичний центр з питань антициганізму вимагає, щоб Німеччина виконувала цей свій обов'язок, зокрема й згідно з рішенням Бундестагу від 14 грудня 2023 року. Руїс підкреслює: "Роми-біженці повинні бути визнані федеральним урядом як група, що особливо заслуговує на захист".

Свого часу у Європі до півмільйона синті та ромів стали жертвами геноциду, скоєного владою нацистської Німеччини. "Українські біженці, які представляють народність рома, є нащадками тих, хто пережив Голокост", - каже Руїс. За підрахунками, майже половина українських ромів була вбита під час німецької окупації.

Читайте також: В Європі вшанували пам'ять жертв Голокосту ромів і сінті

Покладання вінків до пам'яті вбитих замало, застеріг Мехмет Даймаґюлер (Mehmet Daimagüler), уповноважений федерального уряду з питань антициганізму, у Міжнародний день ромів 8 квітня. Він розкритикував ставлення Німеччини до цієї меншини. "Ми поважаємо мертвих і зневажаємо їхніх нащадків", - пояснив уповноважений.

Індивідуальна допомога українським ромським біженцям

Рената Чонкова (Renata Conkova) щодня працює, обстоюючи інтереси нащадків переслідуваних нацистами ромів. Ця 44-річна жінка підтримує українських ромів-біженців у разі контактів з органами влади та лікарями, у школі та під час пошуків житла. Чонкова сама за походження ромка зі Словаччини, де вона колись теж зазнавала дискримінації. Протягом трьох років вона працює в Тюрингії в організації RomnoKher, що захищає інтереси людей ромського походження.

RomnoKher проводить семінари, на яких ромські біженці дізнаються про особливості життя в Німеччині. Рената Чонкова проводить постійний моніторинг з метою з'ясувати, чи є у її підопічних якісь хвороби, чи бракує щеплень або який вони мають рівень освіти. Вона організовує курси грамотності для дітей та батьків. Каже, що серед ромів спостерігається значна зацікавленість до освіти.

Остракізм в Україні та Німеччині

В Україні багато ромів перебували буквально на узбіччі суспільства, живучи в крайній бідності на околицях міст, іноді без електрики й каналізації. Багато з них запевняли, що в Україні їм не дозволяли відвідувати школу, каже Чонкова, що призвело до неписьменності, котра тяглася з покоління в покоління. У звіті Інформаційно-аналітичного центру з питань антициганізму вказується на маргіналізацію і навіть антициганістське насильство в Україні у 2010-х роках.

Читайте також: Брюссельський правозахисник: Для ромів правосуддя в Україні не діє

Утім, у Німеччині расизм також є частиною повсякденного життя ромських біженців зауважує Чонкова. За її словами, одній родині в ресторані сказали, що для них немає місця, хоч усі столики були вільні і їх ніхто не забронював. Іншій жінці довелося відкривати сумку в магазині текстилю на вимогу персоналу, який аргументував свою вимогу словами: "Ваш народ полюбляє красти". А коли нічого не знайшли, перед нею навіть ніхто не вибачився. Крім того, в Німеччині українські роми стикаються з тим, що документи, подані ними до органів влади, губляться кілька разів, і як наслідок вони залишаються без фінансової підтримки.

Для декого у Німеччині проблема ромів у тому, що "вони просто є"

За словами Гієрмо Руїса, давні антициганські упередження проти цієї меншини досі широко поширені, приміром, коли йдеться про злочинність, викрадення дітей або торгівлю дітьми та жінками. "Антициганізм, на жаль, досі є нормою в Німеччині", - констатує він. Звіт центру містить приклади неправдивих звинувачень. Приміром, в одному місті лунали закиди, що ця меншина брала участь у бійках, однак місцевий керівник поліції заперечив це, назвавши інформацію неправдивою.

Упередження поширюються через повідомлення ЗМІ, а також на зборах "стурбованих громадян" від правого до ультраправого спектра, деякі з яких організовує ультраправа партія Альтернатива для Німеччини (АдН), каже виконавчий директор центру Руїс. За його словами, інколи місцева влада й активісти обговорюють так звану "ромську проблему". Якось Руїс запитав в одного мера, чому мешканці його міста стурбовані через ромів: "Що роблять роми, в чому проблема?". Мер відповів: "В тому, що вони просто є".

Антициганізм з боку представників українського суспільства

Рената Чонкова часто чула, як українські перекладачі висловлювалися про біженців у расистських термінах. "Це просто цигани, вони нічого не можуть зробити", - казали ті. Під цим принизливим іноземним позначенням нацисти переслідували й вбивали сінті та ромів, а в концтаборі "Аушвіц" (Освенцім) їм витатуювали на шкірі літеру Z.

Читайте також: Колишній в'язень "Аушвіца": Ти там був "номером", не людиною

Інші українські біженці відмовляються сидіти за одним столом з ромами. За даними центру, це не поодинокі випадки. Приміром, у Кельні українські біженці влаштували акцію протесту з вимогою, щоб їх розмістили окремо від українських ромів, і подібні повідомлення надходять з багатьох німецьких земель. В одному випадку ромські сім'ї були настільки залякані, що більше не наважувалися виходити зі своєї кімнати.

Просвітництво допомагає подолати антициганізм проти сусідів

Однак там, де люди отримують повну інформацію, іноді трапляються маленькі дива, розповідає Рената Чонкова. Скажімо, одного разу діти з ромської сім'ї з цікавістю спостерігали з третього поверху за будинком навпроти, де діти одного з місцевих мешканців плескалися в басейні. Вони ніколи раніше такого не бачили. Але батько з сусіднього будинку став погрожувати ромській родині вогнепальною зброєю.

Коли інтеграційний працівник та Рената Чонкова підійшли до того чоловіка, щоб поспілкуватися, то з'ясувалося, що той остерігається педофілів і хоче, щоб ніхто не спостерігав за його дітьми. Про ромів він чув тільки погане.

Однак коли він дізнався про проблеми ромської сім'ї, то запитав: "Чому мені ніхто не пояснив?". Тож він дозволив ромським дітям гратися з його дітьми. А ще пояснив своїм новим сусідам тонкощі складної системи сортування сміття в Німеччині і показав матері ромської родини, де можна дешево закупитися. Багато людей нічого не знають про меншину, каже Чонкова. "Не всі є расистами", - констатує вона.

"Встаньте на захист сінті та ромів"

Представники Інформаційно-аналітичного центру з питань антициганізму закликали до подальшого інформування та роз'яснювальної роботи щодо питань антициганізму серед працівників органів влади та їхніх помічників, а також до припинення дискримінації українських ромів у всіх сферах життя.

У Міжнародний день ромів федеральна міністерка у справах сім'ї Ліза Паус (Lisa Paus) недвозначно засудила підбурювання проти меншини: "Кожен випадок - це вже занадто". Вона закликала людей повідомляти про антициганські інциденти словами: "Станьте на захист сінті та ромів!"