У Білий дім без журналістів. Візит канцлера Шольца до США
3 березня 2023 р.За кілька днів до візиту канцлера ФРН Олафа Шольца (Olaf Scholz) до Вашингтона сталася визначна подія. Радник президента Байдена з питань нацбезпеки Джейк Салліван сказав в одному з телевізійних інтерв'ю, що президент США погодився поставити Україні бойові танки Abrams тільки під тиском Німеччини, за наполегливими вимогами Шольца. Поставки американських танків мають відбутися після того, як Німеччина та інші європейські країни-члени НАТО відправлять Україні німецькі танки Leopard.
Вплив Шольца у Вашингтоні?
Тим самим Салліван не тільки суперечив Байдену, який раніше наголосив, що Німеччина не змусила його змінити свою думку, а й офіційним заявам із Берліна. Навіщо була потрібна ця невелика сенсація за кілька днів до приїзду канцлера?
Вашингтону "хотілося уникнути враження, що американці опинилися під тиском", каже Геннінґ Гофф (Henning Hoff), експерт Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP), в інтерв'ю DW.
"Як з'ясувалося, канцлер Шольц зумів пояснити у Вашингтоні, що йому потрібна ця підтримка, інакше Німеччині буде дуже важко зробити крок (з постачанням танків. - Ред.). Зрештою, це вдалося і тому, що канцлер насправді має дуже хороші особисті зв'язки з президентом Байденом", - зазначив експерт.
Тим самим Шольц продемонстрував, що має у Вашингтоні певний вплив - хоча критики цього разу побачили тут навіть радше ознаки шантажу. Під час війни Росії проти України, яка триває вже рік, Шольца часто критикували за нерішучість - як у внутрішній політиці, так і на міжнародній арені. Зокрема, канцлер ФРН доти відмовлявся постачати Києву бойові танки, поки Байден не погодився відправити "Абрамси". У підсумку той факт, що німецькі танки Leopard мають прибути в Україну найближчими тижнями, в той час як американські Abrams очікуються там не раніше кінця року, ймовірно, зміцнить позиції канцлера у Вашингтоні.
Залежність Європи від США в питаннях безпеки
Однак війна в Україні ще раз наочно показала, наскільки великою є залежність Німеччини та ЄС від США у сфері безпеки. Американська військова і фінансова допомога Україні - на сьогодні з великим відривом найбільша з усіх, що надаються західними країнами Києву. А без "ядерної парасольки" США вся ця європейська підтримка навряд чи була б переконливою з огляду на ядерну загрозу з боку Росії.
Тому, наголошує Гофф, "ідея про те, що Європа може бути автономною в питаннях політики безпеки", на найближчий час є ілюзорною".
"Європейці повинні докласти неймовірних зусиль, щоб надолужити згаяне в галузі оборонної політики і політики безпеки, і тільки тоді ми зможемо знову говорити про те, що Європа в змозі діяти в цих сферах самостійно", - вважає експерт.
Байден відвідав Варшаву, а не Берлін
Незабаром після розв'язання РФ повномасштабної війни проти України уряд Німеччини схвалив виділення 100 мільярдів євро на потреби Бундесверу. Адже на тлі війни, що почалася, стало очевидно, що озброєння та оснащення армії ФРН залишає бажати кращого. Американські президенти ще до Байдена закликали Німеччину більше витрачати на оборону. Але навіть зараз ФРН лише повільно наближається до заявленої мети НАТО у два відсотки ВВП витрат на оборону. Минулого року цей показник становив трохи менше ніж 1,5 відсотка.
А ось Польща, навпаки, має намір витратити цього року 4 відсотки ВВП на потреби своїх збройних сил. Коли після свого несподіваного візиту до Києва Байден відвідав Варшаву, він похвалив поляків за їхні зусилля - і це помітили в Німеччині. У Берліні звернули увагу й на те, що намагаючись зміцнити Альянс проти Росії, президент США під час свого турне не заїхав до Німеччини.
Геннінґ Гофф вважає, що це не означає, що американці залишають Німеччину осторонь, але їхня особлива увага до Польщі "природна". "Польща стає дуже, дуже важливим гравцем у Європі з точки зору політики безпеки", - зазначив Гофф.
Під час візиту до Києва Джо Байден заявив, що Україна отримуватиме підтримку "стільки, скільки буде потрібно". Європейські союзники також покладаються на цю обіцянку. Але в самих Сполучених Штатах зростають сумніви щодо цього.
Серед американської громадськості ідея щедрої і тривалої підтримки України слабшає, і республіканці в Конгресі підхоплюють ці настрої, зокрема у зв'язку з розпочатою в країні президентською виборчою кампанією. Якщо наступним президентом буде республіканець, то в цьому питанні карти будуть перемішані по-новому. Тоді і європейцям доведеться пристосовуватися до того, що у відносинах з Росією вони будуть більше надані самі собі.
Як Берліну спілкуватися далі з Китаєм
У будь-якому разі Вашингтон бачить у Китаї, а не в Росії реального великого суперника. Також США побоюються, що Пекін може постачати РФ зброю. Саме тому Джо Байден намагається знайти союзників проти КНР - і, ймовірно, це буде непростою темою на переговорах з Олафом Шольцем. Адже Німеччина ще з часів канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel) має налагоджену тісну торговельну співпрацю з Китаєм, яку Берлін не хотів би зіпсувати.
Німеччина здійснює економічне співробітництво з Китаєм у набагато більших масштабах, ніж з РФ. За даними статистичного порталу Statista, обсяг торгівлі Німеччини з Росією 2021 року, перед самою війною, становив приблизно 60 мільярдів євро, тоді як із Китаєм був учетверо більшим - приблизно 247 мільярдів євро. Сьогодні цей розрив ще збільшився - через санкції щодо Росії.
Геннінґ Гофф так описує дилему Олафа Шольца у Вашингтоні: "На рівні політики безпеки всім абсолютно зрозуміло, що без Америки нічого не вийде. Але, схоже, вважається, що на рівні економічної та торговельної політики можна буде відсторонитися від цього - але я не думаю, що це спрацює. (...) Тиск буде наростати, щоб більш чітко позначити свою позицію, і є перші ознаки того, що думка Шольца починає змінюватися".
Читайте також: Китай, Росія і суперечки довкола стратегії безпеки Німеччини
Іншим питанням торговельної політики між Берліном і Вашингтоном є Inflation Reduction Act - велика американська програма субсидування внутрішньої економіки. Європейці стурбовані тим, що вона завдасть серйозної шкоди європейському експорту. Байден і Шольц під час зустрічі, найімовірніше, також говоритимуть про це.
Незадовго до поїздки Шольца до США оголосили, що після бесіди двох політичних лідерів не буде пресконференції. Пул німецьких журналістів цього разу не супроводжує канцлера. За словами прессекретаря німецького уряду Штеффена Гебештрайта (Steffen Hebestreit), Байден і Шольц хочуть провести "дуже конфіденційний обмін думками один з одним": це було "дуже важливо для них", і не таємниця, що вони "високо цінують один одного".
Читайте також: Рік війни в Україні та "зміна епох" канцлера: що змінилося?