Цифрові паспорти прирівняли до звичайних: що тепер зміниться

Внутрішній паспорт громадянина України та біометричний закордонний в додатку сервісу державних послуг "Дія" будуть повними аналогами паперового паспорта чи пластикової ID-картки. Відповідний закон 30 березня ухвалила Верховна Рада. У міністерстві цифрової трансформації запевняють, що Україна стала першою країною світу, яка прирівняла цифрові паспорти до звичайних. Що зміниться для українців, які вже рік користуються цифровими документами в "Дії"?

Копії паспорту не потрібно більше робити

Для користувачів додатку "Дія" практично нічого не зміниться, розповів DW керівник з розвитку електронних послуг міністерства цифрової трансформації Мстислав Банік. За його словами, зміни здебільшого стосуватимуться державних інституцій та приватних компаній, які з 23 серпня цього року будуть зобов’язані визнавати цифрові паспорти для надання послуг громадянам. Саме цю дату визначили у законі як "дедлайн", аби всі органи державної влади та компанії встигли підготуватися та закупити необхідне обладнання для зчитування інформації з цифрового паспорту громадянина.

Зробити можна буде це через функцію "шерінг", яка дозволяє поділитися копією цифрового паспорту. Адже на кінець минулого року лише сто організацій могли через "шерінг" приймати та зчитувати цю інформацію і робили це добровільно, бо не було законодавства. Тепер це буде обов’язковим для всіх.

"Коли державний орган, центр надання адміністративних послуг чи банк запитували копію паспорту, то треба було писати, що копія вірна, ставити дату й підпис. Тепер цього всього не треба буде робити. У відділенні банку у вас сканують QR-код паспорту і вам у смартфон надходить сповіщення, що таке-то відділення банку зараз запитує дані паспорту. Ви підтверджуєте і отримуєте свою послугу", - пояснив Банік. За його словами, це гарантуватиме безпеку документів, аби копії паспорту "не гуляли" всюди. Адже у системі банку відображатиметься, коли і кому була надана копія цифрового паспорту.

Як зчитати дані?

Для того, аби запитувати у клієнтів цифровий паспорт через функцію "шерінг", установи та організації мають зареєструватися на порталі "Дія". Але це ще не все. Для сканування цифрових паспортів необхідне спеціальне обладнання.

Як буди тим бюджетним організаціям, у яких на цей рік не заплановано видатків на сканери для цифрових паспортів? Мстислав Банік зазначає, що над цим вже працюють у мінцифра. За його словами, у кожному цифровому паспорті передбачений штрих-код з тимчасових випадково згенерованих цифр, який змінюється кожні три хвилини. Установа може через свій комп’ютер увійти у свій електронний кабінет в "Дії"  та зчитати цифровий паспорт людини, ввівши ці цифри.

Окрім цього, в мінцифра передбачили можливість використання "зворотно QR-коду". "Наприклад готель реєструється на порталі "Дія" у своєму електронному кабінеті та формує QR-код. Гості сканують цей код, і їм у електронний кабінет надходить копія документу клієнта", - зауважує Банік.

А як із захистом від кіберзлочинців?

Банік переконує, що безпека даних гарантована, адже портал "Дія" працює як шлюз для даних і не зберігає їх, а лише відображає з державних реєстрів. "Те, що відображається в "Дії" це відповідь реєстрів на ваш запит. Тому будь-яка атака на "Дію" ні до чого не призведе, бо дані у нас не зберігаються", - наголошує Мстислав Банік.

Чи у всіх сферах цифровий паспорт буде замінником?

Виконавчий директор громадської організації  "Платформа Прав Людини" Олександр Бурмагін вважає, що проєкт з обов’язкового визнання цифрових паспортів ще надзвичайно сирий. За його словами, Верховна Рада ухвалила лише базовий закон про прирівняння цифрових паспортів до паперових аналогів, однак для того, аби все запрацювало потрібно змінити велику кількість підзаконних актів. Без цього використовувати цифрові паспорти поряд з аналоговими буде просто неможливо.

"Оскільки інші закони потребують наявності паперової копії паспорту, й поки це не буде змінено, не гармонізовано, нотаріуси точно не будуть брати їх до уваги. Бо чи можна вносити нотаріусам зміни до реєстрів на основі цифрового паспорту?" - задається питанням юрист. Він побоюється, що через недосконалість системи можливе "процвітання рейдерства". У визнають, що система до таких викликів ще не готова й нотаріуси поки що не прийматимуть цифрових паспортів для здійснення правочинів, хоча міністерство працює у цьому напрямку.

З цифровим закордонним за кордон не поїдеш... поки що

Також незрозуміла ситуація з цифровими закордонними паспортами. Адже, як написано в ухваленому законі, закордонний е-пасторт не можна використовувати для перетину державного кордону або в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. "Для того, щоб цифровий закордонний паспорт працював за призначенням, Україна має проводити двосторонні переговори з іншими країнами, аби ще й вони визнавали ці наші електронні паспорти. А так це просто піар", - вважає Бурмагін.

Мстислав Банік вірить, що поступово Україна прийде до таких двосторонніх домовленостей і що український закордонний цифровий паспорт будуть визнавати в світі. "Робимо все поетапно. Спочатку треба налагодити всі процеси в середині країни", - каже чиновник.

Мінцифра запустила цифрові паспорти в "Дії" в квітні 2020 року. Зараз ними можуть користуватися близько 20 мільйонів українців - понад 5,5 мільйона з них мають ID-картку, ще 18 мільйонів - біометричний закордонний паспорт.