У ЄП говорили про руйнування ГЕС й членство Києва в НАТО

Євродепутати, представники Ради ЄС та Єврокомісії обговорили у вівторок, 13 червня, у Європарламенті у Страсбурзі наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС, відбудову України та інтеграцію Києва до євроатлантичної спільноти.

Підрив греблі на Каховській ГЕС - "нове дно" путінського режиму

Цієї гуманітарної та природної катастрофи не сталося б, якби Росія не вторглася в Україну і не вела б там свою незаконну агресивну війну, заявила міністерка у справах ЄС Швеції, що головує в Раді Євросоюзу, Джесіка Росвалл. За її словами, підрив греблі на Каховській ГЕС є черговим порушенням Росією міжнародного права, зокрема міжнародного гуманітарного права. Винні у цьому та інших воєнних злочинах, скоєних в Україні, мають бути притягнуті до відповідальності, наголосила Росвалл.

Поки ж РФ перешкоджає будь-якому розслідуванню того, що сталося, вказала євродепутатка від Франції Наталі Луазо, тому на лівому березі Дніпра розслідування не буде: "Але що ще гірше - російська армія обстрілює гуманітарні об'єкти".

"Ця безглузда атака є новим виміром звірств Росії", - заявив, у свою чергу, єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс, зазначивши, що тепер одним з найважливіших завдань є моніторинг ЗАЕС, хоча поки що ситуація там стабільна. "Ми також вражені повідомленнями про те, що російські сили обстрілюють українських рятувальників", - додав він.

За даними Єврокомісії, з раннього ранку 6 червня Координаційний центр реагування на надзвичайні ситуації ЄС підтримує постійний контакт з українськими екстреними службами. Допомогу Києву запропонували 14 країн Євросоюзу та учасниць Механізму цивільного захисту ЄС, куди входить і Україна. Їй уже передали 76 човнів, понад 300 насосів та понад 160 тисяч укриттів, повідомив Домбровскіс.

"Ми не очікуємо від путінського режиму нічого, крім звірств, але він щоразу перевершує навіть ці очікування, - заявила представниця Німеччини в Європарламенті Віола фон Крамон-Таубадель (Viola von Cramon-Taubadel). - Каховка - це нове дно для кровожерного тирана, Каховка - це продовження російського екоциду в Україні".

Вона висловила думку, що російські війська підірвали греблю в паніці, оскільки мусили відступати. "Це початок кінця. Якщо їхня оборона впаде, режим Путіна впаде", - вважає фон Крамон, яка також запевнила, що Росія буде притягнута до відповідальності за всі злочини, "у тому числі і за цей екоцид".

Заклик до криміналізації екоциду в ЄС

Декілька євродепутатів закликали визнати екоцид кримінальним злочином у Євросоюзі і тим самим забезпечити відповідальність за його вчинення в Україні. Конкретна критика на адресу гуманітарної політики ЄС пролунала від ірландського парламентаря Баррі Ендрюса. Він назвав помилкою відмову безпосередньо фінансувати українські гуманітарні організації на місцях. За інформацією депутата, від усього гуманітарного фінансування вони напряму отримали менше 10 відсотків: "І це незважаючи на те, що у них тісні громадські зв'язки, вони можуть діяти швидко і прийнятно, а також беруть на себе найбільші ризики. Ми повинні як мінімум довірити їм керівництво гуманітарним реагуванням".

Читайте також: Експертка про Каховську ГЕС: Оперувати терміном екоцид у міжнародних судах складно

Трагічні наслідки цього екоциду залишаться на довгі роки, констатував португальський депутат парламенту ЄС Педро Маркес. Ключем до відновлення він назвав сильну підтримку Євросоюзу: "Нам потрібно знайти гроші - будуть потрібні мільярди євро, і ми маємо якомога раніше почати зі створення правової бази, щоб нарешті використати активи, конфісковані у Путіна та його режиму".

Починати відновлювати Україну потрібно просто зараз

Багато учасників дебатів висловлювали аналогічну думку: для відновлення економіки України потрібно повністю або хоча б частково задіяти заморожені російські активи. Інші наголошували, що не можна чекати закінчення війни, починати відновлення потрібно вже зараз, оскільки це титанічна праця, а Росії все одно доведеться відшкодувати всю завдану Україні шкоду, хоча це буде можливо лише після зміни влади в Москві.

"Чи можемо ми щось зробити зараз? Мені спадають на думку три речі, - поділився депутат від Польщі Марек Бєлка. - Продовжувати шлях України до ЄС, наполегливо боротися з корупцією та створювати стабільне правове середовище для залучення приватного капіталу, а також пообіцяти скоротити зовнішній борг України".

Читайте також: Спершу забрали землю, тепер і воду: наслідки  руйнування Каховської ГЕС для фермерів півдня

Інвестиції у відновлення економіки України не можуть чекати на закінчення війни, упевнений і єврокомісар Валдіс Домбровскіс. На його думку, у деяких регіонах цей процес вже можна розпочинати. У 2023 році Україні буде потрібна додаткова підтримка для термінового відновлення пріоритетних сфер, таких як громадянська, соціальна, енергетична інфраструктура, житло, розвиток бізнесу та розмінування, на що потрібно близько 14 млрд доларів.

ЄС забезпечуватиме і довгострокову підтримку відновлення та модернізації України, запевнив єврокомісар. Він також вважає, що цей процес має фінансуватися за рахунок російських активів. "Важливо, щоб Європейський Союз надіслав сигнал Україні та нашим міжнародним партнерам про те, що ЄС готовий забезпечити стійку фінансову підтримку після 2023 року. Важливо, щоб Україна залишалася пріоритетом на порядку денному лідерів", - резюмував Домбровскіс.

Вступ України до НАТО

У своїх виступах євродепутати наголошували, що Україні потрібна не лише допомога, а й перспектива: чіткий шлях до членства в НАТО та швидкий початок переговорів щодо вступу до ЄС. Приєднання Києва до Північноатлантичного альянсу має відбутися перш, ніж його вступ до Євросоюзу, тому що країнам-членам ЄС потрібні гарантії безпеки - такий аргумент висловили депутати поряд із закликом надати Україні дорожню карту вже на липневому саміті НАТО у Вільнюсі.

"Єврокомісія не може коментувати відносини третіх країн з НАТО, оскільки не має права голосу з цього питання. Але необхідні надійні домовленості, щоб гарантувати майбутню безпеку України та розірвати порочне коло російської агресії", - підтвердив єврокомісар Домбровскіс. 

Щоб зупинити путінський режим, потрібно робити сміливі кроки, додала депутатка від Литви Раса Юкнявічене. І нагадала, що фракція Європейської народної партії - найбільшої у Європарламенті - висловила позицію щодо членства України в НАТО, згідно з якою очікує від самітів у Вільнюсі та Вашингтоні, що вони прокладуть шлях до запрошення Києву вступити до Альянсу. "Процес вступу має розпочатися після закінчення війни і завершитися якнайшвидше", - підсумувала вона.

Євродепутати: Членство України в НАТО - на користь ЄС

Євроатлантична інтеграція - це не компенсація Україні за її страждання та проведені попри війну реформи, вважає інший литовський євродепутат Пятрас Ауштрявічюс. Він упевнений, що, допомагаючи Україні набути членства в євроатлантичній спільноті, ЄС допомагає собі, і 2023 рік має стати у цій справі поворотним моментом.

Такої ж точки зору дотримуються багато європарламентарів. "Це потрібно для безпеки всіх нас", "тільки так можна створити стійкий мир на європейському континенті" - такими аргументами вони обґрунтовують необхідність геополітичного рішення надати Україні чітку перспективу вступу до НАТО. Депутат від Німеччини Сергій Лагодинський закликав також подвоїти, а краще - потроїти військову допомогу Україні.

Подібна увага до України надмірна, заперечив європарламентар зі Словаччини Мілан Угрик. "Все, чим ми займаємося, - це Україна. Я вже навіть відчуваю, коли заходжу до себе в кабінет, що зараз відкрию шафу, а звідти на мене вискочить пан Зеленський. Давайте тоді перейменуємо ЄС і назвемо його "Український Союз", - запропонував він. - Ви тільки й робите, що займаєтесь допомогою Україні. Давайте зосередимося на інтересах наших національних держав і не намагатимемося вирішити проблеми всього світу".

Однак переважна більшість колег Угрика, що виступали, продемонстрували потужну підтримку Києва. До Європарламенту було подано шість проєктів резолюції щодо відбудови України та її інтеграції до євроатлантичної спільноти. Голосування щодо них відбудеться 15 червня.