У ФРН зросла кількість екстремістів
18 червня 2024 р.
Війна Росії проти України та ескалація конфлікту на Близькому Сході сприяли зростанню кількості екстремістів у Німеччині у 2023 році, наголошується у щорічній доповіді Федерального відомства з охорони конституції (BfV), представленій у Берліні у вівторок, 18 червня.
Ключовою загрозою для внутрішньої безпеки країни президент BfV Томас Гальденванґ (Thomas Haldenwang) назвав зростання кількості послідовників правоекстремістких рухів. 2023 року у ФРН налічувалося близько 40,6 тисячі правих екстремістів - більше, ніж попереднього року. Збільшилася і кількість лівих екстремістів - з 36,5 тисячі у 2022 році до 37 тисяч. Кожен четвертий екстреміст із загальної статистики належить до категорії схильних до насильства.
За даними BfV, наприкінці 2023 року близько 25 тисяч осіб належали до так званих "рейхсбюргерів" і "самоврядників", що теж приблизно на дві тисячі осіб більше, ніж у попередньому році. Десять відсотків з них класифікуються правоохоронцями як такі, що готові до застосування насильльства. Ще близько 1600 осіб - на 200 більше, ніж у попередньому році - BfV відносить до групи тих, хто не належить до класичного спектру екстремізму, але, тим не менш, діє проти держави та її інституцій у неконституційний спосіб.
Ісламізм та антисемітизм у Німеччині
Після нападу терористичного угруповання ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, за словами Гальденванґа, зріс ризик ісламістських атак, а подальша ескалація конфлікту на Близькому Сході стала "каталізатором антисемітизму в Німеччині". При цьому кількість радикалів-ісламістів, за підрахунками BfV, майже не змінилася і становить 27,2 тисячі осіб (2022 року - 27,5 тисячі).
Число злочинів з екстремістськими мотивами у 2023 році досягло нового максимуму - 39,4 тисячі, з яких 2761 злочинів мали насильницький характер.
Під час презентації доповіді BfV міністерка внутрішніх справ ФРН Ненсі Фезер (Nancy Faeser) також наголосила на небезпеці шпигунства з боку Росії та Китаю. Кібератаки також досягли нового виміру, й основна небезпека тут надходить з Росії, Китаю та Ірану, констатувала вона.
У звіті також вказується проблема посилення пропаганди і дезінформації, особливо з боку Росії. Дії Китаю також становлять особливий виклик для кіберзахисту і захисту від шпигунства, йдеться у звіті.