У Норвегії виявили найбільше в світі родовище фосфатів

Швейцарець Міхаель Вурмсер був банкіром, інвестором, працював над реструктуризацією державних боргів та боргів держкорпорацій, зокрема в Росії, поки не познайомився з кількома бізнес-партнерами в Норвегії. Їхня пропозиція була такою: викупити п'ять ліцензій на розробку привабливого родовища фосфатів у Норвегії, яке раніше потрапило до сфери уваги норвезьких університетів та Геологічного відомства Норвегії (NGU).

Читайте також: Нове газове родовище в Туреччині: чи відмовиться Анкара від російського газу?

Бізнес-ідея була простою, але призвела до одного з наймасштабніших відкриттів останніх років у сфері видобутку корисних копалин, викликавши інтерес Євросоюзу та Китаю. Фірма Вурмсера, посилаючись на результати геологічних розвідок незалежних компаній, стверджує, що виявила найбільше в світі родовище подібного роду: обсяги запасів лише фосфатної руди становлять, за оцінками, не менше 70-80 мільярдів тонн.

Norge Mining буде видобувати титан, ванадій і фосфати

Вурмсер і партнери заснували у Великобританії 2018 року фірму Norge Mining, зібрали капітал приватних інвесторів зі Швейцарії та Німеччини та почали збір геологічних проб у ділянці комуни Ейгерсунн на південному заході Норвегії. Окрім фосфатів, у пробах були виявлені в значній кількості два інших мінерали: ванадій та титан. Ванадій - кандидат на звання "металу майбутнього". Уже сьогодні частина видобутого ванадію йде на виробництво акумуляторів. Ванадієві акумулятори значно більш високопродуктивні, ніж поширені літій-іонні акумулятори: вони швидше заряджаються, мають суттєво довший життєвий цикл і краще піддаються переробці. Татин відіграє важливу роль у сталеливарній промисловості, фосфати необхідні для виробництва добрив.

Початкові електромагнітні розвідувальні роботи, проведені 2019 року, дозволили припустити, що родовище сягає лише глибини 300-400 метрів. Подальші буріння і лабораторні аналізи показали, що мінералізація руди, тобто наявність у ній цінних корисних копалин, сягає глибини не менш ніж 2200 метрів. Однак у Norge Mining сподіваються, що в підсумку копалини можна буде видобувати і на глибині 4500 метрів. Ще 2012 року NGU оцінювало загальну вартість родовища в 30 мільярдів доларів - виходячи з припущення, що корисні копалини розташовані на глибині не більше 100 метрів.

Читайте також: Як Росія зміцнює позиції в Африці

Те, що родовище матиме такі гігантські масштаби, ніхто в компанії не очікував, зазначив Вурмсер в інтерв'ю DW. На даний момент Norge Mining володіє, за власними даними, 46 ліцензіями на розробку родовищ на загальній території близько 420 квадратних кілометрів. Це як чотири Парижі, порівнює Вурмсер. На замовлення Norge Mining британська фірма SRK провела 2020 року геологорозвідку та дійшла висновку, що родовище значно більше, ніж вважалося раніше: лише обсяги фосфатної руди оцінюють не менш ніж у 70-80 мільярдів тонн. Норвезьке родовище, таким чином, стане найбільшим у світі, випередивши Марокко (близько 50 мільярдів тонн) та Китай (понад три мільярди тонн). Тим не менш, як кажуть у Norge Mining, ідеться про консервативну оцінку: маса корисних копалин, які враховували під час розрахунку, обмежувалася глибиною 1500 метрів.

До цього ще варто додати близько 3,5 мільярда тонн руди, з якої можна видобути, за попередніми розрахунками, 2,45 мільйона тонн ванадію. Оцінок про обсяги титану компанія поки що не надає.

"Критично важливі копалини" для ЄС

Родовище корисних копалин на південному заході Норвегії викликало інтерес з боку Євросоюзу (до якого Норвегія не входить). Фосфати, ванадій та титан перебувають у списку "критично важливих корисних копалин", який ЄС веде з 2011 року. До списку входять близько 30 мінералів, які вважаються системно значимими для європейської економічної та екологічної політики та які значною мірою доводиться імпортувати. Найчастіше імпорт таких корисних копалин ускладнений обмеженим числом постачальників та проблемами з надійністю поставок. Так, приміром, згідно з новим п'ятирічним економічним планом Китаю, влада цієї країни залишає за собою право обмежувати експорт рідкісних корисних копалин у разі зростання власних потреб.

Фосфати, ванадій та титан Євросоюз імпортує, за даними з галузі, з Китаю (понад 60 відсотків), Росії (20 відсотків), решту - з Казахстану, Марокко та інших країн Африки. Попит на ці три мінерали, як вважають, лише зростатиме. Потреби ванадію, наприклад, збільшаться на 58 відсотків до 2030 року, свідчать прогнози берлінського інституту EIT RawMaterials, створеного з ініціативи ЄС. Для зниження ризику перебоїв у постачанні ЄС створив так званий "Європейський альянс компаній у сфері видобутку корисних копалин" (ERMA). Ініціативу підтримали вже близько 160 компаній, включно з Norge Mining.

Читайте також: Уранові проблеми: Україна може втрати власний видобуток

Norge Mining підкреслює переваги для європейських споживачів: короткий і надійний шлях поставок, а також той факт, що в безпосередній близькості до ЄС немає співставних за розміром родовищ. Утім, поки що Norge Mining не готова говорити про розміри і точні строки майбутніх поставок - ще йдуть роботи з підготовки до видобутку. Старт виробництва, за власними оцінками Norge Mining, має розпочатися не раніше ніж за п'ять років. Безпосередньої загрози для поставок зазначених трьох мінералів до ЄС немає, кажуть у Брюсселі. Тим не менш, у Європі лунають заклики створити резерви рідкісних корисних копалин. З такою ініціативою виступає, зокрема, рада економічної політики партії Християнсько-демократичний союз (ХДС), яка входить до правлячої коаліції в Німеччині.

Норвегія шукає альтернативу нафті

У Єврокомісії підтвердили, що ведуть переговори з владою Норвегії про поставки рідкісних корисних копалин. В Осло, своєю чергою, активно будуть плани на майбутнє після завершення епохи інтенсивного видобутку нафти. Вважається, що альтернативою експорту нафти може стати видобуток і експорт рідкісних корисних копалин.

У норвезькій громаді Ейгерсунн радіють, що в їхньому регіоні виявлене таке велике родовище, розповів DW мер громади Одд Стангеланд. Надії місцевих жителів пов'язані з тим, що розробка родовища дасть регіону імпульс до сталого розвитку, додав мер. Місцева влада та Norge Mining стверджують, що видобуток здійснюватиметься із застосування найсучасніших стандартів у сфері захисту довкілля, включаючи транспорт на водневому паливі.

"Дзвінок із Китаю що десять днів"

Усе починалося як звичайний бізнес, але поступово стало справою, у якій замішана велика політика, каже Міхаель Вурмсер. Дуже уважно, за його словами, за проєктом стежать не лише в ЄС, але й у Китаї. Вурмсер стверджує, що з компанією Norge Mining постійно намагаються налагодити контакти державні сировинні китайські компанії: "Дзвінки надходять що десять днів", - розповідає Вурмсер. За його словами, ті, хто телефонує, намагаються схилити власників до продажу компанії китайським партнерам. "Але для нас це не варіант: ми бачимо компанії з Китаю лише як споживачів".

Партнером Вурмсер хотів би мати лише Євросоюз, з яким, за його словами, у них загальна мета - досягнути кліматичної нейтральності до 2050 року. Видобуток того самого ванадію в Норвегії, який може бути використаний у зносостійких акумуляторах, він вважає одним із елементів на шляху до досягнення цієї мети.